ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 р. Справа № 115500/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Довгої О.І. та Савицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської обл. на постанову Старовижівського районного суду Волинської обл. від 25.01.2011р. в адміністративній справі за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської обл. про нарахування і виплату підвищення до пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А:

11.01.2011р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (надалі - позивачі) звернулися до суду з адміністративними позовами, у яких просили визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської обл. (надалі - відповідач, пенсійний орган); зобов'язати нарахувати та виплатити їм підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дітям війни, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2010р., відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Старовижівського районного суду Волинської обл. від 25.01.2011р. позови задоволено частково, визнано неправомірними дії пенсійного органу; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплатити позивачам підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з липня 2010р. по грудень 2010р. кожному, на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заявлених позовів.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищення до пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. Також наведеним Законом передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Крім того, встановлений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може застосовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій.

На підставі ст.197 КАС України розгляд наведеної справи проводиться в порядку письмового провадження, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Безспірно встановлено, що позивачі відносяться до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) останні мають право на отримання підвищення виплачуваної їм пенсії за віком.

В частині дотримання строку звернення до суду колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачами пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України, останнім не наведено поважних причин його пропуску, також обґрунтовані підстави для поновлення вказаного строку не наведені судом першої інстанції у судовому рішенні.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи ст.100 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги про визнання дій протиправними, зобов'язання пенсійного органу нарахувати та виплатити підвищення до пенсії підлягають задоволенню за період з 11.07.2010р. до 31.12.2010р. включно з урахуванням проведених виплат за вказаний період.

Стосовно підставності та обгрунтованості заявлених вимог колегія суддів враховує, що відповідно до ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право КМ України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Оскільки названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, тому її дія не поширюється на спірні відносини.

За таких умов виплата спірного підвищення за вищевказаний період повинна здійснюватися в розмірах, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсій позивачам здійснює Пенсійний фонд України в особі відповідача, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України № 1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що питання фінансування відповідних видатків з державного бюджету не виступає предметом даного спору; проблеми надання бюджетних коштів пенсійному органу для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог; також суд першої інстанції не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування пенсійного органу, а тому покликання останнього на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України є безпідставними.

Покликання апелянта про неправильне застосування судом вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів до уваги не приймає, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами лише цього Закону, чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлені позови підлягають до часткового задоволення, із залишенням частини позовних вимог без розгляду.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст.99, 100, 160, 183-2, 195-197, п.п.3, 4 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.1 ст.203, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської обл. задоволити частково.

Постанову Старовижівського районного суду Волинської обл. від 25.01.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 11.07.2010р. до 31.12.2010р. включно, із урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - протиправною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської обл. провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 11.07.2010р. до 31.12.2010р. включно, із урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.

Позовні вимоги про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської обл. нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 недоплачене, як дитині війни, підвищення до пенсії за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. до 10.07.2010р. включно, - залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Р.М. Шавель

Судді: О.І. Довга

Н.В. Савицька