АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Артеменка І.А.,
суддів Сватаненка В.І.,
Черевка П.М.,
при секретарі Павлін О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
встановила:
У червні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 2121616,07 грн., посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання боргового зобов'язання, підтвердженого розпискою.
Одночасно позивач звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на Ѕ частку нежилого приміщення АДРЕСА_1
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06 червня 2012 року клопотання ОСОБА_4 задоволено. Накладено арешт на Ѕ частку нежилого приміщення (номер апартаменти з кухнею) АДРЕСА_1 зареєстровану на праві власності за ОСОБА_4.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду апеляційні скарги, в яких просять ухвалу суду скасувати, а в задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційних скарг та заяви, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги відхилити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 1 та 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 1 та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом п. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу у розмірі 2121616,07 грн., що підтверджується розпискою про отримання останнім коштів від ОСОБА_4, тобто між сторонами існує спір, та заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду.
Посилання апелянтів на те, що ухвала суду незаконна, оскільки накладено арешт на майно, яке зареєстровано на праві власності за ОСОБА_4, є необґрунтованим, так як з рішення апеляційного суду Одеської області від 11 квітня 2012 року вбачається, що договір купівлі - продажу від 10.09.2007 року нежилого приміщення (номер апартамент з кухнею) АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнано недійсним, та право власності на це приміщення по Ѕ частки визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які є апелянтами по даній справі, та у разі скасування оскаржуваної ухвали, ОСОБА_2 може реалізувати зазначене майно третім особам, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справі, що призведе до порушення прав позивача ОСОБА_4.
Колегія судів також звертає увагу, що арешт накладено не на все приміщення, а лише на Ѕ його частку, а тому вважає, що право власності ОСОБА_3 на її Ѕ частку нежилого приміщення (номер апартаменти з кухнею) АДРЕСА_1 не порушено.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними з позовними вимогами і сприятимуть реальному виконанню рішення в разі задоволення вимог позивача.
Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області
/підпис/ І.А. Артеменко
/підпис/ П.М. Черевко
/підпис/ В.І. Сватаненко
З оригіналом згідно: суддя І.А. Артеменко