Справа № 2218/6312/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2012
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої-судді: Чевилюк З.А.
секретаря: Олексійчук Г.М.
за участі представника позивача: ОСОБА_2
відповідача : ОСОБА_3 .
представника відповідача: ОСОБА_4
представника третьої особи: Пономарьова Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог відділ опіки та піклування служби у справах дітей Хмельницької міської ради про стягнення грошової компенсації за частку у спільній власності та визнання права власності на частку квартири,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частку у спільній власності та визнання права власності на належну Ѕ частину даної квартири за адресою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з вдповідачем вони є співвласниками трикімнатної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності згідно з розпорядженням Хмельницького міськвиконкому від 12.12. 2008 року № 2722. Частки у власності на житло є рівними. Однак спільне проживання з відповідачкою неможливе внаслідок здійснення позивачем перешкод в користуванні помешканням, тому позивач змушена звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач та уповноважений представник позов підтримали та наполягали на його задоволені. Відповідач та представник позов заперечили. Задоволення позову порушить права та законні інтереси неповнолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки позбавить дитину житла. Отримання готівкових коштів за частку в квартирі не передбачає можливість реалізації наміру позивача придбання житла, як в силу економічних процесів, так і суб'єктивних факторів. Заперечено обов'язок відповідача здійснювати грошову компенсацію за частку в квартирі. Представник третьої особи позов заперечив. Оскільки задоволення позову позбавить неповнолітнього житла. Доказів наявності іншої нерухомості не представлено. Варіантів можливого придбання житла позивачем представником не підготовлено.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов не підлягаючим задоволенню.
Сторони є співвласниками квартири за адресою АДРЕСА_1, на праві спільної часткової власності. За вищевказаною квартирою зареєстровані та проживають ОСОБА_3, ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_7, матір'ю якого є позивач. Місце проживання батька та можливість забезпечення ним житла дитині суду не повідомлена; такі доказі не долучені до позову та не здобуті в ході судового розгляду.
Між сторонами виник спір з приводу користування квартирою, що полягає у захаращенні відповідачем кімнат своїми речами. В той же час, позивач та представник не заперечили, що останній виділено велику кімнату для проживання з сином. Про звернення до органів внутрішніх справ у зв'язку з будь-якими перешкодами у користуванні житлом суду не повідомлено, як і не доведено дану обставину іншими належними та допустимими доказами, в т.ч. показами свідків. Питання щодо визначення порядку користування житлом сторони не ставили. Доказів про створення несприятливих побутових, санітарних умов в квартирі відповідачем для позивача та малолітнього сина не представлено та не здобуто в ході судового розгляду.
Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном(ст.317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд(ст.319 ЦК України).Власник несе тягар утримання свого майна(ст.322 ЦК України).Власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб(ст.382 ЦК України).
В ході судового розгляду, стало відомо про те, що сторони несуть витрати по утриманню квартири. Зокрема, позивач, несе витрати по утриманню квартири з моменту проживання в ній, що підтверджено в т.ч. і поясненнями відповідача. Співвласник має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою, за умови неподільності речі (ст.ст.183, 364 ЦК України).Відповідачем заперечено свій обов'язок здійснити компенсацію частки у спільній частковій власності внаслідок фінансової неспроможності та відсутності законодавчо встановленого обов'язку.
Враховуючи викладене, суд знаходить вимоги позивача про здійснення компенсації частки у квартирі такими, що не суперечать законодавству. За висновком судової експертизи ринкова вартість Ѕ частини квартири 183415 грн.
Проте, відповідно до Конвенції про права дитини, ст. ст.8,12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" передбачено пріорітетність інтересів дитини, її право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, забезпечення її житлом; неприпустимість зменшення або обмеження прав та охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень,
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини.(п.2.Постанови Пленуму ВАСУ «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 р.).
Суд бере до уваги думку представника відділу опіки і піклування, який покликаний захищати права неповнолітніх дітей, його заперечення проти позову у зв'язку з порушенням права малолітньої дитини, внаслідок присудження позивачу грошової компенсації за Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та відсутності відомостей про забезпечення ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 іншим житлом. Оскільки органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла(ст.18 Закону України «Про охорону дитинства»)
ОСОБА_6 не представлено суду будь-яких відомостей щодо наявності у неї на праві власності/користування іншого нерухомого майна, де б могла проживати вона та її неповнолітня дитина. Реальність наміру позивача щодо придбання житла для проживання разом з малолітньою дитиною не доведена суду належними та допустимими доказами.
Місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає(ст..29 ЦК України).
Припинення права власності позивача на Ѕ частку у спірній квартирі та здійснення грошової компенсації при відсутності доказів забезпечення малолітнього ОСОБА_7 житлом, реальності наміру позивача на придбання іншого житла, неможливості реалізації права власності у спільній частковій власності на квартиру, не дає підстав суду для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 15,16, 29,183, 317,319, 322, 364,382 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,11,60,61, 209,212-215 Цивільного процесуального кодексу України,-
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особи без самостійних вимог відділ опіки та піклування служби у справах дітей Хмельницької міської ради про стягнення грошової компенсації за частку у спільній власності та визнання права власності на належну 1/2 частку квартири за ОСОБА_3.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Хмельницький міськрайонний суду в Апеляційний суд Хмельницької області.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Хмельницького міськрайонного суду З.А.Чевилюк