Судове рішення #265419
11/264

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59





Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "08" листопада 2006 р.                                                                                Справа №  11/264


Господарський суд Рівненської області в складі: головуючий суддя Грязнов В. В., секретар судового засідання Бережнюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи  

за позовом Дубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави, уповноваженим органом якої

виступає                     Берегівська сільська Рада с.Берег Дубенського району

до відповідача:       Сілянського (фермерського) господарства “Тарас”с.Берег Дубенського району

про стягнення          6 300 грн. 00 коп. збитків, завданих порушенням

                                                  природоохоронного законодавства

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-                               Пахалюк М.С., сільський голова;

від відповідача-                         Зінчук Т.С., голова господарства;

від прокуратури-                   Сінькевич О.П.


Статті 27, 29, 49, 51 КАС України сторонам роз’яснені.


Суть спору: Прокурор в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Берегівська сільська    Рада Дубенського району звернувся з адміністративним позовом до відповідача-СФГ “Тарас” про стягнення 6300 грн. 00 коп. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства у травні 2006р.

Відповідач 08.11.2006р. подав через канцелярію суду копію довідки про включення до ЄДРПОУ, пись-мові пояснення чотирьох громадян та заперечення обставин, зазначених у позові прокурора.(арк.справи 40-46).

З заперечень Зінчука Т.С. вбачається, що письмові пояснення, надані державному інспектору Управ-ління екології та природних ресурсів були підписані несвідомо, однак штраф сплачений в повному розмірі, хоч вини за собою не вбачає. Зінчук Т.С. зазначив також, що він не завдавав шкоди водному об’єкту, дозвіл на виготовлення документів про експлуатацію якого надала напередодні сільска рада, а навпаки –за власні кошти проводив роботи по усуненню негативних наслідків спуску води із ставка.(арк.справи 44).

Господарський суд ухвалою від 28 жовтня 2006р. витребував у позивачів докази, які обгрунтовують заявлену вимогу.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

Рішенням №18 від 25.04.2006р. Берегівська сільська Рада надала згоду на складання проекту землеуст-рою щодо передачі в оренду строком на 5 років земельної ділянки земель запасу орієнтовною площею 7.4 га (водний фонд) голові фермерського господарства “Тарас” Зінчуку Т.С.(арк.справи 6-8).

Комісією в складі голови Берегівської сільради, землевпорядника та депутатів Берегівської сільради в присутності голови фермерського господарства “Тарас” Зінчука Т.С. 04.05.2006р. складено Акт про те, що зі слів Зінчука Т.С. ним було спущено воду зі ставків площею 5 га для вапнування і опорядкування. На момент скла-дання Акту дозволу на спецводокористування та акту на передачу ставків немає. Даний Акт підписано всіма членами комісії та Зінчуком Т.С.(арк.справи 9).

          З акта про порушення природоохоронного законодавства від 05.05.2006р. вбачається, що головою фер-мерського господарства “Тарас” Зінчуком Т.С. 04.05.2006р. без дозволу на спецводокористування проведено спуск води зі ставків площею 5 га на середню глибину 0,5м, при цьому документів про надання водних об’єктів в оренду ФГ “Тарас” не представлено. Даний акт підписано держінспектором, понятими та природокористувачем Зінчуком Т.С.(арк.справи 10).  

В наданому держінспектору поясненні 05 травня 2006р. Зінчук Т.С. зокрема зазначив, що стави були без господаря, воду випускали організовано з жителями с.Берег Терешко Володимиром та Пащуком Дмитром Стаховичем, які в своїх поясненнях ствердили участь у спусканні води з ставків.(арк.справи 11-13).





Відповідно до стст.44, 49 Водного кодексу України та “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказаом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядер-ної безпеки України від 18.05.1995р. за №37 та “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподі-яних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації” затвердженої наказаом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. за №290 –Управління екології та природних ресур-сів в Рівненській області визначило розмір шкоди –6 300 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, встановивши обс-тавини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

          Водокористувачами в Україні згідно ст.42 Водного кодексу України можуть бути підприємства, устано-ви, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.

Відповідно до стст. 48, 49 Водного кодексу України, –спеціальне водокористування здійснюється юри-дичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для ... рибогос-подарських ... потреб. Використання водних ресурсів здійснюється на підставі дозволу, який видається облас-ними радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища у разі використання води водних об’єктів місцевого значення.

Відповідно до ст.38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та стст.44, 49 Водного кодексу України, самовільне без спеціального дозволу вичерпання або забір води, здійснення техно-логічних, меліоративних, гідротехнічних, санітарних та інших заходів на об’єкті водного фонду без погодження у встановленому порядку –вважаються порушенням правил спеціального природокористування і завдають державі збитків.

Забезпечення використання та охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Мініст-рів України, Уряд Автономної республіки Крим, місцеві ради та їх виконавчі комітети, спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України.(ст.13 Водного кодексу України).

Підприємства, установи, організації і громадяни України ... зобов'язані відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення водного законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.(ст.111 Водного кодексу України).

Представники позивача та органу прокуратури в судовому засіданні 08 листопада 2006р. позов підтрима-ли в повному обсязі, вважаючи заперечення відповідача не вартими уваги.

Однак, позивачі, покликаючись лише на пояснення, надане державному інспектору під час проведення перевірки 05.05.2006р.–зробили висновок, що шкоду державі завдано природокористувачем-юридичною особою Фермерське господарство “Тарас”, при цьому невірно вказали ім’я голови фермерського господарства - Зінчук Т.О. (арк.справи 2, 10).

Разом з тим, позивачами не надано жодної оцінки діям мешканців с.Берег Терешко В. та Пащук Д.С., які допомагали Зінчуку Т.С. спускати воду із ставків в ніч на 04 травня 2006р. і фактично є співучасниками правопо-рушення; позивачами не визначено форми відповідальності за завдану шкоду –солідарна чи субсидіарна; відсут-ні докази перебування даних громадян в трудових відносинах з відповідачем.

Позивачі не надали суду доказів, які б стверджували причетність відповідача до самовільного спуску води із ставків. У матеріалах справи відсутні докази, що стверджують право користування водним об’єктом; відсутні документи первинного обліку ФГ “Тарас” про виконання робіт на ставках в с.Берег, а саме: листування з державним органом охорони навколишнього природного середовища щодо проведення на ставках вичерпання води, здійснення технологічних, меліоративних, гідротехнічних, санітарних та інших заходів; розпорядження керівника на спуск води; наряди працівникам (в тому числі нанятим за цивільно-правовими угодами) на вико-нання робіт; нарахування заробітної плати тощо.

Враховуючи вказані недоліки, суд вважає, що заявивши позов до Фермерського господарства, прокурор та позивач не довели тверджень, що господарство є спецводокористувачем і саме господарством завдано шкоди природному середовищу; позовні вимоги грунтуються лише на Акті перевірки та поясненнях голови ФГ Зінчука Т.С., що призвело до безпідставного ототожнення винних дій громадянина з винними діями уповноваженої посадової особи ФГ та до хибних висновків про вину ФГ “Тарас”.

Згідно зі статтями 50, 71 ГПК України позивачами в адміністративній справі є громадяни України, ...під-приємства, установи, організації, суб’єкти владних повноважень, що подали адміністративний позов або в інте-ресах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.


Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов’язує його довести як наявність спірних матері-альних відносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача має бути покладена відповідальність за пору-шення матеріального права.

Враховуючи положення ст.70 КАС України, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування – суд не приймає до уваги подані органом прокуратури пояснення Зінчука Т.С. та  Пащука Д.С. від 23.05.2006р., оскільки суд їх не витребовував, і надавались вони не суду.(арк.справи 14-15). З цього ж мотиву, не варті уваги суду подані відповідачем  08.11.2006р. довіреність та пояснення.(арк. справи 40-45).

За вказаних в заяві обставин, враховуючи вищезазначене в сукупності –позовні вимоги не грунтуються на законі, позивачами не доведені і задоволенню не підлягають.

          Керуючись стст. 69-71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                            ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.

       3. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.




     Суддя                                                           Грязнов В. В.



Постанова підписана  "14" листопада 2006 р.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація