Справа № 2-  06 / 2008 рік

                                                                                                                         2 - 39 / 2007рік

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

              14 лютого 2008 року

               Олевський районний суд Житомирської області в складі

                               головуючої судді :        Охрімчук  І.Г.

                                               секретар:        Федорчук О.В.

                                  участю позивача:        ОСОБА_1

                       представника позивача:        ОСОБА_3  

                                           відповідача:        ОСОБА_2

                    представника відповідача:       ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП

                                                  В С Т А Н О В И В :

             Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 3 802.52  грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, кошти витрачені на проведення ато товарознавчих експертиз, витрати за надання юридичної допомоги, так як 18 червня 2006 року близько 12 години відповідач керуючи автомобілем марки «М - 2140»  д. н. НОМЕР_3,  рухаючись з  другорядної дороги на головну, вчинив порушення правил дорожнього руху внаслідок чого сталося  зіткнення з автомобілем ВАЗ - 21043 д. н. НОМЕР_1, який належить йому, який рухався по головній дорозі під керуванням ОСОБА_5 При ДТП автомобілі та причіп отримали механічні пошкодження, а йому було спричинено моральну шкоду.  Відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху внаслідок чого сталася ДТП. В добровільному порядку збитки не відшкодував, тому він вважає, що позов повинен бути задоволений за рахунок відповідача в примусовому порядку.     

              В судовому засіданні позивач та його представник  позов підтримали з підстав, які в ньому зазначені і просять суд задовольнити його у повному обсязі за рахунок  відповідача, так як він є володільцем  транспортного засобу,  яким було спричинено механічні пошкодження  автомобілю позивача.

        Відповідач та його представник позов визнають частково, в частині відшкодування збитків спричинених внаслідок пошкодження причепа, який належить позивачу, так як в добровільному порядку сторони не досягли згоди щодо ремонту причепа. Стосовно відшкодування позивачу шкоди заподіяної пошкодженням його автомобіля заперечують мотивуючи тим, що зазначена шкода відшкодована відповідачем у добровільному порядку.     

               Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що він 18 червня 2006 року за дорученням керував  автомобілем, який належить позивачу. На перехресті доріг поблизу м. Олевська відповідач порушивши правила дорожнього руху вчинив зіткнення з автомобілем під його керуванням, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль та причеп. Про ДТП було повідомлено позивача, який прибув на місце пригоди. Відповідач намагався вирішити питання про відшкодування шкоди в добровільному порядку. Він написав відповідачу розписку, що не має до нього претензій з приводу пошкодження автомобіля, але кошти від нього не отримав. Розписка була забрана відповідачем з його рук, проти його волі. З приводу протиправних дій відповідача, щодо  розписки, до правоохоронних органів він не звертався.       

               Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що дійсно 18 червня 2006 року між автомобілями під керуванням сторін сталась ДТП. Винним у виникненні ДТП є відповідач, який намагався домовитись про відшкодування збитку в добровільному порядку. Вона не бачила щоб відповідач передавав гроші в рахунок відшкодування збитку, але  забрав розписку про те, що до нього не має претензій з приводу заподіяння шкоди автомобілю.

        Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8суду показали, що дійсно вони були присутніми на місці ДТП, яка сталась між сторонами. Їх було запрошено /ОСОБА_7 - позивачем, а ОСОБА_8 - відповідачем/  підписати розписку з приводу добровільного вирішення питання відшкодування шкоди відповідачем. Вони по черзі підійшли та підписали розписку, яку написав водій пошкодженого автомобіля. Свідок ОСОБА_7 також показав, що він не бачив чи передавав відповідач гроші в рахунок відшкодування шкоди. Свідок ОСОБА_8також показав, що він бачив, що відповідач тримав гроші, які в машині позивача передав потерпілій стороні.     

             В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 04 червня 2004 року, позивачу на праві  приватної власності належить автомобіль марки ВАЗ - 21043 державний реєстраційний  номер НОМЕР_1, червоного кольору, 2004 року випуску та причеп марки БЗП - 5, 2004 року випуску, зеленого кольору,  державний реєстраційний номер НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 18 грудня 2004 року.  Відповідачу, відповідно до технічного паспортуНОМЕР_4, на праві приватної власності належить автомобіль марки «М - 2140»  державний реєстраційний номер  НОМЕР_3 зеленого кольору 1979 року випуску.

         01 червня 2005 року позивачем  надано доручення на ім'я ОСОБА_5 відповідно до якого ОСОБА_5 уповноважений користуватись автомобілем належним позивачу марки ВАЗ - 21043 державний реєстраційний  номер НОМЕР_1. Для цього йому надано право керувати автомобілем, представляти інтереси позивача в органах ДАІ при ТО та інших питань, на СТО та ремонту автомобілів, подавати та отримувати документи, включаючи заяви, розписуватись за позивача у разі необхідності та вчиняти інші юридично значимі дії пов'язані з даним дорученням. 

          18 червня 2006  року близько 12 години між автомобілем, який належить позивачу і яким на підставі доручення керував ОСОБА_5 та автомобілем, який належить відповідачу, під його керуванням, на перехресті доріг Київ - Ковель та М.Копищанський - Червоноармійськ неподалік м. Олевська Житомирської області відбулося  зіткнення, внаслідок якого було пошкоджено їх транспортні засоби, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколами  огляду  транспортних засобів та місця пригоди / схемою ДТП/.

              Після ДТП було вирішено  питання про відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, в добровільному порядку. ОСОБА_5, як представником позивача, власноручно написано розписку про те, що матеріальних та моральних претензій до відповідача, з приводу пошкодженого автомобіля позивача, не має. Сторони домовились про те, що причеп відповідач відремонтує за власний рахунок. Що на даний час не проведено, через недомовленість між сторонами стосовно транспортування причепа.    

              Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 21 липня 2006 року відповідач визнаний винним у вчинені ДТП. На нього накладено  адміністративне стягнення у виді штрафу.  

                   Відповідно до висновку судової авто товарознавчої експертизи від 21 травня 2007 року, розмір матеріального збитку заподіяного позивачу, внаслідок пошкодження причепа марки БЗП - 5  державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 601.91 грн. Відповідно до квитанції  позивачем було затрачено 155 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження причепа.

              З висновку авто товарознавчої експертизи  № 355 від 16 листопада 2007 року слідує, що  розмір матеріального збитку заподіяного позивачу, внаслідок пошкодження автомобіля  марки ВАЗ - 21043   державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 3 065.86 грн. Відповідно до касових чеків за проведення авто товарознавчого дослідження та експертизи автомобіля позивач витратив 367 грн.

               На правову допомогу позивачем витрачено 700 грн. відповідно до довідки про сплату 200 грн. за складання позовної заяви та договору  - доручення від 12 лютого 2008 року відповідно до якого позивач за участь адвоката в судовому засіданні сплачує 500 грн.  Платіжних документів про внесення грошей  в сумі 500 грн. позивачем суд не надано. 

               Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які врегульовані ст. 1187 ЦК України згідно якої слідує, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

               В даному випадку суд на підставі досліджених доказів прийшов до висновку, що позов в частині відшкодування позивачу майнової шкоди заподіяної відповідачем, внаслідок керування ним автомобілем як джерелом підвищеної небезпеки, підлягає до задоволення частково, в частині відшкодування шкоди заподіяної позивачу, внаслідок пошкодження причепа в розмірі 601.91 грн.,  виходячи з тих підстав, що відповідач є винним у виникненні ДТП і притягнутий за порушення правил дорожнього руху до адміністративної відповідальності. Розмір шкоди підтверджений висновком експертизи, не заперечується сторонами і в добровільному порядку не відшкодований.

                Шкода заподіяна позивачу внаслідок пошкодження автомобіля  відшкодована  позивачем  в добровільному  порядку, тому позов  в частині стягнення 3 802.52 грн. майнової шкоди не підлягає до задоволення. Зазначені обставини стверджуються тим, що ОСОБА_5, який мав доручення на право користування автомобілем належним позивачу марки ВАЗ - 21043 державний реєстраційний  номер НОМЕР_1, з правом  керувати автомобілем, представляти інтереси позивача в органах ДАІ, на СТО та ремонту автомобілів, подавати та отримувати документи, включаючи заяви, розписуватись за позивача у разі необхідності та вчиняти інші юридично значимі дії пов'язані з даним дорученням, в присутності позивача,  свідків  надав відповідачу розписку про те, що матеріальних та моральних претензій до відповідача внаслідок пошкодження автомобіля до відповідача не має.  Повноваження ОСОБА_5 і його дії в даному випадку не були обмежені зазначеною довіреністю і відповідають ст. ст. 237, 239 ЦК України відповідно до яких слідує, що представник зобов'язаний  або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Правочин вчинений представником створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку представляє. Вище наведеними обставинами та показаннями свідківОСОБА_7 Б.В., ОСОБА_8 спростовуються пояснення позивача, показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6. з приводу того що відповідач не відшкодував збиток у зв'язку з  пошкодженням автомобіля та  проти волі потерпілої сторони забрав розписку про те, що до нього не має майнових та моральних претензій,  з врахуванням також того, що до правоохоронних  органів з даного приводу позивач та    ОСОБА_5 не звертались.   

              Відповідно до ст. 1167 ЦК України слідує що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності  її вини.

    В даному випадку суд  прийшов до висновку, що позов в частині відшкодування моральної / немайнової / шкоди підлягає до задоволення частково з врахуванням доведеності розміру заподіяної моральної шкоди позивачем, перенесених ним моральних, психічних страждань, які були спричиненні внаслідок неправомірних дій відповідача по пошкодженню причепа. Суд, враховуючи характер моральної шкоди та обсяг страждань, яких   зазнав позивач, внаслідок пошкодження майна, змін у його життєвих  стосунках та те, що моральна шкода заподіяна внаслідок пошкодження автомобіля відшкодована відповідачем в добровільному порядку, що встановлено судом вважає, що йому спричинена моральна/ немайнова / шкода в сумі 500 грн., яка підлягає до відшкодування за рахунок відповідача.

     Крім того позивачем, відповідно до наданих квитанцій та касових чеків були понесені витрати по визначенню матеріальних збитків, витрати по оплаті авто технічної експертизи, по наданню правової допомоги, які також підлягають стягненню із відповідача, але частково  в сумі : 155 грн. витрат на визначення матеріального битку внаслідок пошкодження причепа, 100 грн.  витрат на правову допомогу, пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до ст. 88 ЦПК України, так як в іншій частині позову позивачу відмовляється.  

       Враховуючи те, що витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. позивачем сплачені не на належний рахунок, зазначені кошти слід стягнути з відповідача.  

                   Крім того не може бути задоволена вимога позивача про накладення арешту на майно відповідача, так як  вимога позивача не обґрунтована, як того вимагає ст. 151 ЦПК України  і розмір шкоди, який підлягає до стягнення з відповідача, є невеликим.                                                    

                    Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 153, 212, 213  ЦПК України, ст. ст. 237, 239, 244, 1167, 1187  ЦК України суд

                                                      В И Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживаючого по аулАДРЕСА_1 працюючого ветлікарем Південно - західної регіональної служби держветконтролю на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, проживаючого в с. Кам'яне Рокитнянського району Рівненської області 601.91 грн. збитку заподіяного внаслідок ДТП, 155 грн. витрачених на проведення експертизи, 500 грн. моральної шкоди, 100 грн. витрат на правову допомогу, всього 1356.91 грн.

             В решті позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити за безпідставністю.      

             Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, проживаючого по аулАДРЕСА_1 працюючого ветлікарем Південно - західної регіональної служби держветконтролю на користь ТУ ДСА України в Житомирській області Код ЗКПО 20413477, р/р 31217259700460 в УДК Житомирської області МФО 811039, витрати на інформаційно технічне забезпечення в сумі 30 грн. по розгляду Олевським районним судом Житомирської області справи за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди

                Рішення може бути оскаржене в  апеляційний суд Житомирської області, через Олевський районний суд  Житомирської області на протязі 20 днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається на протязі 10 днів, з послідуючого дня після оголошення рішення суду, або на протязі 10 днів без подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

                                                           Суддя :