ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 10/142

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівБарицької Т.Л.,

Хрипуна О.О. (доповідача),

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012 господарського суду Луганської області від 22.06.2012

у справі господарського суду№ 10/142 Луганської області

за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"

простягнення 192 594 570,43 грн.

за участю представників

позивачане з'явилися,

відповідачаКузьмін Ю.Л.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.06.2012 (суддя Семендяєва І.В.) розстрочене виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.03.2011 у справі № 10/142 в частині стягнення непогашеної заборгованості у сумі 67 825 150,25 грн., протягом 10 років шляхом сплати щомісячних платежів рівними частками у сумі 611 037,39 грн., починаючи з жовтня 2012 року по грудень 2021 року відповідно до графіку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012 (головуючий суддя Скакун О.А., судді Ломовцева Н.В., Принцевська Н.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 22.06.2012 у справі № 10/142 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012 у справі № 10/142 та ухвалу господарського суду Луганської області від 22.06.2012, та відмовити боржнику в задоволенні заяви про надання розстрочки.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, а саме ст. 121 ГПК України, а також порушено принцип рівності сторін перед законом і судом (ст. 4-2 ГПК України) та приписи ст. 43 цього Кодексу щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до безпідставного, на думку скаржника, часткового задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.

У відзиві відповідач вимоги та доводи касаційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.

В судове засідання 05.12.2012 представники скаржника не з'явились. Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників скаржника.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 7.2 постанови від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Задовольняючи заяву ПАТ "Луганськгаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 31.03.2011 у справі № 10/142, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з фінансового стану відповідача, наявності дебіторської заборгованості, яка значно перевищує розмір кредиторської заборгованості. Суд також виходив з того, що рішення суду у даній справі відповідачем частково виконано, а заборгованість відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від оплати поставленого природного газу та наданих послуг з транспортування споживачами всіх категорій, тому виконання рішення суду напряму залежить від оплати поставленого природного газу та наданих послуг з транспортування споживачам всіх категорій, що в даній справі є виключною ситуацією для розстрочки виконання рішення суду. Крім того, відповідач є підприємством, яке надає населенню, бюджетним організаціям, промисловим та комунальним підприємствам, а також іншим суб'єктам підприємницької діяльності послуги з розподілу природного газу (п.п. 2.2.1.1 статуту ПАТ "Луганськгаз"), а Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожитий газ та електроенергію" надано право споживачам (населенню) на реструктуризацію заборгованості за спожитий газ до 60 місяців, що, в свою чергу, також ускладнює процес надходження коштів від населення за спожитий природний газ, а відповідно, і виконання рішення суду у справі № 10/142. Судами також враховано, що сторони у справі, основною діяльністю яких є постачання природного газу, знаходяться у стадії здійснення структурних змін, що відбувається відповідно до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається також на недоведеність вищевказаних обставин належними засобами доказування.

Вказані доводи касаційної скарги суперечать вимогам ч. 2 ст. 111 ГПК України, згідно з якими не допускається посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для розстрочки виконання рішення суду.

Доводи скаржника зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та наданих сторонами доказів, а тому в силу ст.ст. 111-10, 111-7, ч. 2 ст. 111 не можуть бути підставою для скасування або зміни ухвали або постанови.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про наявність правових підстав для розстрочки виконання рішення суду є обґрунтованим та відповідає нормам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене підстав для зміни або скасування постановлених у справі ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2012 та ухвалу господарського суду Луганської області від 22.06.2012 у справі № 10/142 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун