Справа № 22-ц-1195/2007 р.

                                                                        Головуючий у 1 інстанції Островський Л.Є.

Категорія 30

Доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2007р.                                                                                       м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                                                    Девляшевського В.А.,

суддів                                                               Горблянського Я.Д., Пнівчук О.В.,

секретаря                                                         Юрків І.П.,

відповідача                                            -      ОСОБА_1 та її

адвоката   -                                                     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Житлово-експлуатаційної дільниці Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 липня 2004 року, -

встановила:

В червні 2003р. ЖЕД Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств пред"явила позов доОСОБА_1 про виселення її та членів сім"ї з кімнатиНОМЕР_1гуртожитку по АДРЕСА_1. Позовні вимоги аргументовано тим, що з відповідачкою були припинені трудові відносини з підприємством облспоживспілки. Тому позивач вважав, що ні ОСОБА_1., ні члени її сім'ї' не вправі проживати у кімнаті названого гуртожитку.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14.07.2004 року в задоволенні позовних вимог ЖЕД облспоживспілки відмовлено. Місцевий суд дійшов до висновку про те, що оскільки ОСОБА_1. з 10.02.1986р. по 06.02.1996р. перебувала у трудових відносинах з облспоживспілкою і має на утриманні неповнолітнього сина, то вона з членами сім'ї" не можуть бути виселені з гуртожитку.

В апеляційній скарзі ЖЕД обспоживспілки посилається на те, що ОСОБА_1. звільнена з підприємства облспоживспілки 06.02.1996р. за вчинення прогулу. Оскільки вона недопрацювала до десятирічного терміну в облспоживспілці 4 дні, то на думку апелянта, відповідачка з членами сім'ї підлягає виселенню з займаної кімнати гуртожитку без надання іншого жилого приміщення. Вважаючи у зв"язку із наведеним оскаржене рішення незаконним, ЖЕД облспоживспілки просить його скасувати, ухваливши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ЖЕД.

В засіданні Апеляційного суду представник ЖЕД облспоживспілки не з"явився, хоч судове повідомлення про час і місце розгляду даної справи ним отримано завчасно. Ці обставини є підставою для вирішення спору у відсутності представника позивача.

ОСОБА_3.,ОСОБА_4 також повідомлені про час і міце розгляду справи. Цей факт підтвердила проживаюча з ними ОСОБА_1.

Відповідачка ОСОБА_1. доводи апеляційної скарги заперечила, пояснивши, що з 10.02.1986р. правомірно проживала у спірній кімнаті гуртожитку, регулярно сплачуючи кошти за користування нею. Зазначає, що під час роботи в системі облспоживспілки перебувала у напружених відносинах з адміністрацією торгової бази. Після подачі заяви про

2

відпустку особисто директору бази вона, вважаючи це питання погодженим, 6.02.1996р. не вийшла на роботу. Однак, наказом директора підприємства була звільнена за прогул. Цей наказ, зазначає ОСОБА_1., вона не оскаржила, оскільки вже підшукала інше місце роботи. Вважає, що вона з членами сім"ї набула право проживання у спірній кімнаті гуртожитку. Тому, на її думку, рішення місцевого суду про відмову у позові ЖЕД облспоживспілки про виселення є законним і обгрунтованим.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та думку її адвоката, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ЖЕД облспоживспілки не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є гуртожитком, який належить Івано-Франківській облспоживспілці.

У зв"язку із перебуваннямОСОБА_1 у трудових відносинах з підприємством облспоживспілки розпорядженням правління облспоживспілки №251 від 30.11.1992р. (а.с.13) їй була надана у користування кімнатаНОМЕР_1згаданого гуртожитку.

Наведених фактів жодна із сторін не заперечувала. Отже, ОСОБА_1. з членами сім'ї проживає у спірній кімнаті гуртожитку на законній підставі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. пропрацювала на підприємстві облспоживспілки з 10.02.1986р. по 06.02.1996 року, тобто майже 10 років. Недопрацьованими до 10 річного терміну залишилось 4 дні, що, на думку колегії, не являється істотною обставиною, яка б обґрунтовувала позовні вимоги ЖЕД облспоживспілки про виселення.

Оскільки в матеріалах справи відсутні об"єктивні документальні відомості щодо вчинення ОСОБА_1у 1996р. прогулу під час роботи на підприємстві облспоживспілки, то вважати обгрунтованим звільнення відповідачки з роботи за прогул наказом від 06.02.1996 року не можна.

Крім того, позов ЖЕД облспоживспілки про виселенняОСОБА_1 і членів її сім"ї подано тільки 02.06.2003 року, тобто більше, ніж через сім років після звільнення відповідачки з підприємства облспоживспілки. Отже, ЖЕД облспоживспілки до того ж пропущено встановлений чинним законодавством загальний трьохрічний строк позовної давності.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення місцевого суду про відмову у задоволенні позову ЖЕД облспоживспілки постановлене з дотриманням матеріального і процесуального права. У зв"язку із вище викладеним підстав для скасування рішення по даній справі немає.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1; 308; 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Житлово-експлуатаційної дільниці Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 14 липня 2004 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців після дня її проголошення.