Справа № 1570/5621/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії»до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000272350 від 27.12.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії»звернулось до суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби, в якому просило визнати неправомірними дії в частині нарахування суми основного платежу та штрафних санкцій за спеціальне використання води ТОВ «Рис Бессарабії» та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000272350 від 27.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. На думку позивача, податковим органом неправомірно нараховано збір за спеціальне використання води у сумі 7 376 170, 37 грн., оскільки ТОВ «Рис Бессарабії»є виробником сільськогосподарської продукції, є суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ на підставі Свідоцтва №100310443, постачання води здійснююється Кілійським управлінням водного господарства, дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ «Рис Бессарабії»отримало 10.06.2011 року та відповідно стало суб'єктом спеціального водокористування, а тому в розумінні статті 323.1 Податкового кодексу України не може бути платником збору за спеціальне використання води, оскільки не використовує воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва. Окрім того, позивач вважає неправомірним ненадання розрахунку до податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні, зазначивши, що товариством з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії»дозвіл на спеціальне водокористування отримано 10.06.2011 року, а тому в період з 01.01.2011 року по 10.06.201 року позивач отримував воду від КУВГ без відповідного дозволу на спеціальне водокористування. Відповідно даних Кілійського управління водного господарства, в період з 01.01.2011 року по 09.06.201 року позивачу надано воду в кількості 2683, 2 тис. м.3, за період з 10.06.2011 року по 30.06.2011 року -3608, 13 тис. м3. У зв'язку з відсутністю у позивача, як у водокористувача, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як понадлімітне використання. Таким чином, податковим органом із застосуванням норм Податкового кодексу правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення, в якому з урахуванням штрафних санкцій визначено грошове зобов'язання за платежем: збір за спеціальне використання води в розмірі 7 736 049 грн. Окрім того, представник відповідача зазначив, що відповідно Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків не передбачено при надісланні податкового повідомлення-рішення направлення розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступні обставини та факти.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії»зареєстровано 08.04.2010 року Кілійською районною державною адміністрацією Одеської області, номер запису до ЄДР № 15361050009000732 (а.с.13).

На підставі направлень №№ 475, 476 від 06.12.2011 року посадовими особами Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби згідно п.п.78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування збору за спеціальне використання води за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року.

За наслідками перевірки складено акт «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування збору за спеціальне використання води за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року»№1155/23-50/36837333 від 14.12.2011 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення: пункту 326.1. статті 326 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неподання «Податкових декларацій збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води" за 2 та та З квартали 2011 року; пункту 323.1. статті 323, 324.1 статті 324, 325.1 статті 325, 326.1. статті 326 з урахуванням статті 327, в результаті чого встановлено заниження нарахування збору за спеціальне використання води на суму 7376170,37 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на 5938019.25 грн. та за 3 квартал 2011 року на 1438151,12 грн. (а.с.6-11).

На підставі акту перевірки №1155/23-50/36837333 від 14.12.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272350 від 27.11.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: збір на спеціальне використання води у сумі 7 736 049 грн. (а.с.12).

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78. Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, серед іншого, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000272350 від 27.11.2011 року є порушення позивачем п. 326.1 ст. 326,п.323.1 ст. 323, п.324.1 ст. 324, п.325.1 ст. 325, п. 326.1 ст. 326 з урахуванням ст. 327 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України (далі - ВКУ) водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Первинними називаються водокористувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а вторинними - водокористувачі (абоненти), як не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних та інших водокористувачів.

Розрізняють загальне та спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Усі галузі господарства в частині використання водних ресурсів поділяються на категорії:

- перші забирають воду з водних об'єктів, використовують її для виготовлення промислової та сільськогосподарської продукції або побутових потреб населення, а потім вода повертається, але вже в іншому місці, у меншій кількості та нижчої якості;

- другі не збирають воду безпосередньо з водних об'єктів, а користуються водним об'єктом як середовищем (водний транспорт, рибальство, спорт тощо). Проте, і вони моз погіршувати якість води (наприклад, водний транспорт).

Судом не приймаються до уваги твердження представника позивача стосовно того, що ТОВ «Рис Бессарабії»не є платником збору за спеціальне водокористування, оскільки не використовує воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва, так як являється виробником сільськогосподарської продукції та не є первинним водокористувачем, а тому не має обов'язку подання податкової декларації за 2011 рік відповідно п.49.18 ст. 49 та п. 328.3 ст. 328 ПК України , з огляду на наступне.

Перевіркою дотримання TOB „Рис Бессарабії" вимог податкового законодавства щодо повноти визначення збору за спеціальне використання води за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. встановлено його заниження на суму 7376170,37 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на 5938019,25 грн. та за 3 квартал 2011 року на 1438151.12 грн.

В ході перевірки встановлено, що згідно Договору про надання послуг з подачі води на полив зрошуваних земель №4 від 24.03.2011 та Додатку 1 до Договору (а саме: Протоколу погодження договірної ціни на послуги з подачі води та вартості використаної електроенергії для поливу зрошувальних земель) Одеське обласне виробниче управління по водному господарству (Виконавець 1) та Кілійське управління водного господарства (Виконавець 2) здійснюють подачу води TOB „Рис Бессарабії" для поливу зрошуваних земель.

На виконання вищезазначеного Договору згідно Актів здачі-приймання та звірки розрахунків за надані послуги до Договору №4 від 24.03.2011 за період з 01.01.2011 по 30.09.2011р. на адресу ТОВ „Рис Бессарабії" фактично подано воду в кількості 27154,1 тис.м3, в тому числі: за квітень 2011 року - 230.40 тис. м3 ,-за травень 2011 року - 7340.78 тис.м3 за за червень 2011 року - 6291,33 тис.м3 .

На підставі вищезазначених даних позивачем складено Звіти про використання води за 2 та 3 квартали 2011 року, які надані Облводгоспу для підтвердження кількості отриманої води в розмірі 27 154, 1 тис. м3 .

Відповідно до статті 30 Водного кодексу України ( у редакції Закону України від 02.12.2010 року №2756-VI) збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва.

Розділ XVI Податкового кодексу України (статті 323 - 328) визначає ставки та порядок збору за спеціальне використання води.

Відповідно пункту 323.1. статті 323 Податкового кодексу України платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач отримує воду шляхом забору з водного об'єкту, тому, на думку суду в розумінні п.323.1 ст.323 останній є платником данного збору.

Згідно п.324.1 ст. 324 ПК України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Відповідно пункту 325.1 статті 325 Податкового кодексу України ставка збору за спеціальне використання поверхневих вод басейну р.Дунай дорівнює 10,82 гривень/100 куб.метрів.

Статтею 326 Податкового кодексу України встановлено порядок обчислення збору за спеціальне використання води. Так, у відповідності до положень цієї статті водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання (п.326.1).

При цьому, збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів (п.326.2).

Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному розмірі( п.326.10).

Крім того, пунктом 326.12 статті 326 Податкового кодексу України передбачено, що органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають органам державної податкової служби та органам водного господарства перелік водокористувачів - абонентів.

У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов'язані протягом 10 днів повідомити про це органам державної податкової служби та органам водного господарства.

Пунктом 326.13 вищезазначеної статті встановлено, що у разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України встановлено що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування - лише за наявності дозволу.

Статтею 327 Податкового кодексу України визначено особливості обчислення збору при встановленні лімітів використання води.

Так, у відповідності до пункту 327.1 статті 327 цього кодексу, у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів. Згідно пункту 327.2 цієї ж статті - за понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками збору та коефіцієнтами.

При цьому, пунктом 327.3 статті 327 Податкового кодексу України встановлено, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.

Тобто, зважаючи на те, що дозвіл на спеціальне водокористування є обов'язковим для здійснення використання води, то у разі, якщо водокористувач не отримав у встановленому порядку такий дозвіл, - він зобов'язаний сплатити відповідний збір у п'ятикратному розмірі за весь обсяг використаної води (як за понадлімітне використання).

Судом встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування TOB „Рис Бессарабії" виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.06.2011р., тому, в порушення вищезазначеного пункту в період з 01.01.2011 по 10.06.2011 TOB „Рис Бессарабії'" отримувало воду від КУВГ без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа Кілійського управління водного господарства №532 від 14.12.2011 за період з 01.06.2011 по 09.06.2011 (включно) на адресу TOB „Рис Бессарабії"' надано воду в кількості 2683.2 тис.м3 та за період з 10.06.2011 по 30.06.2011 - 3608,13 тис.м3 (а.с.38).

Таким чином, суд вважає, що TOB «Рис Бессарабії»є платником збору за спеціальне використання води, а тому зобов'язано самостійно обчислювати спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 TOB „Рис Бессарабії" податкові декларації збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання, спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води до ДПІ не надавались.

Згідно пункту 326.2. статті 326 Податкового кодексу України збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

Виходячи з вищенаведеного, за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року TOB «Рис Бессарабії»мало сплатити збір за спеціальне використання води на суму 7376170,37 грн.: за квітень 2011 року - 230400 м3 * 10,82 гривень/100 куб.м х 5 = 124646,40 грн.за травень 2011 року - 7340780 м3 * 10,82 гривень/100 куб.м х 5 = 3971361,98грн.за червень 2011 року - 2683200 м3 * 10,82 гривень/100 куб.м х 5 = 1451611,20 грн.- 3608130 м3 * 10,82 гривень/100 куб.м = 390399,67 грн.за липень 2011 року - 8046400 м3 * 10.82 гривень/100 куб.м = 870620,48 грн.за серпень 2011 року- 4751700 м3 * 10.82 гривень/100 куб.м = 514133,94 грн.за вересень 2011 року - 493500 м3 * 10,82 гривень/100 куб.м = 53396,70 грн.

В ході перевірки встановлено, що в порушення пункту 323.1 статті 323, 324.1 статті 324, 325.1 статті 325, 326.1. статті 326 з урахуванням статті 327 TOB „Рис Бессарабії"' занижено нарахування збору за спеціальне використання води на суму 7376170,37 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року на 5938019,25 грн. та за 3 квартал 2011 року на 1438151,12 грн.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на висновок №7269/7270 судово-економічної експертизи по матеріалам кримінальної справи №051201100219 від 30.09.2012р., оскільки в висновку дослідження експерта експертом зазначено саме про не можливість підтвердження висновку експертного дослідження №18126/18127 від 20.02.2012р., в зв'язку з не визначенням на законодавчому рівні порядку обкладення збором за спеціальне використання води сільськогосподарських підприємств, які використовують воду для поливу зрошувальних земель.

Стосовно тверджень представника позивача щодо не направлення позивачу розрахунку штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 58.1 ст.58 Податкового кодексу України визначається, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Пунктом 2.4 Наказу № 985 від 22.12.2010 року „Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" передбачено, що при складанні податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи те, що зазначеним Порядком не передбачено обов'язку податкового органу надсилати разом з податковим повідомленням-рішенням розрахунку штрафних (фінансових) сакцій, суд вважає, що податковий орган при надісланні (врученні) податкового повідомлення-рішення діяв відповідно до Порядку № 985.

Таким чином, суд вважає, що висновки Ізмаїльської ОДПІ, викладені в акті перевірки, є правомірними та обґрунтованими, а тому позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій по нарахуванню збору за спеціальне використання води не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладені положення діючого законодавства та встановлені обставини справи, за відсутності у ТОВ «Рис Бессарабії»дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води за період з 01.01.2011 року по 10.06.201 року, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000272350 від 27.12.2011 року є таким, що відповідає нормам чинного законодавства, підстави для скасування відсутні.

Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії»не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000272350 від 27.12.2011 року, - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 грудня 2012 року

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя:

.