Справа № 1-1065/11

В И Р О К

іменем України

"29" листопада 2012 р.

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого- судді Трусової Т.О.,

при секретарях Порхун Н.П., Маляр Н.В.,

з участю: прокурора Кам*янець Н.В., захисника ОСОБА_13, підсудної ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Мартівка Алтайського краю РФ, громадянки України, росіянки, розлученої, з професійно-технічною освітою, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, несудимої

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 15-ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2008 року приблизно в 00 год. 30 хв. на розі вулиць Бориспільської та Вересневої, неподалік будинку № 9 по вул. Бориспільській в м. Києві, між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2, які перебували у стані алкогольного сп*яніння, виник словесний конфлікт. В ході конфлікту ОСОБА_1 умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, нанесла ОСОБА_2 численні удари взутими ногами по голові, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження.

Від одержаних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 померла в лікарні ІНФОРМАЦІЯ_2. Її смерть настала внаслідок одержаної закритої черепно-мозкової травми у вигляді забійних ран, кровопідтічності шкіряних покривів і м*яких тканин в ділянці голови, крововиливу під оболонки і в тканину головного мозку, які обумовили набряк-набухання головного мозку.

15 лютого 2010 року приблизно о 18 год. 50 хв. ОСОБА_1 перебувала у магазині «Велика Кишеня»ТОВ «Квіза-Трейд», що знаходиться по вул. Бориспільській, 9 в м. Києві, де з метою таємного викрадення чужого майна взяла з полиці свічку ароматизовану вартістю 32,14 грн. та станок для гоління «Джилет Ф*юджин Пауер 1 картридж»вартістю 77,59 грн. Вказаний товар ОСОБА_1 сховала до кишені свого одягу та з метою його викрадення направилась до виходу з магазину, однак довести свої злочинні дії до кінця не змогла з причин, що не залежали від її волі, так як при виході була затримана працівниками охорони. Всього ОСОБА_1 намагалася таємно викрасти майно ТОВ «Квіза-Трейд»на загальну суму 109,73 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнала свою винність у замаху на крадіжку пояснивши, що 15 лютого 2010 року приблизно о 19-00 год. вона разом з своїм цивільним чоловіком ОСОБА_3 прийшла до магазину «Велика кишеня» за покупками. У вказаному магазині в одному з відділів вона з метою викрадення взяла та сховала до кишені шуби свічку, а в іншому - станок для гоління. Вказаний товар на касі вона не пред*явила і намагалася вийти з магазину, але була затримана працівниками охорони.

Позицію щодо визнання чи невизнання вини в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, яке спричинило смерть потерпілої, підсудна не висловила, показання давати відмовилась.

Не дивлячись на зайняту підсудною позицію, яку суд розцінює як спосіб захисту, її винність у скоєнні інкримінованих злочинів доводиться сукупністю досліджених та перевірених в суді доказів.

Як показала в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5, її рідна сестра ОСОБА_2 після смерті чоловіка стала зловживати спиртними напоями, не працювала, могла по кілька днів не ночувати вдома. Гроші на випивку вона сестрі не давала, і де вона їх брала, їй невідомо. Останній раз вона бачила сестру живою вранці 10 грудня 2008 року. Того дня сестра пішла з дому вдягнена в коротку червону куртку та темні джинси і не повернулася. Потерпіла пояснила, що не дивлячись на спосіб життя, її сестра агресивною не була, скандалів та бійок вдома ніколи не влаштовувала.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що в ніч з 11 на 12 грудня 2008 року вона зі своєю матір*ю ОСОБА_4 знаходилася в автомобілі на зупинці громадського транспорту на перехресті вулиць Вереснева та Бориспільська. На протилежному боці вулиці сиділа п*яна жінка, одягнена в коротку куртку та штани. Потім до вказаної жінки підійшли чоловік і чорнява жінка в шубі. Чоловік пішов до нічного кіоску, а жінка залишилася біля п*яної, стала на неї кричати і бити її ногами по плечу. Від кіоску повернувся чоловік і став відтягувати жінку від п*яної. Спростерігаючи за зазначеними подіями, вона викликала міліцію, однак міліція не прибула, а побиття продовжувалося. П*яна жінка намагалася піднятися, однак інша жінка її продовжувала бити, і вона знову падала. Коли потерпілу ударили останній раз, вона упала з висоти свого зросту, ударившись об асфальт потилицею, та більше не підвелася. Вони ще двічі викликали міліцію, яка приїхала за третім разом і затримала жінку, що била потерпілу.

