Справа № 1309/2-809/11 Головуючий у 1 інстанції: Пилип'юк Г.М.

Провадження № 22-ц/1390/4534/12 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого -судді Струс Л.Б.

суддів: Цяцяка Р.П.,Шеремета Н.О

за секретаря: Гордій У.М.

з участю:ОСОБА_2,представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м Львова від 17 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Фіакр», ОСОБА_7, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ВАТ «Фіакр», ОСОБА_7, ОСОБА_2 на її користь матеріальні збитки у розмірі 6167 грн. 16 коп. та 50000 моральної шкоди. В обґрунтування позову покликається на те, що згідно постанови Галицького районного суду м. Львова від 27.07.2010 року ОСОБА_7 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, в результаті порушення водієм ВАТ «Фіакр»ОСОБА_7 правил безпеки дорожнього руху 22.05.2007 року внаслідок здійсненого різкого гальмування позивачка впала в салоні автобуса та отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17 січня 2012 року вищезазначений позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 8000 (вісім тисяч) моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 214 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилаються на те, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано усі обставини справи, не надано належної оцінки доказам. Крім того, суб'єктом відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки є юридична особа, яка на момент ДТП володіла транспортним засобом на підставі цивільного-правового договору, а саме Договору оренди від 11 травня 2007 року, отже, в даному випадку шкода повинна відшкодовуватися ВАТ «Фіакр». Апелянт також зазначає, що суд безпідставно прийшов до висновку щодо визначення моральної шкоди в такому великому розмірі

Просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 січня 2012 року та постановити нове рішення, яким у стягненні матеріальної шкоди ОСОБА_6 відмовити повністю, моральну шкоду на її користь, у співмірному розмірі, стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Фіакр».

В судовому засіданні апелянт та її представник доводи апеляційної скарги підтримали в частині стягнення моральної шкоди, оскільки в стягненні матеріальної шкоди судом першої інстанції відмовлено

Представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_4 та представник ТзОВ «Фіакр» проти апеляційної скарги заперечили, просять рішення Залізничного районного суду м.Львова залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 8 ППВС України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, за моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою працівник перебуває у і трудових відносинах.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану і їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, і використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановлено, що 22.05.2007р. приблизно 14 год.15 хв. у м.Львові на вул..Кн.Романа біля будинку №11 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_6 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, а відносно водія ОСОБА_7, який керував транспортним засобом автобусом марки «Антон»д.р.н НОМЕР_2 порушена кримінальна справа за ч.1 ст.286 КК України, власником даного транспортного засобу була ОСОБА_2(мат.крим. справи ас.14)

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до постанови Галицького районного суду м. Львова від 27.07.2010 року.(а.с.5)

З копії листків непрацездатності вбачається, що ОСОБА_6 з 22.05.2007 року по 3 1.07.2007 і року перебувала на лікарняному.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи (а.с.180-181) ОСОБА_2 будучи допитаною як свідок пояснювала, що орієнтовно у 20-х числах травня 2007 року вона прийняла на роботу на посаду водія ОСОБА_7 з випробувальним терміном на два тижні, а потім мала заключити з ним трудовий договір. 22.05.2007 року їй зателефонував водій ОСОБА_7 та повідомив, що в маршрутному таксі впала пасажирка та заподіяла собі тілесні ушкодження, дані твердження підтримала і в суді апеляційної інстанції .

Встановлено, що тілесні ушкодження позивачка ОСОБА_6 отримала внаслідок вчинення злочину ОСОБА_7, який керував джерелом підвищеної небезпеки, належним ОСОБА_2 перебуваючи з нею у трудових відносинах та виконуючи свої трудові обов'язки.

Задовільняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки ОСОБА_7 перебуваючи в трудових відносинах з ОСОБА_2 вчинив ДТП, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2, внаслідок чого ОСОБА_6 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, а стягнення 8000 грн моральної шкоди полягає у спричиненні позивачу моральних страждань, душевного болю та інших негативних для неї наслідків у зв'язку із одержанням середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тривалого перебуванні на лікарняному, які спичинили порушення її нормального ритму життя, в тому числі як викладача, наукового співробітника.

Посилання в апеляційній скарзі апелянта про те, що стягнення моральної шкоди в розмірі 8000грн.є великим та можливе її стягнення солідарно з неї та Тзов «Фіакр», не підтверджується матеріалам справи, оскільки договір оренди з екіпажем від 11.05.2007р.(а.с.86) до п.1.1п.1 передбачає, що орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах оренди з екіпажем не відповідає вимогам ст.805 ЦК України, а саме управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, проводяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем.

Розглядаючи даний спір, колегія суддів вважає, що Залізничний районний суд м.Львова повно та всебічно дослідив та оцінив обставини у справі, подані сторонами докази .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки, рішення суду відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.304, п.1 ч.1 ст.307, 308,315,317,319 ЦПК Украни, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: