ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
08.11.06 Справа № 12/5-60
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Скочко Ю.,
з участю представників:
від скаржника (позивача) – з”явився,
відповідача 1 – з”явився,
відповідача 2 – з”явився,
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофуд», м.Бережани
на постанову господарського суду Тернопільської області від 11.05.2006 року, суддя Скрипчук О.С., в справі №12/5-60,
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофуд», м.Бережани
до відповідача 1 Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Бережани
до відповідача 2 Бережанської міської ради, м.Бережани
про скасування податкового повідомлення-рішення №0004671630/0 від 26.08.2005 року ,
в с т а н о в и в :
постановою господарського суду Тернопільської області від 11.05.2006 року відмовлено в позові товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофуд»до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції та Бережанської міської ради про скасування податкового повідомлення-рішення №0004671630/0 від 26.08.2005 року про визначення податкового зобов»язання за платежем орендна плата в розмірі 25200 грн.
Постанова суду мотивована тим, що обов»язок позивача сплачувати орендну плату підтверджується договором оренди земельної ділянки від 31.12.2003р., укладеним з Бережанською міською радою, який набув чинності. Факт несплати орендної плати позивачем не заперечується, а тому податковим органом правильно визначено позивачу суму орендної плати згідно податкового повідомлення-рішення від 26.08.2005р. №00046771630/0.
В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що відповідно до положень нормативно-правових актів, що були чинними на момент виникнення і існування спірних правовідносин, а саме ст.93 та ст.124 Земельного кодексу України, Законів України «Про систему оподаткування»(ст.ст.14,20), «Про плату за землю»(ст.2), «Про оренду землі»(ст.ст.1,19,30,31), зобов»язання по орендній платі за землю, що виникли до 31.03.2005 року податковими зобов»язаннями не вважалися, тому є неправильним висновок суду про визначення як податкового зобов»язання плати за оренду землі.
Окрім того, згідно ст.ст.30,31 Закону України «Про оренду землі»спори, пов»язані з орендою землі, в тому числі за невиконання зобов»язань за договором оренди земельної ділянки, що виникли до 31.03.2005 року вирішуються між орендодавцем та орендарем у судовому порядку, а не шляхом прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення та визнання спірних сум, які виникли до 31.03.2005 року податковим зобов»язанням.
Скаржником також подано в судовому засіданні 8.11.2006 року клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов»язання Бережанської МДПІ повернути на розрахунковий рахунок ТзОВ «Агрофуд»грошові кошти, зараховані у ході виконання податкового повідомлення-рішення №0004671630/0 від 26.08.2005 року.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач 1 просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що обов»язок позивача сплачувати орендну плату підтверджується договором оренди земельної ділянки від 31.12.2003р., укладеним з Бережанською міською радою, який набув чинності, а тому податковим органом підставно визначено позивачу суму орендної плати згідно податкового повідомлення-рішення від 26.08.2005р. №00046771630/0.
В судове засідання на проголошення постанови представник відповідача 1 не з"явився, хоча належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи завершити без його участі, за наявними в справі доказами.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що постанова суду підлягає скасуванню.
Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0004671630/0 від 26.08.2005 року про визначення податкового зобов»язання за платежем орендна плата в розмірі 25200 грн., є зафіксований в акті перевірки № 11 від 01.08.2005 р. факт несплати позивачем орендної плати за землю за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. в сумі 25200 грн.
Проте, такий висновок податкового органу не відповідає встановленим обставинам по справі та вимогам діючого законодавства.
Відповідно до п.1.12. ст.1 та п.п.2.1.4, 2.2.1 ст.2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові органи - є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у пп. пп. 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту. Вони мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів, які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Як вбачається із акту перевірки та матеріалів справи, спірну суму податкового зобов'язання по орендній платі контролюючим органом визначено за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про систему оподаткування” (в редакції, що діяла до 31.03.2005 року) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата (податок) за землю, тобто до 31.03.2005 року до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) належав лише земельний податок, а не сплата орендної плати за землю.
Відповідно до ст.20 Закону України “Про систему оподаткування” державні податкові та інші органи здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), що передбачені ст.ст. 14, 15 Закону України “Про систему оподаткування”, а в інших випадках нарахування і стягнення платежів допускається, якщо це прямо передбачено Законом.
Статтею 27 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється державними податковими інспекціями, і тільки по зобов'язаннях що виникли з 31.03.2005 року на органи державної податкової служби покладено контроль за правильністю обчислення і справляння як земельного податку, так орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
З аналізу зазначених норм апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки зобов'язання по орендній платі за землю, що виникли до 31.03.2005 року податковим зобов'язанням не являлись, а тому в компетенцію податкового органу не входить визначення за наведений вище період сум орендної плати як податкового зобов'язання платника податків.
Отже, враховуючи наведені обставини та норми законодавства, податковим органом безпідставно визначено позивачу податкове зобов»язання за платежем орендна плата в розмірі 25200 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0004671630/0 від 26.08.2005 року підлягає скасуванню, відповідно задоволенню позовні вимоги позивача.
Окрім того, предметом позовних вимог було також зобов»язати Бережанську МДПІ повернути на розрахунковий рахунок ТзОВ «Агрофуд» грошові кошти, зараховані у ході виконання податкового повідомлення-рішення №0004671630/0 від 26.08.2005 року, проте місцевим судом ці позовні вимоги не вирішено.
Враховуючи подане клопотання позивача в апеляційному провадженні апеляційний суд приходить до висновку про залишення вказаних вимог без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України в зв»язку з клопотанням позивача про їх відкликання.
Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача –задоволенню.
При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.95, КАСУ, де за частину вимог, від яких позивач відмовився понесені ним витрати не відшкодовуються . ( в даному випадку, ним при подачі позовної заяви не були оплачені матеріальні позовні вимоги). На підставі ст.94 КАСУ з Державного бюджету на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати 85 грн. судового збору по першій інстанції та 42,5 грн. судового збору за апеляційне провадження.
Керуючись ст.ст. 199, 202, 205, 207 КАС України, суд,
постановив:
постанову господарського суду Тернопільської області від 11.05.2006 року в справі за номером 12/5-60 скасувати, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофуд»–задоволити.
Позов задоволити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0004671630/0 від 26.08.2005 року про визнання податкового зобов»язання за платежем орендна плата в розмірі 25200 грн.
В частині позовних вимог про зобов»язання Бережанської МДПІ повернути на розрахунковий рахунок ТзОВ «Агрофуд»грошові кошти, зараховані у ході виконання податкового повідомлення-рішення №0004671630/0 від 26.08.2005 року позов залишити без розгляду.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофуд»(м.Бережани, вул.Лепких,42а, р/р №260050050860001, філія ВАТ КБ «Надра»Тернопільське РУ, МФО 338705, код ЄДРПОУ 30061167) з Державного бюджету 127,50 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко