ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
27 листопада 2012 року № 2а-16446/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби
до Комунального підприємства "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій"
про стягнення заборгованості 315 849, 41 грн..
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Деснянського району міста Києва інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 363 321, 26 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16446/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30 листопада 2010 року, яке відкладалось на 10 грудня 2010 року, у зв'язку необхідністю надання додаткових доказів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року зупинено провадження у справі № 2а-16446/10/2670 до набрання рішенням у справі № 2а-10301/10/2670 законної сили.
28 серпня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшла відповідь на запит від 20 серпня 2012 року із відповідною інформацією щодо набрання законної сили рішенням у справі № 2а-10301/10/2670.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2012 року поновлено провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 09 жовтня 2012 року.
Судові засідання неодноразово відкладались у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів.
У судовому засіданні 08 листопада 2012 року представниками позивача та Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 223 187,96 грн., заборгованість з земельного податку у сумі 91 794, 45 грн., заборгованість зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм з регулювання обігу готівки у розмірі 867.00 грн.
Суд звертає увагу, що вищезазначені уточнення позовної заяви направлені відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцію, яка повернулась до суду у зв'язку «з закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року замінено неналежного позивача Державну податкову інспекцію у Деснянському районі міста Києва на належного Державну податкову інспекцію у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби.
У судовому засіданні 20 листопада 2012 року представник позивача підтримав адміністративний позов, з урахуванням уточнень, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Мотивуючи правову позицію представник податкового органу зазначив, що за Комунальним підприємством «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» обліковується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 223 187,96 грн., з земельного податку у сумі 91 794, 45 грн., зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм з регулювання обігу готівки у розмірі 867.00 грн. При цьому, Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби стверджує, що нею було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, тому позивач, просить стягнути з відповідача податковий борг.
Представник відповідача у судові засідання 09, 23 жовтня 2012 року, 08 та 20 листопада 2012 року не з'явився, причини неприбуття у судові засідання не відомі, оскільки про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку статей 32-35 Кодексу адміністративного судочинства України (матеріали справи містять адресовані відповідачу конверти, які повернулись до суду із зазначенням причини «закінчення терміну зберігання»).
Водночас, матеріали справи містять заперечення відповідача від 30 листопада 2010 року, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в частині стягнення з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» суми заборгованості по земельному податку та штрафних санкцій на суму 47 471, 85 грн.
Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання та необхідність отримання додаткових докаізв, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув адміністративну справу № 2а-16446/10/2670 в порядку письмового провадження.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Спірні правовідносини з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності встановлюються Законом України № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР), Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-XII (далі по тексту - Закон № 2535-XII), Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181- III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Податковим кодексом України, Конституцією України, тощо.
При цьому, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року.
Позивач стверджує, що за Комунальним підприємством «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 223 187, 96 грн.; з земельного податку у розмірі 91 794, 45 грн.; зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки у розмірі 867,00 грн.
За приводу заборгованості відповідача з податку на додану вартість у розмірі 223 187, 96 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року № 85613 від 20 липня 2010 року ( копія якої міститься в матеріалах справи) відповідачем самостійно визначено до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35 0202,00 грн.
Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок - уточнюючий документ № 105343 від 30 серпня 2010 року, на підставі якого зменшено суму ПДВ, що підлягала сплаті на суму 128 057,00 грн.
Матеріали справи містять заперечення відповідача, надані 30 листопада 2010 року, в яких відповідач не спростовує подання останнім декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року № 85613 від 20 липня 2010 року та уточнюючого розрахунку № 105343 від 30 серпня 2010 року, не спростовує наявність несплаченої заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 1,5 млн. грн., але не наводить доказів на сплату або списання зазначеного боргу.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно підпункту 5.4.1 статті 5 Закону № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Слід звернути увагу, що в позовній заяві податковим органом повідомлено про часткове погашення заборгованості з податку на додану вартість, з урахуванням чого узгоджена сума заборгованості з податку на додану вартість складає 223 187, 96 грн.
В матеріалах справи міститься завірена належним чином копія зворотного боку облікової картки з податку на додану вартість станом на 31 грудня 2010 року та на 31 грудня 2011 року, відповідно до яких заборгованість відповідача у розмірі 223 187, 96 грн. залишається не сплаченою.
За таких обставин, враховуючи узгодженість боргу з податку на додану вартість у розмірі 223 187, 96 грн., відсутність доказів на підтвердження сплати та/або списання зазначеного боргу, позовні вимоги в частині стягнення з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»заборгованості податку на додану вартість у розмірі 223 187, 96 грн. підлягають задоволенню.
З приводу заборгованості відповідача за штрафними санкціями суд зазначає наступне.
Відповідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 травня 2010 року № 0003852304 за порушення пунктів 3,4,8 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» застосовано штрафну санкцію у розмірі 867, 00 грн.
Одночасно, рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 травня 2010 року № 0003862304 за порушення пункту 2, 6 постанови Правління Національного банку України № 637 від 13 грудня 2004 року «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» до відповідача засновано штрафну санкцію у розмірі 47 471, 85 грн.
Надаючи оцінку правомірності винесення позивачем рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 травня 2010 року № 0003852304 та № 0003862304, суд виходить з того, що обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень, в силу частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2010 року у справі № 2а-10301/10/2670 за позовом Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, якою скасовано рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 травня 2010 року № 0003862304, а решті вимог, зокрема в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 травня 2010 року № 0003852304 - відмовлено.
При цьому, згідно заперечень до адміністративного позову відповідач визнає суму штрафних санкцій в розмірі 867, 00 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає штрафні санкції за рішенням Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 травня 2010 року № 0003852304 у розмірі 867,00 грн. підлягають стягненню в даному провадженні.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 91 794, 45 грн. суд також погоджується із доводами податкового органу з огляду на наступне.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-XII (далі по тексту - Закон № 2535-XII), встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідач є платником земельного податку, з урахуванням чого останнім подано податковий розрахунок від 28 січня 2010 року № 2197, яким визначено зобов'язання з податку за землю за 2010 рік в сумі 770 276, 86 грн. із розрахунку 64 189, 72 щомісячно.
Представники позивача стверджують, що заборгованість перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб Комунальним підприємством «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» частково сплачена та становить 91 794,45 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, у письмових запереченнях зазначено, що Комунальним підприємством «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» погашено заборгованість з земельного податку у розмірі 91 794, 45 грн., на підтвердження чого надано копії платіжних доручень № 390 від 21 вересня 2010 року на суму 10 000,00 грн., № 391 від 21 вересня 2010 року на суму 10 000,00 грн., № 395 від 22 вересня 2010 року на суму 10 000,00 грн., № 396 від 23 вересня 2010 року на суму 10 000,00 грн., № 397 від 24 вересня 2010 року, № 398 від 27 вересня 2010 року на 4189,74 грн., № 389 від 21 вересня 2010 року на суму 10 000,00 грн., № 416 від 22 жовтня 2010 року суму 10 000,00 грн., № 417 від 25 жовтня 2010 року на суму 10 000,00 грн., № 4479391 від 23 листопада 2010 року на суму 20 000,00 грн., № 4497097 від 23 листопада 2010 року на суму 20 000,00 грн., № 4465279 від 19 листопада 2010 року на суму 20 000,00 грн., № 4519890 від 29 листопада 2010 року на суму 20 000,00 грн.
Досліджуючи матеріали справи, зокрема, облікову карту з земельного податку з юридичних осіб станом на 31 грудня 2010 року, на 31 грудня 2011 року та на 27 листопада 2012 року судом встановлено наступне:
Відповідно до зворотного боку облікової картки станом на 29 листопада 2012 року недоїмка Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» складає 116 443, 11 грн.
При цьому, слід зазначити, що проплати за вищезазначеними платіжними дорученнями відображені у обліковій картці відповідача станом на 31 грудня 2010 року та на 31 грудня 2011 року у графі 4 «сплачено/повернуто» та зараховані в рахунок недоїмки, що склалась за попередні періоди, при цьому, недоїмка, що склалась згідно податкового розрахунку від 28 січня 2010 року № 2197 не сплачена відповідачем.
Інших платіжних доручень на підтвердження погашення заборгованості з земельного податку відповідачем не надано.
Так, згідно з вимогами статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 5 Закону № 2535-XII встановлено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до статті 15 цього ж Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Статтею 17 Закону № 2535-XII встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з статтею 25 Закону № 2535-XII за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірах, визначених законом.
Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону № 2535-XII).
Преамбулою Закону № 2181-III встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Як вже зазначалось вище, відповідач самостійно подав до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, в якій самостійно визначив суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, не сплативши визначену у податковій декларації суму до бюджету протягом строків, встановлених Законом № 2181-III, відповідач самостійно узгодив цю суму.
В свою чергу, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 14.1.137. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).
За таких обставин, враховуючи, що сума заборгованості у розмірі 1 791 383,63 грн. з податку на додану вартість є узгодженою в судовому порядку, позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Прокурора Деснянського району міста Києва інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» (код ЄДРПОУ 30470011, місцезнаходження: 02055, місто Київ, вул. Закревського, будинок 9) на р/р 31115029700004 (код платежу 14010100) УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978 заборгованість з податку на додану вартість у сумі 223 187,96 грн. (двісті двадцять три тисячі сто вісімдесят сім гривень дев'яносто шість копійок).
3. Стягнути з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» (код ЄДРПОУ 30470011, місцезнаходження: 02055, місто Київ, вул. Закревського, будинок 9) на р/р 33213811700004 (код платежу 13050100) УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978 заборгованість з земельного податку у сумі 91 794, 45 грн. (дев'яносто одна тисяча сімсот дев'яносто чотири гривні сорок п'ять копійок).
4. Стягнути з Комунального підприємства «Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій» (код ЄДРПОУ 30470011, місцезнаходження: 02055, місто Київ, вул. Закревського, будинок 9) на р/р 31411514700004 (код платежу 21080900) УДКСУ у Деснянському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37984978 заборгованість зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм з регулювання обігу готівки у розмірі 867,00 грн. (вісімсот шістдесят сім гривень).
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Аверкова