Справа № 0805/3075/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.07.2012 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Галянчук Н.М.,
при секретарі Якубовській Т.М.,
за участю прокурора Ус М.О.,
представника позивача Кузьмінова Р.А.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом прокурора Вільнянського району в інтересах Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_3, третя особа: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_3, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Вільнянського району в інтересах держави в особі Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області про визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та його скасування, скасування державної реєстрації права власності, обґрунтовуючи це наступним.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.05.2008 у цивільній справі № 2-973/2008 за позовом ОСОБА_3 до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа: Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області про визнання права власності на земельну частку (пай) та передачу у власність земельної ділянки, за відповідачем визнано право за земельну частку (пай) із земель САТ ЗТ «Україна»та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 4,93 га, розташовану на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,9306 га серії ЯД № 998629.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 13.12.2011 вищевказане рішення Вільнянського районного суду Запорізької області скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено.
Таким чином, підстава, згідно якої було видано Державний акт на право приватної власності на земляну ділянку ОСОБА_3, на теперішній час не існує, а отже, вищевказаний Державний акт є недійсним та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні прокурор Ус М.О. підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник позивача -Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, пояснив суду, що суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Предметом спору у даній справі є примусове припинення права власності на землю шляхом визнання недійсним і скасування державного акту на землю. Порядок припинення права власності регулюється главою 22 ЗК України. Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений у ст.ст. 140, 142, 143 ЗК України і він є вичерпним. Таким чином, не передбачено такої підстави припинення права власності на земельну ділянку у зв'язку зі скасуванням рішення, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку. У зв'язку з чим, просить в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи -відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим справу розглянуто у його відсутності.
Заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом в їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Предметом спору у даній справі є примусове припинення права власності на землю шляхом визнання недійсним державного акта на право власності на землю.
Стаття 126 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2008 року відповідач по даній цивільній справі ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області, третя особа: Павлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області про визнання права власності на земельну частку (пай) та передачу у власність земельної ділянки. Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 23.05.2008 по цивільній справі № 2-973/2008 позов задоволено, визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) із земель САТ ЗТ «Україна»та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку № 585 площею 4,93 га ріллі, розташовану на території Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.
03.12.2008 ОСОБА_3 на підставі вказаного рішення було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 998626 (а.с. 5).
Вищевказане рішення Вільнянського районного суду Запорізької області було скасовано рішенням апеляційного суду Запорізької області від 13.12.2011 та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 6-7).
Згідно ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Порядок припинення права на землю регулюється главою 22 ЗК України.
Згідно з ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є:
- добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;
- смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;
- відчуження земельної ділянки за рішенням власника;
- звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;
- відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
- конфіскація за рішенням суду;
- не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, який визначено статтею 140 ЗК України, є вичерпним.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Виходячи з наведених обставин та у відповідності до вище наведених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з урахуванням того, що таке рішення не змінює обсяг права власності і не перешкоджає захисту права, яке позивач вважає порушеним, шляхом пред'явлення іншого позову відповідно до ст. 381 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
В задоволенні цивільного позову прокурора Вільнянського району інтересах Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_3, третя особа: відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_3 -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Н. М. Галянчук
31.07.2012