На досудовому слідстві свідок давала аналогічні, але більш детальні показання, і підтверджувала їх на очній ставці з ОСОБА_1 Як пояснювала ОСОБА_6, вона чула окремі репліки з розмови двох жінок і зрозуміла, що це була розмова про чоловіків і дітей. (т. 2 а. с. 104-108).

Показання ОСОБА_6 підтвердила в суді свідок ОСОБА_4 пояснивши, що дійсно у вказаний час вона з своєю дочкою перебували то автомобілі, то біля автомобіля, що стояв на зупинці «Дормаш». Разом з дочкою вони були очевидцями як до п*яної жінки, що спочатку лежала, а потім сиділа на протилежній стороні вулиці, підійшли двоє - жінка в шубі, скоріш за все бордового кольору, та чоловік. Чоловік постояв і пішов, а жінка в шубі підійшла до п*яної, і вони стали про щось говорити, а потім жінка в шубі ударила іншу жінку кілька разів. В цей час підійшов чоловік з випивкою і став відтягувати жінку в шубі, однак остання виривалась і знову продовжувала бити потерпілу. Якісь люди підійшли та підняли потерпілу. Потерпіла стояла під стовпом, коли жінка в шубі ударила її ще раз. Остання упала, ударившись потилицею об залізобетонну плиту, і більше не піднялася. Потім прибула міліція і затримала жінку, яка била потерпілу, яку забрала «швидка».

На досудовому слідстві свідок давала такі ж показання, уточнюючи, що жінка, яку затримали, била потерпілу ногами у груди та голову (т. 2 а. с. 64-65).

Послідовні, внутрішньо і між собою не суперечливі, логічні та переконливі показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які випадково опинилися на місці скоєння злочину і не є заінтересованими у справі особами, так як раніше з потерпілою та підсудною знайомими не були, суд вважає правдивими і покладає їх в обгрунтування вироку.

Даними протоколу огляду місця події - ділянки тротуару на розі вулиць Бориспільської та Вересневої, зафіксовано наявність на вказаному місці двох бетонних брил та встановлено, що відстань від вказаного місця до зупинки громадського транспорту з нічним кіоском, де знаходилися свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_4, становить 20 м. (т. 2 а. с. 29-33). Ці дані узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_4 та доводять, що вони могли об*єктивно сприймати події, які є предметом розгляду даної справи.

Свідок ОСОБА_7, який в грудні 2008 року працював молодшим інспектором відділу державної служби охорони Дніпровського району, в суді підтвердив, що в ніч з 11 на 12 грудня 2008 року, будучи на службі на маршруті № 620 «Стара Дарниця», він виїжджав за викликом про побиття жінки. Як пояснив свідок, по прибуттю на перетин вулиць Бориспільської та Вересневої були помічені підсудна та два чоловіки, які стояли біля лежачої жінки зі слідами побоїв на обличчі. На місці було багато крові. Всі присутні були в нетверезому стані, при цьому підсудна, яка була п*яною, та один з чоловіків вели себе агресивно - підсудна нецензурно лаялась, розмахувала руками і ногами. На те, що саме підсудна побила потерпілу, вказали дві жінки-свідки, а тому її і одного з чоловіків затримали, а потерпілу, яка була без свідомості, забрала «швидка».

Свідок ОСОБА_8 - виїзний фельдшер Київської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф, в суді підтвердив свої показання на досудовому слідстві пояснивши, що за родом своєї роботи та за спливом часу він не пам*ятає подробиць виїзду його у складі бригади швидкої медичної допомоги на вулицю Бориспільську в ніч з 11 на 12 грудня 2008 р.

Як вбачається з досліджених в суді показань свідка ОСОБА_8, по прибуттю на перетин вулиць Бориспільської та Вересневої в м. Києві вони виявили на тротуарі біля бетонних будівельних брил громадянку, яка сиділа на асфальті, при цьому, все її обличчя було закривавлене, вона перебувала в стані алкогольного сп'яніння і починала втрачати свідомість. Там же знаходився службовий автомобіль працівників міліції, які, як було з'ясовано, і викликали швидку допомогу. Працівники міліції пояснили, що потерпілу побила інша жінка і вказали на громадянку, вдягнену в червону шубу, що стояла біля міліцейського автомобіля. Вона була в нетверезому стані і нецензурно лаялася. Після огляду потерпілої та надання їй першої медичної допомоги було поставлено попередній діагноз: закрита черепно-мозкова травма, кома, численні забійні рани голови та обличчя, підозра на алкогольне сп'яніння. Оскільки потерпіла була не в змозі будь-що пояснити, а хтось з перехожих представив її як ОСОБА_2, ним було здійснено відповідний запис в карті виклику. (т. 2 а.с. 74-77).

Свідок ОСОБА_3 -співмешканець підсудної, показання якого на досудовому слідстві оголошені в судовому засіданні, пояснював, що 11 грудня 2008 року протягом дня разом ОСОБА_1 в кафе вони святкувати день народження його знайомого, при цьому на трьох випили 3-4 пляшки горілки, а також вживали пиво. Коли стемніло, вони з ОСОБА_1 повернулися додому. Приблизно о 21-00 год. вони з ОСОБА_1 вийшли на вулицю, щоб придбати пива. Придбавши в нічному кіоску пиво, вони пішли до зали ігрових автоматів, що знаходиться на вул. Бориспільській, 9. Приблизно о 23-00 год. вони знову пішли до того ж кіоску, щоб купити пива. Коли вони з ОСОБА_1 пили пиво біля кіоску, у них зав*язалася розмова з якимось хлопцем. Останній розповів, що хотів найняти квартиру і розрахувався за квартиру з якоюсь жінкою, однак йому ніде переночувати, а знайти ту жінку він не може. Через кілька хвилин той хлопець вказав на жінку, яка сиділа на бетонному блоці в п*яти метрах від кіоску, сказавши, що це саме та жінка. Всі разом вони підійшли до тієї жінки і так сталося, що у неї з ОСОБА_1 виник конфлікт. В ході конфлікту ОСОБА_1 почала бити ту жінку ногами по голові. Скільки саме ОСОБА_1 нанесла ударів, він уваги не звертав, однак потім побачив, що жінка, яку била ОСОБА_1, упала на землю. Через деякий час приїхали працівники міліції і почали затримувати ОСОБА_1 Побачивши це, він почав за неї заступатися, і його також затримали. (т. 2 а.с. 67-70).

Згідно з даними протоколу впізнання трупу невідомої жінки, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в лікарні, потерпіла ОСОБА_5 впізнала свою рідну сестру ОСОБА_2 (т. 2 а. с. 37).

Як встановила судово-медична експертиза, у ОСОБА_2 виявлений комплекс ушкоджень в ділянці голови у вигляді забитих ран в ділянці нижньої щелепи справа, верхньої повіки лівого ока, в ділянці лівої вилиці, крововиливу та синця в ділянці правого ока; крововиливів в м'які тканини голови в лобно-тім'яно-скроневій ділянці зліва, в лобно-тім'яній ділянці справа; субдуральної гематоми над лівою півкулею мозку, обмеженого дифузного субарахноїдального крововиливу, покриваючого півкулі мозку і мозочка з вираженою клітинною реакцією в області лівої скроневої і тім'яної долей у поєднанні з забоєм тканини мозку. Вказаний комплекс ушкоджень в ділянці голови, що зумовив формування черепно-мозкової травми, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, оскільки кожне з ушкоджень окремо, рівно як і їх сукупність, могли зумовити формування черепно-мозкової травми, що призвела до настання смерті.

