ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 листопада 2012 року № 2а-15443/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15 жовтня 2012 року № 0026561502.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15443/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 листопада 2012 року, яке відкладалось на 27 листопада 2012 року, у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі.
У судовому засіданні 27 листопада 2012 року представник позивача підтримав адміністративний позов та просив суд задовольнити його в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при проведенні камеральної перевірки використовується лише податкова декларація з ПДВ та податкова звітність з ПДВ, інших додаткових джерел для перевірки не використовується, тому, на думку позивача, оскільки, відповідач при проведенні камеральної перевірки податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн» з податку на додану вартість за липень 2012 року вийшов за межі наданих йому повноважень, такі дії є протиправними.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Мотивуючи письмові заперечення, підтримав висновки акту про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 20 вересня 2012 року № 782/15-206 та зазначив, що спірне рішення винесене на підставі результатів співставлення даних Реєстрів та виданих податкових накладних про відсутність в ЄРПН включених ТОВ «Компанія «Скрап-Продакшн» до складу податкового кредиту податкових накладних, у результаті чого протиправно включено до складу податкового кредиту податкові накладні на загальну суму ПДВ 143 732, 45 грн.
Враховуючи згоду сторін на розгляд адміністративної справи у письмовому провадженні та необхідність отримання додаткових докаізв, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув адміністративну справу № 2а-15443/12/2670 в порядку письмового провадження.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 15 жовтня 2012 року № 0026561502 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за порушення підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн»збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 128 514, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 102 811,00 грн., за штрафними санкціями - 25 703, 00 грн.
Вищезазначене податкове повідомлення - рішення винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 20 вересня 2012 року № 782/15-206 , копія якого міститься в матеріалах справи.
В акті перевірки встановлена відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних включених Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн» до складу податкового кредиту податкових накладних № 103 від 18 липня 2012 року на суму 10 399, 85 грн., № 109 від 20 липня 2012 року на суму 10 076, 42 грн., № 141 від 30 липня 2012 року на суму 10 237, 21 грн., № 175 від 31 липня 2012 року на суму 10 420, 00 грн., № 2 від 02 липня 2012 року на суму 10 315, 80 грн., № 32 від 05 липня 2012 року на суму 10 196, 32 грн., № 50 від 11 липня 2012 року на суму 10 315, 80 грн., № 52 від 11 липня 2012 року на суму 10 251,95 грн., № 53 від 12 липня 2012 року на суму 10 052, 10 грн., № 64 від 13 липня 2012 року на суму 10 003, 20 грн., № 65 від 13 липня 2012 року на суму 10 211, 60 грн., № 72 від 16 липня 2012 року на суму 10 417, 40 грн., № 73 від 16 липня 2012 року на суму 10 417, 40 грн., № 74 від 16 липня 2012 року на суму 10 417, 40 грн.
Таким чином, податковим органом встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту податкові накладні на загальну суму ПДВ 143 732, 45 грн. на підставі незареєстрованих податкових накладних.
Як висновок, камеральною перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн» підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України.
Позивач стверджує, що вищезазначений висновок податкового органу зроблений всупереч приписам Податкового кодексу України із перевищенням повноважень щодо проведення камеральних перевірок.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із таким твердженням позивача з огляду на наступне.
Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
До способів здійснення податкового контролю, зокрема, відноситься проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3. пункт 62.1. стаття 61 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (підпункт 75.1.1. пункту 75.1. стаття 75 Податкового кодексу України).
Стаття 76 Податкового кодексу України визначає порядок проведення камеральної перевірки, зокрема, встановлює наступне:
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що камеральна перевірка є одним із видів перевірок, що проводяться органами державної податкової служби. Характерними ознаками цього виду перевірок є: проведення у приміщенні органу державної податкової служби; перевірка лише даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках); відсутність спеціального рішення керівника органу державної податкової служби, а також направлення на її проведення; перевірка всієї податкової звітності суцільним порядком; необов'язковість згоди платника податків на перевірку та його присутності під час проведення камеральної перевірки.
Слід зазначити, що Податковим кодексом України встановлені вимоги щодо камеральної перевірки стосовно окремих податків та зборів.
Так, у статті 200 Податкового кодексу України містяться положення щодо камеральної перевірки звітності з податку на додану вартість. Зокрема, передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10).
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Як вже зазначалось, матеріали справи містять копію акту про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість від 20 вересня 2012 року № 782/15-206 досліджуючи який, судом встановлено, що при перевірці використано декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року, додаток 5 до декларації; реєстр виданих та отриманих податкових накладних; дані автоматизованої системи «Співставлення реєстру податкових накладних та єдиного реєстру податкових накладних».
Підставою для винесення спірного податкового повідомлення рішення податкових орган зазначає включення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн» до складу податкового кредиту податкових накладних № 103 від 18 липня 2012 року на суму 10 399, 85 грн., № 109 від 20 липня 2012 року на суму 10 076, 42 грн., № 141 від 30 липня 2012 року на суму 10 237, 21 грн., № 175 від 31 липня 2012 року на суму 10 420, 00 грн., № 2 від 02 липня 2012 року на суму 10 315, 80 грн., № 32 від 05 липня 2012 року на суму 10 196, 32 грн., № 50 від 11 липня 2012 року на суму 10 315, 80 грн., № 52 від 11 липня 2012 року на суму 10 251,95 грн., № 53 від 12 липня 2012 року на суму 10 052, 10 грн., № 64 від 13 липня 2012 року на суму 10 003, 20 грн., № 65 від 13 липня 2012 року на суму 10 211, 60 грн., № 72 від 16 липня 2012 року на суму 10 417, 40 грн., № 73 від 16 липня 2012 року на суму 10 417, 40 грн., № 74 від 16 липня 2012 року на суму 10 417, 40 грн., які не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.10. статі 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.
Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.
Під час перевірки податковим органом встановлено наступні відхилення:
у рядку 10.1. за даними податкової декларації зазначено суму 1015217, за даними перевірки -871485, відхилення складає -143737;
у рядку 17 за даними податков ої декларації зазначено суму 1015217, за даними перевірки -871485, відхилення складає -143737;
у рядку 18 за даними податкової декларації зазначено суму 0, за даними перевірки - 102811, відхилення складає - 102811;
у рядку 18 за даними податкової декларації зазначено суму 40921, за даними перевірки - 0, відхилення складає - 40921;
у рядку 20.2 за даними податкової декларації зазначено суму 40921, за даними перевірки - 0, відхилення складає - 40921;
у рядку 21 за даними податкової декларації зазначено суму 0, за даними перевірки - 0, відхилення складає - 0;
у рядку 22 за даними податкової декларації зазначено суму 0, за даними перевірки - 0, відхилення складає - 0;
у рядку 24 за даними податкової декларації зазначено суму 0, за даними перевірки - 0, відхилення складає - 0;
у рядку 25 за даними податкової декларації зазначено суму 0, за даними перевірки - 102811, відхилення складає - 102811;
Судом неодноразово зобов'язувалось позивача надати завірені належним чином копії податкових накладних та доказ їх реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних (квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі) у разі їх наявності, враховуючи ненадання витребуваних документів суд дійшов висновку про їх відсутність.
Посилання позивача на порушення порядку реалізації прав податковим органом на проведення камеральних перевірок, зокрема, неправомірне використання інших додаткових джерел для перевірки, окрім податкової звітності з ПДВ суд не бере до уваги з огляду на те, що Податковим кодексом України надано податковим контролюючим органам при проведенні камеральних перевірок податкову звітність суцільним порядком, при цьому без обов'язкової згоди або присутності платника податку.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано суду копій податкових накладних та доказу на підтвердження їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що на думку суду свідчить про їх відсутність у Товариства, спростування доводів позивача щодо порушення порядку реалізації прав податковим органом на проведення камеральних перевірок шляхом використання інших додаткових джерел для перевірки, окрім податкової звітності з ПДВ, висновок Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн» підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 128 514, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 102 811,00 грн., за штрафними санкціями - 25 703, 00 грн. є правомірним.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення - рішення, тому з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн»не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скрап-Продакшн» відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Аверкова