Справа № 22-2696-2006р.     Головуючий у 1-й інстанції: Зав городній Є.В.

Категорія: 35                                             Доповідач: Белінська І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 жовтня 2006 року   Судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Полежая В.Д.,

суддів                              - СпірідоновоїЛ.С.,БелінськоїІ.М.,

при секретарі                    - Шевченко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 3 серпня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, зареєстрова­ного ІНФОРМАЦІЯ_1 у Кіровському райвідділі РАГС М.Кіровограда.

Рішенням Кіровського районного суду М.Кіровограда від 3 серпня 2006 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування цього рішення через порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що суд не з"ясував обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого передчасно прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу. Всупереч вимогам ст. .111 Сімейно­го кодексу України суд не вжив належних заходів для примирення подружжя.

Вислухавши заперечення проти апеляційної скарги позивача ОСОБА_2, який просив залишити рішення суду без змін та вважав немож­ливим примирення з відповідачкою та збереження шлюбу, дослідивши мате­ріали справи, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхи­ленню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи і встановлено судом, сторони зареє­стрували шлюб 16 травня 1999 року. Мають одну неповнолітню дитину -дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд встановив, що на протязі майже року подружжя не підтримує сімейно-шлюбних відносин, разом не проживає, спільне господарство не веде, позивач наполягає на припиненні шлюбу, вважаючи своє рішення остаточним. З часу подання позову до суду і до прийняття судом рішення про розірвання шлюбу минуло майже З місяця, протягом цього строку примирення між подружжям не відбулося, позивач наполягав на задоволенні позову.

Ці обставини давали суду підстави для висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та про те, що такий стан суперечив би інтересам позивача, оскільки відповідно до ст..24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку позивач продов­жував наполягати на неможливості збереження шлюбу з відповідачкою, оскільки має намір створити сім"ю з іншою жінкою. Пояснив, що майнового спору між ним та відповідачкою немає, згоден приймати участь у вихованні та утриманні дочки згідно із Законом.

Встановлено, що на протязі часу, який пройшов з дня подачі позову, тобто на протязі 5 місяців примирення між подружжям не відбулося.

Наведене свідчить про те, що суд 1-ї інстанції належним чином з"ясував обставини, що мають значення для справи, і ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.З03-304, 307-309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Кіровського районного суду М.Кіровограда від 3 серпня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України   на протязі  двох місяців з дня її проголошення.