ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
08 листопада 2012 року 11:02 № 2а-11714/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПВК "Будівельник"
про стягнення коштів за податковим боргом
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВК»Будівельник» (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1791383,63 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-11714/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду.
Судові засідання неодноразово відкладались у зв'язку з неявкою представників сторін та необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у судовому засіданні 09 жовтня 2012 року відмовлено позивачу у прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог з підстав необґрунтованості завалення таких вимог в даному провадженні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з оскарженням податкового повідомлення-рішення до суду касаційної інстанції, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення коштів.
Представник позивача у судовому засіданні 08 листопада 2012 року адміністративний позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі. Мотивуючи правову позицію зазначив, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПВК»Будівельник» обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 791 383, 63 грн., яка виявлена під час перевірки. Також, Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби стверджує, що нею було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, тому позивач, просить стягнути з відповідача податковий борг.
Представник відповідача у судовому засіданні 08 листопада 2012 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на судове оскарження податкового повідомлення-рішення до суду касаційної інстанції, на підставі якого заявлено вимогу про стягнення коштів, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Спірні правовідносини, щодо визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету встановлюються Законом України № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР), Податковим кодексом України, Конституціє України, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПВК»Будівельник»(код ЄДРПОУ 31466963) зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 05 листопада 2009 року; юридична і фактична адреса юридичної особи: 4074, місто Київ, вул. Вишгородська, 28/1; взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби 01 грудня 2009 року за № 13445 та є платником податку на додану вартість.
Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку суб'єкта господарювання «ПВК «Будівельник» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30 травня 2011 року № 229/23-6/31466963, копія якого міститься в матеріалах справи.
Як висновки проведеної перевірки встановлено порушення відповідачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4., підпункту 7.5.1, пункту 7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість», що полягає у заниженні суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 1 791 382, 63 грн., в тому числі: за січень 2011 року сума ПДВ складає 319697,98 грн., за лютий 2011 року сума ПДВ складає 1471684,65 грн.
В акті перевірки зазначено, що до управління контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва надійшли від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва акт невиїзної документальної перевірки від 13 травня 2011 року № 499/23-4/37265892 та акт невиїзної документальної перевірки від 07 квітня 2011 року № 361/23-2/36678800 при перевірці було встановлено, що ТОВ "Лаватан", який є контрагентом відповідача, має розбіжності за період з 01 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року в сумі 8214783,73 грн., стан платника "0" платник податків за основним місцем обліку, платник зареєстровано у Печерському р-ні м. Києва, кількість працюючих - 1 чол., основні засоби відсутні, у 2011 році - не звітує.
На підставі вищевикладених висновків Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року № 0000472306, на підставі висновків акту перевірки визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1 791 383,63 грн. з податку на додану вартість.
Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2011 року у справі № 2а-9864/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВК«Будівельник» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення від 20 червня 2011 року № 0000472306 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВК«Будівельник» відмовлено.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суду надано копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року, якою постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2011 року у справі № 2а-9864/11/2670 залишена без змін, а апеляційна скарга -без задоволення, що відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про набрання законної сили судовим рішенням, тому обставини, що встановлені в зазначеній постанові не доказуються в цьому провадженні.
Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2011 року у справі № 2а-9864/11/2670 встановлено, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 20 червня 2011 року № 0000472306 винесено правомірно, не підлягає скасування, а отже і сума донарахованого податку на додану вартість визначена обґрунтовано.
Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 14.1.137. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).
За таких обставин, враховуючи, що сума заборгованості у розмірі 1 791 383,63 грн. з податку на додану вартість є узгодженою в судовому порядку, позовна заява підлягає задоволенню.
При цьому, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВК»Будівельник» до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2011 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року, оскільки в порядку частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження, а представником відповідача в свою чергу не надано ухвали суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення суду, тому, з урахуванням частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання, підстави для відмови у задоволенні адміністративного позову відсутні.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, враховуючи право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18. пункт 20.1. статті 20 Податкового кодексу України) адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВК»Будівельник» (код ЄДРПОУ 31466963) заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1 791 383, 63 грн. (один мільйон сімсот дев'яносто одну тисячу триста вісімдесят три гривні 63 коп.).
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Аверкова