Справа № 2-148/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Кальчук А.П.

при секретарі Онищенко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Черкаської міської ради про відновлення межі розподілу окремих земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні ділянкою,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 14.01.2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відновлення межі розділу окремих земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельної ділянки, згідно рішення Черкаського МВК №111 п. 4 від 27.05.1987 року. Просив зобов»язати ОСОБА_2 прибрати з його земельної ділянки частину сіней для встановлення межі земельної ділянки відповідно до рішення Черкаського МВК №111 від 27.05.1987р. п. 4 та зобов»язати ОСОБА_2 відновити межу поділу земельних ділянок ¹10 і ¹10/1 по АДРЕСА_1 в м. Черкаси у відповідності з рішенням МВК від 27.05.1987р. №111 п. 4.

Також позивач просив визнати рішення №21 від 09.11.2007р. управління земельних ресурсів та землеустрою при Черкаському МВК -незаконним та зобов»язати Черкаський МВК забезпечити виконання свого рішення від 27.05.1987р. відновити межі розподілу окремих земельних ділянок ¹10 і 10/1 по АДРЕСА_1.

01.02.2010р. позивач ОСОБА_3 доповнив свою зустрічну позовну заяву та просив зобов»язати ОСОБА_2 повернути самозахват земельної ділянки згідно факту встановлення судом 59 кв.м., за належністю домоволодінню ¹10, прибрати частину будівлі з земельної ділянки ¹10 -06м. й встановити межу розділу домоволодінь ¹10 і 10/1, згідно з рішенням міської ради.

01.04.2010р. позивач ОСОБА_1 знову подав доповнення до зустрічної позовної заяви аналогічного змісту.

Позов ОСОБА_1 був поданий як зустрічний до позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ЧМР, треті особи: виконавчий комітет Черкаської міської ради в особі управління земельних ресурсів та землеустрою, ОСОБА_4 про визнання акту погодження меж земельної ділянки чинним та надання дозволу по видачі державного акту направо власності на земельну ділянку без погоджувального підпису суміжного землекористувача.

Ухвалою Соснівського районного суду від 02 листопада 2011 року позов ОСОБА_2 з її заявою був залишений без розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та додатково уточнив. Просив зобов»язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту нею земельну ділянку, на якій вона частково розмістила свою прибудову та зобов»язати ОСОБА_2 відновити межу, так як вона самовільно розібрала сітку і користується його землею.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що позивач захватив належну їй частину земельної ділянки, на якій розмістив свою баню, сарай та времянку. Вона його права не порушила.

Представник Черкаської міської ради в судове засідання не з»явився, причини неявки суду невідомі, про день розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з довідкою КП ЧООБТІ (а.с. 154) ОСОБА_2 являється власницею 47/100 будинковолодіння, розміщеного в АДРЕСА_1 53/100 цього ж будинковолодіння належить ОСОБА_4 Будинковолодіння АДРЕСА_1 розташоване на земельній ділянці розміром 495 кв.м.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 27.05.1987р. за №111 площа земельної ділянки, яка виділялась гр.. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 складала 556 кв.м.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №493-БТ/999-БТ від 18.10.2010 року фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 визначена в акті встановлення та погодження меж земельної ділянки від 28.11.2007р. і складає 551 кв.м.

Позивач ОСОБА_1 являється власником сусіднього будинку по АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.1984 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Лубенською В.І.

В договорі вказано, що будинок розташований на земельній ділянці розміром 527 кв.м. В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на рішення Черкаського МВК від 14.06.1967р. №344, згідно з яким за домоволодінням по АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка 538 кв.м.

В матеріалах справи є рішення Черкаського міськвиконкому №111 від 27 травня 1987 року, відповідно до якого виконавчий комітет вирішив: п. 4 з метою припинення конфлікту між домовласниками домоволодінь №8 і ¹10 по АДРЕСА_1 змінити лінію межі між цими домоволодіннями та закріпити земельні ділянки за домоволодіннями: по АДРЕСА_3 (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.), площею 608 кв.м., АДРЕСА_2 (ОСОБА_1.), площею 487 кв.м. та АДРЕСА_1 (ОСОБА_9, ОСОБА_10.), площею 556 кв.м.

П. 7 рішення №111 передбачає: «Зобов»язати домовласників, вказаних у пунктах 1, 2, 3, 4 цього рішення внести зміни в плани землекористування та кварталу за свої кошти через бюро технічної інвентаризації».

Позивач ОСОБА_1 просить суд відновити межі землекористування відповідно до вказаного рішення №111 від 27.05.1987р., однак позивач не надав жодного доказу того, що рішення №111 було виконане в натурі.

Відповідно до ст.. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились, або стали невиразними.

Відповідно до ст.. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

В даному випадку позивач не довів, що межі між будинковолодіннями ¹10 і ¹10/1 на підставі рішення №111 від 27.05.1987 року були офіційно належним чином встановлені.

Що стосується усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, то цей спір уже неодноразово був предметом розгляду в суді.

В даному позові ОСОБА_1 не вказав конкретно, яка саме земельна ділянка (якого розміру, конфігурації) була самовільно зайнята відповідачкою ОСОБА_2 та якими доказами підтверджується самозахват земельної ділянки.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За клопотанням позивача була призначена судова будівельно-технічна експертиза, однак експертиза не була проведена. Експерт направив до суду повідомлення №829-БТ від 06.06.2012р. про неможливість надання висновку експертизи.

12.11.2012р. позивач повторно заявив клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, в задоволенні якої йому було відмовлено в зв»язку з тим, що питання, поставлені в клопотанні, неконкретні та не відносяться до компетенції експерта. Теодолітної зйомки обох ділянок позивач не надав до суду, що позбавляє суд можливості оцінити фактичне землекористування сторін. За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106, 107, 116 ЗК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57, 60, 207, 209, 212, 214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: