Справа № 2-402

                                                                                                                                                                         Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

            14 серпня 2008 року                                      Маневицький районний суд  Волинської області

в складі:        головуючого - судді                                       Невара О.В.,

          при секретарі                                                   Ткачук Н.В.,

з участю       позивача                                                           ОСОБА_1,                

                      відповідача                                                       ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтувала тим, що з квітня 1994 року проживає разом з відповідачем. Вони мають одну спільну дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Дитина перебуває на повному утриманні позивача. Належної матеріальної допомоги на її утримання відповідач не надає. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 в частці від заробітку (доходу) відповідача до досягнення ним повноліття.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 в частці від заробітку (доходу) відповідача до досягнення ним повноліття.

            В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив, що дійсно він проживав з квітня 1994 року по травень 2008 року з ОСОБА_1 Вони проживали разом в АДРЕСА_1, вели спільне господарство. Мають одну спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. На даний час він має постійне місце роботи - працює теслею ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” м. Київ, а тому має реальну можливість надавати допомогу на утримання неповнолітньої дитини. Проти задоволення позову не заперечує, запевнив, що буде брати участь у вихованні та утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до  повного задоволення.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.182 Сімейного кодексу України до обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, відносяться: стан здоров′я та матеріальне становище дитини, стан здоров′я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі не перебували, з квітня 1994 року по травень 2008 року проживали разом в АДРЕСА_1, вели спільне господарство. Мають одну спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Дитина перебуває на повному утриманні позивача. Належної матеріальної допомоги на її утримання відповідач не надає, хоча має таку можливість, оскільки має постійне місце роботи - працює теслею ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” м. Київ. Позивач перебуває на пенсії, не має можливості забезпечувати дитину всім необхідним та отримувати додаткові доходи для належного матеріального забезпечення сім'ї. Зазначене підтвердили сторони в судовому засіданні, а також це встановлено із досліджених судом письмових доказів: свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.05.1998 року, довідки ЗАТ „Фірма „Спецвисотмонтаж” № 281 від 21.07.2008 року, посвідчення серії НОМЕР_2; довідок № 686 від 2.01.2008 року, виданої Великоосницькою сільською радою Маневицького району, № 346 від 14.07.2008 року, виданої відділом РАЦСу Маневицького районного управління юстиції.

 Проаналізувавши пояснення сторін та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 липня 2008 року та до досягнення ним повноліття.

  Оскільки відповідач ОСОБА_2 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, має відповідне посвідчення він згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року підлягає звільненню від сплати судового збору в доход держави.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 7 грн. 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 81, 88, 212  ЦПК України, ст.ст. 180 - 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

            Позов задовольнити повністю.

            Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 липня 2008 року та до його повноліття.

            Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держбюджету Маневицького району 22050000 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 7 (сім) гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_2 від сплати судового збору в доход держави звільнити згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

                                                           Суддя                                О.В. Невар