За висновком експертизи характер та локалізація наявних у потерпілої тілесних ушкоджень не виключає можливості їх утворення за обставин, на які вказує свідок ОСОБА_6, однак ці ушкодження не могли утворитися внаслідок падіння потерпілої з вертикального чи близького до нього положення з послідуючим співударянням об будь-які тупі предмети (т. 2 а.с. 43-54).

Вказаний висновок, даний кваліфікованим, компетентним і не зацікавленим у справі експертом, суд вважає достовірним і покладає його в обґрунтування вироку в частині встановлення фактичних обставин справи, оскільки його дані узгоджуються з наведеними вище доказами, які також узгоджуються і з показаннями підсудної, даними в судовому засіданні при розгляді справи іншим складом суду.

Так підсудна, визнаючи себе винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, пояснювала, що спочатку розмовляла з п*яною жінкою і просила, щоб та ішла додому, а коли остання почала нецензурно лаятися, кілька разів з силою ударила її ногою по голові (т. 3 а.с. 143-146).

Стороною захисту суду надане пояснення від імені ОСОБА_3 про те, що на досудовому слідстві оперативні співробітники та слідчий чинили на нього тиск з метою отримання показань проти ОСОБА_1, у зв*язку з чим він змушений був підписати пояснення та протокол допиту, написані не з його слів. Спростовуючи свої показання, зафіксовані в протоколі допиту, свідок вказує, що ОСОБА_1 потерпілу взагалі не била, з потерпілою на той час, коли вони її побачили, з*ясовували стосунки два чоловіки, один з яких є його знайомим на ім*я ОСОБА_10, при цьому на обличчі потерпілої вже були сліди побоїв, і вона внаслідок сильного алкогольного сп*яніння неодноразово падала з бетонного блоку (т. 3 а.с. 3-4).

Проте обставини, викладені у вказаному поясненні, спростовуються сукупністю вищенаведених доказів, в тому числі і показаннями самого ОСОБА_3 на очній ставці з ОСОБА_1, під час якої свідок викривав підсудну у заподіянні потерпілій тілесних ушкоджень (т. 2 а. с. 95-103).

Беручи до уваги наведене, а також те, що при підписанні пояснення свідок не попереджувався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а його підписи у вказаному поясненні не засвідчені уповноваженою особою, суд відкидає пояснення ОСОБА_3 як недопустимий доказ, вважаючи, що таке пояснення надане з метою допомогти ОСОБА_1 уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Як вбачається з досліджених в суді показань свідка ОСОБА_10, даних в судовому засіданні при розгляді справи попереднім складом суду, в ніч з 11 на 12 січня 2008 року він був в нетверезому стані і знаходився на перетині вулиць Вересневої та Бориспільської, де бачив п*яну, зі слідами давніх побоїв на обличчі, потерпілу, яку він знає як сусідку, а також підсудну, яку він знає наглядно. Як пояснював свідок, потерпіла в його присутності неодноразово падала з бетонної плити на асфальт, після чого її піднімали, однак підсудна потерпілу не била. (т. 3 а.с. 130-135).

Враховуючи, що ОСОБА_10 в ніч скоєння злочину був в нетверезому стані, в суді наполягав, що з місця події першими пішли ОСОБА_1 з чоловіком, після чого пішов і він, що суперечить достовірно встановленому факту про затримання підсудної разом з співмешканцем на місці події біля потерпілої, а його показання взагалі не узгоджуються ні з показаннями інших свідків, ні з показаннями самої підсудної, суд їх відкидає як недостовірні.

