ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2012 р. Справа № 5023/3727/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.,
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1
відповідача -Міщенко І.І., Куценко Г.О.
третіх осіб -1. Ремінний В.І.
2. не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3503 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року по справі № 5023/3727/12
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, смт.Комсомольське Зміївського району Харківської області
до Комсомольської селищної ради, смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1. Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків
2. Державна податкова інспекція Зміївського району Харківської області Державної податкової служби України, м. Зміїв Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила зобов'язати Комсомольську селищну раду Зміївського району Харківської області (далі - відповідач) поновити укладений між сторонами 22.02.2006 р. договір оренди земельної ділянки, площею 0,0091 га, що знаходиться в АДРЕСА_1, який був зареєстрований в Зміївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК за № 040669100006, на термін до 22.02.2056 р. на тих самих умовах.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25 жовтня 2012 року по справі № 5023/3727/12 (суддя Кухар Н.М.) у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю.
Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Крім того, зазначає про неправомірний висновок суду першої інстанції щодо можливості поновлення договору оренди землі рішенням сесії, а не в судовому порядку. На думку позивача, господарським судом при прийнятті рішення неправильно застосовані норми Закону України "Про оренду землі" та статей 764, 777 Цивільного кодексу України згідно умов, зазначених у спірному договорі від 22.02.2006 р., адже зазначені норми ЦК України стосуються договору найму речей, а не оренди земельної ділянки. Позивач вважає, що в даному випадку треба застосовувати вимоги Закону України "Про оренду землі", ст. 134 Земельного кодексу України, ст. 792 ЦК України, які регулюють саме оренду земельної ділянки, зокрема, порядок продажу та здачі її в оренду. Як зазначає позивач, відповідачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував наявність порушень умов спірного договору з боку позивача, в зв'язку з чим останній має право на поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.02.2006 р., площею 0,0091 га в АДРЕСА_1, який був зареєстрований в Зміївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК за № 040669100006, на новий термін.
Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких заперечує проти апеляційної скарги позивача та просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін. Крім того, зазначає, що позивач використовує земельну ділянку без земельно-правової документації, чим порушує вимоги ст. 211 Земельного кодексу України, при цьому згоди на продовження терміну дії договору відповідач не надавав. З урахуванням приписів ч. 1 ст. 116 та ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р. відсутні.
Державна інспекція сільського господарства в Харківській області надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення, зокрема, посилається на закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р. та відсутність правових підстав для продовження позивачем користуватись спірною земельною ділянкою. В зв'язку з чим просить рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Державна податкова інспекція Зміївського району Харківської області Державної податкової служби України письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача не надала, будучи належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, не реалізувала своє право на участь у судовому процесі та не забезпечила явку свого представника в судове засідання.
Враховуючи те, що явка третьої особи не була визнана обов'язковою, а також те, що її неявка не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи за наявними матеріалами у справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи, посилаючись на її необґрунтованість, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 12 грудня 2001 року між гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини передвижного торгівельного кіоску та угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин (т. 1 а. с. 14, 15).
24 вересня 2003 року між тими ж сторонами укладено договір купівлі-продажу іншої 1/2 частини торгівельного кіоску (т. 1 а. с. 16).
22 лютого 2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0091 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1, для ведення комерційної діяльності (обслуговування торгівельного павільйону). Зазначений договір зареєстрований у Зміївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК за №040669100006 (т. 1 а. с. 17-19).
Відповідно до п. 7. договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р. цей договір укладено строком на 2 роки (тобто до 22.02.2008 р.) Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.12.2007 р. позивач звертався до відповідача з заявою про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р. (т. 1 а. с. 21).
Рішенням відповідача XXXII сесії V скликання № 638-V від 13.12.2007 р. "Про розгляд заяви СПД-ФО ОСОБА_5" відмовлено у продовженні дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р., розташованої у АДРЕСА_1 та зобов'язано позивача звільнити земельну ділянку після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки (т. 1 а. с. 53).
В обґрунтування відмови у продовженні дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р. відповідач посилається на те, що за період дії договору оренди позивач незаконно переобладнав торгівельний павільйон в кафе, після чого до селищної ради від мешканців прилеглих будинків почали надходити скарги, як в усній так і письмовій формі стосовно того, що вищевказаний заклад працює цілодобово. Зазначене є порушенням приписів рішення XXX сесії Комсомольської селищної ради IV скликання від 28.09.2005 р. "Про режим роботи об'єктів торгівлі на території Комсомольської селищної ради", яким встановлений обмежений режим роботи підприємств торгівлі, громадського харчування, що розташовані на території селищної ради до 23 години. Крім того, відповідачем встановлено, що позивач здійснює підприємницьку діяльність з порушенням санітарно-гігієнічних та протипожежних норм, веде будівництво без відповідних дозволів. Питний заклад розташований поряд з дитячім закладом № 6, що негативно впливає на вихованців дитячого закладу. Відвідувачі питного закладу в стані алкогольного сп'яніння порушують громадській порядок. З позивачем неодноразово проводилися бесіди щодо скарг мешканців з зобов'язанням припинити вищезазначені порушення, але позивач на зауваження не реагував.
Крім того, до Зміївської районної державної адміністрації надходило колективне клопотання від жителів смт. Комсомольське щодо закриття кафе, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в смт. Комсомольське.
Рішенням XXVII сесії Комсомольської селищної ради V скликання від 07.05.2008 р. дію договору оренди земельної ділянки було припинено. При цьому, позивач неодноразово зобов'язувався звільнити земельну ділянку, але своїх зобов'язань не виконав. Письмове заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору було здійснено листом-повідомленням від 26.02.2008 р.
