Справа №22-ц-1237/2007р.

                                                                            Головуючий у І інстанції Вінтоняк М.Б.

Категорія 33

Доповідач Пнівчук О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„23" жовтня 2007 року                                                                        м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої                                                     Пнівчук О. В.,

суддів:                                                             Девляшевського В.А., Мелінишин Г.П.,

секретаря                                                        Пожар Р.В.,

з участю:       адвоката                                   ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Надвірнянського районного суду від 03 вересня 2007р., -

встановила:

ОСОБА_2звернувся з позовом до ОСОБА_1про усунення перешкод в користуванні дорогою, посилаючись на те, що відповідач перекрив дорогу металічними воротами, що викликало незручності, а також перекрив дорогу своїм трактором, який поставив впоперек дороги.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 03 вересня 2007 року позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні дорогою, яка проходить по участку ОСОБА_4 Надвірнянського району в с Зелена, а саме забрати металічні ворота і не загороджувати дорогу трактором і іншими предметами.

На дане рішенняОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що наявність металічних воріт перешкоджає ОСОБА_2 користуватися дорогою, знаходження трактора на дорозі мало місце 2 або 3 рази, однак, як вважає апелянт, це не перешкоджало позивачу користуватися дорогою.

Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позовіОСОБА_2

В засіданні апеляційного суду апелянтОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.

Позивач ОСОБА_2. заперечив доводи апеляційної скарги.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2. постійно користується заїздом до свого господарства, який проходить через подвір'я відповідача ОСОБА_1, оскільки будь-якого іншого заїзду до його помешкання не існує.

В 2005 роціОСОБА_1 встановив двоє металічних воріт, які для можливості проїзду необхідно відкривати та закривати.

2

Постановляючи рішення про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні дорогою, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач на громадській дорозі встановив металічні ворота і тим самим чинить позивачу та іншим жителям села перешкоди в користуванні дорогою.

Разом з тим, такий висновок суду є невірним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що заїзд, яким користуються сторони, є громадською дорогою.

Земельна ділянка, яка використовується як заїзд до садибиОСОБА_2 проходить безпосередньо через подвір'я ОСОБА_1

На думку колегії суддів та обставина, що для проїзду ОСОБА_2 необхідно відкривати та закривати ворота хоча і створює певні незручності, однак не є перешкодою в користуванні заїздом.

Більше того, зазначеним заїздом, крімОСОБА_2 користуються і інші жителі села, однак вимог щодо усунення перешкод в користуванні заїздом не пред'являли.

Крім того, згідно пояснень позивача в суді першої інстанції заїзд до 2005 року був відгороджений дерев'яними латами, а зараз металічними воротами.

Посилання позивача на те, що відповідач залишив в липні 2007 року трактор на проїзді, а тому він не мав змоги користуватися заїздом майже місяць не підтверджені належними доказами, і крім того, як ствердили обидві сторони, на даний час такої перешкоди як перекриття проїзду трактором не існує.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що праваОСОБА_2 як користувача заїздом не порушено, а тому не вбачає підстав для задоволення його вимог про усунення перешкод в користуванні заїздом, відповідно до вимог ст. 152 ЗК України, шляхом зняття металічних воріт ОСОБА_1

Оскільки суд першої інстанції дав невірну оцінку зібраним доказам по справі, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позовіОСОБА_2

На підставі ст. 152 ЗК України, керуючись ст. ст. 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 03 вересня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення. В позовіОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні дорогою відмовити.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.