ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2012 року 12:45 № 2а-15396/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

про визнання дії неправомірними, зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач) в якій просить суд: визнати дії відповідача не правомірними; зобов'язати Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації розглянути приватизаційні документи і надати обґрунтовану відповідь.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 листопада 2012 року.

У судовому засіданні 22 листопада 2012 року представник позивача підтримала позовні вимоги. Обґрунтовуючи позов, послалась на невідповідність змісту поставленим питанням у зверненні та надання відповіді із порушення встановленого Законом України «Про звернення громадян» строку.

Представник відповідача у судовому засіданні 22 листопада 2012 року позовну заяву не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Мотивуючи заперечення, відповідачем визнано надання відповіді на звернення із порушенням встановленого законом строку, водночас, зазначено, що звернення позивача розглянуто у встановленому порядку та надана обґрунтована відповідь.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

23 липня 2012 року (відповідно до дати на поштовій квитанції) позивачем направлено на адресу Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації звернення із проханням повідомити про наслідки розгляду заяв по приватизації земельних ділянок по вулиці Батуринській, 12.

У позовній заяві, підставою для звернення до адміністративного суду позивачем наведено неотримання відповіді на вищезазначений лист, водночас, у судовому засіданні 22 листопада 2012 року представником позивача зазначено, що лист Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 27 серпня 2012 року № 03-345/25711 щодо надання інформації про приватизацію земельних ділянок на вул. Батуринській, 12 станом на день розгляду справи у суді отримано.

З урахуванням викладеного, представник позивача посилається на порушення відповідачем строків та порядку надання відповіді на звернення громадян, стверджує, що зміст листа Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 27 серпня 2012 року № 03-345/25711 є неналежним, оскільки не відповідає поставленим питанням, тому, вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що обмежують право позивача на приватизацію земельної ділянки по вулиці Батуринській, 12.

Представником відповідача у судовому засіданні 22 листопада 2012 року надано суду завірену належним чином копію листа Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 27 серпня 2012 року № 03-345/25711, яким повідомлено позивача, що розгляд питання про приватизацію земельної ділянки по вулиці Батуринській, 12 буде здійснено Головним управлінням земельних ресурсів після тримання відповіді на запит від Головного управління містобудування та архітектури щодо можливості передачі у власність земельних ділянок на вказаній території.

При цьому, на підтвердження направлення відповіді на звернення позивача, представником відповідача надано копію реєстру обліку поштових конвертів вихідної кореспонденції приватного сектору загального відділу від 02 листопада 2012 року.

Враховуючи зазначене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані представниками сторін докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі по тексту - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Статтею 20 цього Закону встановлено термін розгляду звернень громадян, зокрема, зазначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Досліджуючи матеріали справи на предмет правомірності змісту та строків надання відповіді на звернення позивача від 20 липня 2012 року, суд не погоджується із доводами позовної заяви щодо надання невмотивованої відповіді на поставлені позивачем питання з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 5 Закону № 393/96-ВР встановлено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

В даному випадку позивачем викладено суть порушеного питання та висловлено прохання повідомити про наслідки розгляду звернень по приватизації земельних ділянок, у відповідь на що листом Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 27 серпня 2012 року № 03-345/25711 повідомлено позивача, що розгляд питання про приватизацію земельної ділянки по вулиці Батуринській, 12 буде здійснено Головним управлінням земельних ресурсів після отримання відповіді на запит від Головного управління містобудування та архітектури щодо можливості передачі у власність земельних ділянок на вказаній території.

Відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач приділив належну увагу зверненню позивача, зокрема, надав відповідь, у якій проінформував позивача про наявні перешкоди для здійснення приватизації земельних ділянок та додатково проінформував про продовження розгляду зазначеного питання після отримання відповіді на запит від Головного управління містобудування та архітектури щодо можливості передачі у власність земельних ділянок на вказаній території, а тому підстав вважати права позивача порушеними, так само як і для задоволення позову в частині зобов'язання розглянути приватизаційні документи і надати обґрунтовану відповідь відсутні.

Водночас, судом встановлено порушення приписів статті 20 Закону № 393/96-ВР, якою встановлено, що загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів, що не спростовано представником відповідача у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи (зокрема, звернення позивача направлено відповідачу 23 липня 2012 року, отримана 31 липня 2012 року вх. № КО-11988, а відповідь Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації датована 27 серпня 2012 року, направлена поштовою кореспонденцією позивачу відповідно до реєстру обліку поштових конвертів вихідної кореспонденції приватного сектору загального відділу від 02 листопада 2012 року).

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов ОСОБА_1 таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації щодо порушення строків надання відповіді на звернення ОСОБА_1.

3. В решті вимог відомовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова