Справа № 22-2479-2006                                    Головуючий у 1 інстанції - Льон С.М.

Категорія - 23                                                                                Доповідач - Бубличенко В.П.

УХВАЛА Іменем України

11 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді     -  Бубличенко В.П.

суддів                         -   Голованя A.M.

Сукач Т.О.

при секретарі            -    Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду М.Кіровограда від 15 червня 2006 року і

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2003 року ОСОБА_1 пред"явила позов до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що 14 липня 2000 року через необережне поводження з вогнем дружини відповідача, ОСОБА_3, сталася пожежа, внаслідок якої пошкоджена належна їй (позивачці) частина будинку. У відшкодування шкоди позивачка просила стягнути на її користь з відповідача 1500 грн.

У квітні 2005 року ОСОБА_1 доповнила свої вимоги і просила також стягнути 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В лютому 2006 року позивачка збільшила вимоги про відшкодування моральної шкоди до 5500 грн. Вимоги про відшкодування матеріальної шкоди позивачка збільшила до 4495 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду М.Кіровограда від 23 березня 2006 року співвідповідачем по справі залучена дружина відповідача, ОСОБА_3.

5 червня 2006 року позивачка подала заяву про відмову від позову до ОСОБА_3 Ухвалою від 5 червня 2006 року суд прийняв відмову від позовних вимог, заявлених до ОСОБА_3, і закрив провадження у справі в цій частині.

Рішенням суду від 15 червня 2006 року позов залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, колегія суддів не вбачає передбачених законом підстав для його скасування.

Оскільки спірні правовідносини виникли у 2000 році, суд при вирішенні справи обгрунтовано керувався нормами ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.ст. 440, 440-1 ЦК 1963 року шкода (майнова і немайнова), заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду.

Доказів того, що з вини відповідача позивачці була заподіяна шкода, в матеріалах справи немає. Та обставина, що відповідач і   позивачка є співвласниками будинку, який був пошкоджений внаслідок пожежі, не є підставою для покладення на нього обов'язку відшкодування шкоди.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що пред"явлені до ОСОБА_2 вимоги про відшкодування шкоди не підлягають задоволенню.

Висновки суду стосовно розміру заподіяної позивачці шкоди, виходячи з наведеного, не можна визнати обгрунтованими, оскільки у позові відмовлено не у зв"язку з недоведеністю розміру заподіяної шкоди, а через те, що вина ОСОБА_2 у заподіянні шкоди не доведена.

За таких обставин колегія суддів вважає доцільним виключити з мотивувальної частини рішення доводи суду стосовно розміру шкоди.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду М.Кіровограда від 15 червня 2006 року залишити без зміни.

Виключити з мотивувальної частини цього рішення два абзаци, які починаються словами: "Окрім того, позивачем в судовому засіданні не доведена сума матеріальної шкоди 4495 грн. ..." і закінчуються словами: „... вартість ремонтно-відновлюваних робіт в сумі 4495 грн. станом на 2006 р. не знаходиться в прямому причинному зв"язку з пожежею, яка мала місце в 2000 p.".

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з 11 жовтня 2006 року.