Матеріали справи також свідчать, що відповідач звертався з листами до Управління Держкомзему у Зміївському районі, Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, Головного державного санітарного лікаря Зміївського району, прокуратури Зміївського району з проханням прийняти відповідні міри до позивача щодо самовільного заняття земельної ділянки.
У запереченнях на позовну заяву та апеляційну скаргу відповідач зазначає, що до виконкому Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області надійшло клопотання Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області для відповідного реагування на матеріали щодо порушення позивачем вимог земельного законодавства, а саме ст. 125 Земельного кодексу України - самовільне зайняття та використання земельної ділянки, яка розташована у смт. Комсомольське, по АДРЕСА_1, про зобов'язання терміново усунути вищезазначене порушення, а саме звільнити земельну ділянку, та виконати рішення відповідача № 638-V від 13.12.2007 р. XVII сесії V скликання.
Проведеною перевіркою (акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.04.2012 р.) Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області встановлено, що позивач незаконно використовує земельну ділянку площею 0,0091 га в смт. Комсомольське по АДРЕСА_1, де розташовано торгівельний павільйон. На вказану земельну ділянку був укладений договір оренди землі, строк користування якого закінчився 23.02.2008 р. На даний час, в порушення ст. 34 Закону України "Про оренду землі", земельну ділянку не звільнено, що свідчить про несвоєчасне повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки, у зв'язку з чим позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 54 КУпАП України (постанова про накладення адміністративного стягнення № 009003 від 03.05.2012 р.).
18.06.2012 р. прокурор Зміївського району Харківської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Комсомольської селищної ради Зміївського району Харківської області, в якому просив суд зобов'язати відповідача - ФОП ОСОБА_5 повернути Комсомольській селищній раді Зміївського району Харківської області земельну ділянку, площею 0,0091 га та привести її у придатний до використання стан (справа № 5023/3037/12).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2012 р. провадження у справі за вищевказаним позовом було зупинено до розгляду господарським судом Харківської області даної справи.
В обґрунтування позовних вимог та вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що з 2001 року по 2006 рік він користувався зазначеною земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності та жодних претензій до неї не пред'являлось. Зокрема, відповідачем в особі його голови ОСОБА_7 протиправно, з особистих мотивів, чиняться перешкоди щодо нормального та безперешкодного ведення ним підприємницької діяльності, оскільки згідно зі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивач, як добросовісний орендар, має переважне право на укладення нового договору оренди спірної земельної ділянки, та неодноразово звертався до відповідача з клопотаннями про продовження терміну дії договору оренди. На думку позивача, відповідачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував наявність порушень умов спірного договору з боку позивача, в зв'язку з чим останній має право на поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.02.2006 р., площею 0,0091 га в АДРЕСА_1, який був зареєстрований в Зміївському районному відділі ХРФ ДП ЦДЗК за №040669100006, на новий термін.
Оцінивши доводи позивача, викладені в позовній заяві та апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За приписами статті 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ч. 1 ст. 116 та ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 2.16., 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України віл 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній формі власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави колегії суддів дійти висновку, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії, яке є підставою для укладення договору оренди земельної ділянки.
Питання поновлення договору оренди земельної ділянки врегульовано статтею 33 Закону України "Про оренду землі", якою визначено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Зазначеною нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Такої правової позиції дотримується й Верховний Суд України, зокрема, в постанові судової палати у господарських справах ВСУ від 23.03.2010 р. у справі № 2-31/1199-2009.
Як вбачається із матеріалів справи, письмове заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору було здійснено листом-повідомленням від 26.02.2008 р.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем приймалось рішення про поновлення укладеного з позивачем договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р., а міститься рішення від 13.12.2007 р. "Про розгляд заяви СПД-ФО ОСОБА_5" щодо відмовлення позивачу у продовженні дії договору оренди земельної ділянки від 22.02.2006 р., в зв'язку з чим у позивача відсутні правові підстави для користування зазначеною земельною ділянкою на умовах оренди.
Враховуючи те, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти або поновити договір оренди земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, оскільки на спірній земельній ділянці розташований його об'єкт нерухомого майна - торгівельний кіоск, бо в ньому проведено централізоване водопостачання та опалення, каналізація, енергопостачання, то спірна земельна ділянка має бути продана чи здана в оренду шляхом торгів з аукціону згідно вимог ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, колегія суддів вважає безпідставними.
Як вбачається із договорів купівлі-продажу від 12.12.2001 р. та 24.09.2003 р. торгівельний передвижний кіоск є тимчасовою, а не капітальною спорудою, а документів, що підтверджують право власності на торгівельний кіоск як об'єкт нерухомого майна, зареєстрованих в установленому порядку відповідними органами, позивач не надав та в матеріалах справи не міститься. Отже, на земельну ділянку, на якій розташований тимчасовий торгівельний кіоск не розповсюджуються вимоги щодо обов'язковості її продажу або права на неї на конкурентних засадах (земельних торгах), визначені ст. 134 Земельного кодексу України.
Із листа Управління Держкомзему у Зміївському районі Харківської області від 24.10.2012 р. № 01-15/6384 вбачається, що згідно Книг записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб, юридичних осіб, постійного користування та договорів оренди за позивачем в державному реєстрі земель не значиться (т. 2 а. с. 20).
Твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що господарським судом при прийнятті рішення неправильно застосовані норми Закону України "Про оренду землі" та статей 764, 777 Цивільного кодексу України, які стосуються договору найму речей, а не оренди земельної ділянки, колегія суддів не приймає до уваги. Судом першої інстанції у рішенні було надано правову оцінку та розмежовано правовідносини щодо поновлення договору найму речей і поновлення договору оренди земельної ділянки, та зауважено, що вони не є тотожними.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.10.2012 р. залишити без змін.
Повний текст постанови складено 6 грудня 2012 року.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Тихий П.В.