Таким чином, аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_2, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Окрім визнавальних показань підсудної її винність у замаху на крадіжку доводиться:

показаннями в суді свідка ОСОБА_11 - інспектора охорони, який пояснив, що 15 лютого 2010 р. приблизно о 18-50 год., перебуваючи на робочому місці в магазині «Велика Кишеня», він отримав повідомлення по рації про те, що в залі помічена дівчина, яка зі стелажу взяла станок для гоління і поклала його в кишеню шуби, при цьому йому передали зовнішні прикмети дівчини. Через деякий час на касу підійшла дівчина, прикмети якої співпадали з тими, що йому передали, і на виході з магазину він затримав її разом з інспектором ОСОБА_12 Оглянувши чек, вони виявили, що в ньому відсутній станок для гоління, після чого запросили дівчину та чоловіка, який з нею був, до службового приміщення;

оголошеними в суді показаннями на досудовому слідстві свідка ОСОБА_12 про те, що 15 лютого 2010 р. приблизно о 18-50 год., перебуваючи на посту в касовій зоні магазину «Велика Кишеня», по службовій рації з відділу спостереження вона отримала інформацію про дівчину, яка дивно себе поводила, а з іншого посту про те, що вказана дівчина взяла з вітрини станок для гоління та поклала в кишеню шуби. Через деякий час вказана дівчина з чоловіком з двома пляшками пива підійшли до каси. На виході з магазину разом з інспектором ОСОБА_11 вони затримали цих осіб. Після прибуття працівників служби ДСО в службовому приміщенні дівчина, яка представилася як ОСОБА_1, дістала з внутрішньої кишені шуби станок для гоління «Джилет»та ароматизовану свічку. Через деякий час приїхали співробітники міліції, які оформили належні документи (т. 1 а.с.128-129);

даними протоколу огляду місця пригоди від 15 лютого 2010 р., яким зафіксовано, що на столі в службовому кабінеті начальника охорони магазину «Велика кишеня»знаходяться станок для гоління «Джилет 1 картридж»та ароматизована свічка (т. 1 а.с. 12-13);

даними довідки ТОВ «Квіза-Трейд», якою підтверджується вартість станка «Джилет Ф*юджин Пауер 1 картридж»та свічки ароматизованої (т. 1 а.с. 14);

речовими доказами (т. 1 а.с. 18-21, 22).

Виходячи з сукупності встановлених вищевказаними доказами фактичних обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 скоїла замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), виконавши при цьому усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст.15 - ч. 1 ст.185 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання підсудній ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних нею злочинів, які кримінальний закон відносить до категорії тяжких та середньої тяжкості, обставини їх вчинення та дані про особу підсудної.

Так ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася (т. 2 а.с. 149), як особа характеризується позитивно, проживає з повнолітньою дочкою, 1992 р.н., (т. 2 а.с. 152), є психічно здоровою і не виявляє ознак хронічного алкоголізму чи наркоманії (т. 2 а.с. 156-157).

Обставиною, яка пом*якшує покарання підсудної по епізоду обвинувачення у замаху на крадіжку, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування заданих злочином збитків, так як підсудна відшкодувала ТОВ «Квіза-Трейд»вартість майна, яке вона намагалася викрасти.

Обставин, які пом*якшують покарання підсудної по епізоду умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 по епізоду умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Зі змісту ухвали Апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 року вбачається, що апеляційна інстанція, скасовуючи попередній вирок, уважала, що суд не мотивував своє рішення, призначаючи ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, формально пославшись на обставини, що пом*якшують покарання, - щире каяття, визнання вини, добровільне відшкодування шкоди, знаходження на її утриманні дитини та те, що вона раніше не судима і позитивно характеризується. З наведеного можна зробити висновок, що вирок був скасований у зв*язку з його м*якістю.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_1 покарання за застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, а призначає їй за ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 15- ч. 1 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій частин статей обвинувачення.

Остаточне покарання ОСОБА_1 суд призначає за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України з застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Питання про речові докази суд вирішує керуючись правилами, встановленими ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.15- ч. 1 ст.185 КК України, призначивши покарання:

· за ч. 2 ст. 121 КК України -7 років позбавлення волі;

· за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст.185 КК України -1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання 7 років позбавлення волі.

Речові докази: свічку ароматизовану та станок для гоління «Джилет Ф*юджин Пауер, 1 картридж»,- залишити ТОВ «Квіза-Трейд».

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: