Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-а-2575 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції- Льон С.М.
Категорія- 9,10 Доповідач - Авраменко Т.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді: Авраменко Т.М.
суддів : Гайсюка О.В.,Суровицькій Л.В.
при секретарі: Напрюшкіній О.І. за участю представника позивача податкової інспекції Коряковцева Я.В.,представників відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у м.Кіровограді та відкритого акціонерного товариства "Генпідрядник" в особі ліквідатора ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду М.Кіровограда від 19 липня 2006 року.
Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2005 року Кіровоградська об*єднана державна податкова інспекція звернулась в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву харчової упаковки "Укрхарчопак" (далі -ТОВ), ОСОБА_4, ОСОБА_5/третя особа відкрите акціонерне товариство "Генпідрядник" в особі ліквідатора ОСОБА_3 (далі -ВАТ), ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.
Зазначала,що 22 липня 2002 року ВАТ "Генпідрядник" продало ТОВ "Укрхарчопак" цілісний майновий комплекс, що знаходиться АДРЕСА_1, за 175000 грн.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28 квітня 2005 року договір купівлі-продажу від 22 липня 2002 року на підставі ст.48 ЦК УРСР визнано недійсним з часу його укладення,оскільки на час його укладення продане майно перебувало в податковій заставі. ТОВ зобов*язано повернути ВАТ цілісний майновий комплекса ВАТ зобов"язано повернути ТОВ грошові кошти в сумі 175000 грн.,отримані за реалізацію майна.
30 вересня 2003 року ТОВ продалоОСОБА_4 та ОСОБА_5 99/100 частки цілісного майнового комплексу за 15132 грн.,що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу.
Просила визнати цей договір недійсним на підставі ст.48 ЦК України,оскільки ТОВ не набуло права власності на майно і не могло ним розпорядитись, та зобов*язати кожну із сторін повернути все одержане за договором купівлі-продажу.
В лютому 2006 року ВАТ "Генпідрядник" в особі ліквідатора ОСОБА_3 також звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву харчової упаковки "Укрхарчопак" , ОСОБА_4, ОСОБА_5,третя особа ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу 99/100 частки цілісного майнового комплексу,посилаючись на ті ж обставини та підстави,що і податкова інспекція.
Відповідачі,заперечуючи проти позову, зазначали,що вони є добросовісними набувачами майна,вони купили майно у ТОВ,заборони щодо відчуження майна не було,вони не знали і не могли знати,що угода між ВАТ і ТОВ в 2005 році буде визнана недійсною,податкова інспекція є неналежним позивачем по справі,рішення господарського суду не стосується їх обов*язків,їх до участі в розгляді цієї справи не залучали і дія цього рішення на них не поширюється.
Рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від 19 липня 2006 року в задоволенні позову відмовлено. Суд дійшов висновку ,що при укладенні оскаржуваного договору продавець і покупці діяли у відповідності з вимогами закону,підстав визнавати недійсним договір купівлі-продажу відповідно до рішення господарського суду від 28 квітня 2005 року не має. На час укладення договору 22 липня 2002 року податкова застава не поширювалась на нерухоме майно ВАТ, оскільки вона не була зареєстрована у Реєстрі застав нерухомого майна.
В апеляційній скарзі державна податкова інспекція просить скасувати рішення суду першої інстанції,ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального правада ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на те,що рішенням господарського суду договір між ВАТ та ТОВ визнано недійсним у зв*язку з тим,що продаж здійснено без згоди податкового органу в період дії податкової застави з моменту його укладення і право власності на майно,що є предметом договору,до ТОВ не перейшло. Спір за позовом податкової служби є публічно-правовим і повинен розглядатись в порядку,передбаченому КАС України.
В апеляційній скарзі відкритого акціонерного товариства "Генпідрядник" в особі ліквідатора ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції,ухваленого з порушенням норм матеріального і процесуального права,та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Зазначається,що в порушення ст.61 ЦПК України суд безпідставно не взяв до уваги факти,встановлені рішенням господарського суду,не врахував,що цим рішенням скасована правова підстава набуття ТОВ права власності на спірне майно,а отже на момент відчуження майна,власником його залишалось ВАТ і відповідачі по справі не можуть набути право власності на це майно.
В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав апеляційну скаргу,а представники відповідачів просили її відхилити,оскільки рішення суду є законним і обгрунтованим.
Колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню ,а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується,що 22 липня 2002 року ВАТ "Генпідрядник" продало ТОВ "Укрхарчопак" цілісний майновий комплекс,що знаходиться АДРЕСА_1,за 175000 грн. (а.с.7).Умови договору сторонами виконано:покупець сплатив ціну за майно,а продавець передав куплене майно покупцю.
Рішенням третейського суду М.Кіровограда від 26 липня 2002 року визнано право власності ТОВ "Укрхарчопак" на цілісний майновий комплекс,що знаходиться АДРЕСА_1 (а.с.38-39).
ЗО вересня 2003 року ТОВ "Укрхарчопак" продало ОСОБА_4 та ОСОБА_5 99/100 частки цілісного майнового комплексу,що знаходиться АДРЕСА_1,що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу (а.с.5).В договорі зазначено,що майно належить продавцю ТОВ "Укрхарчопак" на підставі рішення третейського суду. На час укладення договору відчужувана частка комплексу нікому іншому не продана,не подарована,під заставою,в тому числі податковою,забороною,арештом не перебувала,судового спору щодо неї не було. Відсутність заборони відчуження предмету договору також підтверджувалась довідкою Єдиного реєстру заборон відчуження об*єктів нерухомого майна (пункти 7,8 договору).
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28 квітня 2005 року договір купівлі-продажу від 22 липня 2002 року на підставі ст.48 ЦК УРСР визнано недійсним з часу його укладення,оскільки на час його укладення продане майно перебувало в податковій заставі, та застосовано двосторонню реституцію (а.с.8-10).Рішення господарського суду набрало законної сили.
Відмовляючи в задоволенні позову,суд дав оцінку рішенню господарського суду та зробив висновок, що на час укладення договору заборона відчуження майна ВАТ "Генпідрядник" була відсутня,однак погодитись з цим не можна.
Відповідно до ч.З ст.61 ЦПК України обставини,встановлені судовим рішенням у цивільній,господарській або адміністративній справі,що набрало законної сили,не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлено ці обставини. Тому підставну яких суд відмовив в задоволенні позову,є незаконними.
Правовідносини,які виникли між сторонами,регулюються Цивільним кодексом УРСР 1963 р. Позивач та третя особа з самостійними вимогами ВАТ "Генпідрядник" просили визнати недійсним договір купівлі-продажу на підставі ст.48 ЦК УРСР.
Стаття 48 ЦК УРСР передбачає,що недійсною є та угода,що не відповідає вимогам закону і по недійсній угоді кожна із сторін зобов*язана повернути все одержане за угодою,а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість в грошах,якщо інші наслідки недійсності не передбачені законом.
Право продажу майна,крім випадку примусового продажу,належить власникові. Якщо продавець майна не є власником,покупець набуває права власності лише в тих випадках,коли згідно зі статтею 145 ЦК УРСР власник не вправі витребувати від нього майно (ст.225 ЦК України)
Відповідно до ч.І ст.145 ЦК УРСР якщо майно за плату придбане у особи,яка не мала права відчужувати,про що набувач не знав і не повинен був знати (добросовісний) набувач),то власник вправі витребувати це майно від набувача лише в разі,коли майно загублено власником або особою,якій майно було передане власником у володіння,або викрадено у того чи іншого,або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею.
Матеріалами справи підтверджується.що на час укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу,власником майна на підставі рішення третейського суду був продавець ТОВ "Укрхарчопак",майно не перебувало в спорі і під забороною або арештом,майно було придбано за плату,відповідачі не знали,не повинні були знати і не могли знати,що в 2005 році договір між ВАТ "Генпідрядник" та ТОВ "Укрхарчопак" буде визнано недійсним з тих підстав,що перший його власник ВАТ "Генпідрядник" не мало права його відчужувати,оскільки воно перебувало в податковій заставі.
За таких обставин слід визнати що відповідачі є добросовісними набувачами майна і саме з цих підстав в позові про визнання договору купівлі-продажу недійсним слід відмовити.
Наведене свідчить.що вирішуючи спір, суд неправильно застосував норми матеріального права,які регулюють правовідносини,що виникли між сторонами ,тому відповідно до п.4 ч.І ст.309 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
У разі відмови в позові про визнання договору купівлі-продажу недійсним у зв*язку з тим,що покупець є добросовісним набувачем,з особи,яка провела відчуження майна за відсутності права на це,при пред*явленні відповідного позову стягується на користь власника дійсна вартість майна на час розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги позивача про те,що спір до фізичних осіб про визнання недійсним договору купівлі-продажу,є публічно-правовим,тому повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства,є безпідставними. Крім,того з таким же самим позовом до тих же осіб звернулось також ВАТ "Генпідрядник".
Посилання в апеляційних скаргах на пояснення свідка ОСОБА_7, колишнього ІНФОРМАЦІЯ_1 ВАТ "Генпідрядник", про те,що відповідачам було відомо про перебування майна ВАТ в податковій заставі не можуть бути доказом недобросовісності покупців,оскільки майно ними було придбано не у ВАТ "Генпідрядник",а у ТОВ "Укрхарчопак",майно якого не перебувало в заставі.
На підставі ст.ст.48,225,ч.1 ст.145 ЦК 1963 року,керуючись п.2 ч.І ст.307, п.4 ч.І ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у М.Кіровограді та відкритого акціонерного товариства "Генпідрядник" в особі ліквідатора ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати рішення рішення Ленінського районного суду М.Кіровограда від 19 липня 2006 року та ухвалити нове рішення наступного змісту:
Відмовити в задоволенні позову Державної податкової інспекції у М.Кіровограді та відкритого акціонерного товариства "Генпідрядник" в особі ліквідатора ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5/третя ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.