АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/4264/2012 Номер провадження 22-ц/1690/4264/2012 Головуючий по 1-й інстанції: Островський Р.В. Суддя-доповідач: Бутенко С. Б.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Бутенко С.Б.
Суддів: Дорош А.І., Панченко О.О.
при секретарі Зеленській О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»
на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»про захист прав споживача, визнання угоди недійсною.
Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2012 року задоволено частково позов ОСОБА_2
Визнано недійною Угоду № 368143 від 26 вересня 2011 року та додатки до неї № 1 від 26 вересня 2011 року, № 2 від 26 вересня 2011 року, № 3 від 28 листопада 2011 року, укладені між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», внаслідок здійснення останнім нечесної підприємницької діяльності та як таку, що містить несправедливі умови.
Зобов'язано ОСОБА_2 сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»27614 грн. 65 коп. в рахунок відшкодування вартості автомобіля ЗАЗ Lanos НОМЕР_1.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»в дохід держави 107 грн. 30 коп. судового збору.
З даним рішенням не погодився представник відповідача, який посилаючись в апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, встановивши невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права, апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами по справі, що 26 вересня 2011 року між сторонами було укладено угоду № 368143, предметом якої є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля в групах.
Згідно додатку № 1 до даної угоди ОСОБА_2 отримала право на придбання автомобіля марки «ЗАЗ», модель »ціною 71680 грн. на умовах, встановлених Правилами функціонування системи придбання в групах АвтоТак, що є додатком № 2 до угоди.
Відповідно до умов угоди, 26 грудня 2011 року позивачка придбала у ВАТ «Полтава-Авто»автомобіль ЗАЗ Lanos вартістю 75680 грн., сплативши на час його придбання 33997 грн. 34 коп., що підтверджується додатком № 3 до вказаної угоди від 28.11.2011 р. та договором № 414308-Y01780 купівлі-продажу автомобілю.
Визнаючи вказану угоду недійсною, як таку, що суперечить положенням ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд першої інстанції виходив з того, що умови спірного договору створюють очевидний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, є несправедливими та такими, що вводять споживача в оману, внаслідок нечесної підприємницької практики відповідача.
Колегія суддів з такими висновками місцевого суду погодитись не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, а не споживчого кредитування, як помилково визначив суд першої інстанції.
Відповідно до укладеного між сторонами договору відповідач зобов'язався надати позивачці послуги з адміністрування системи АвтоТак, спрямовані на придбання нею автомобілю в групі за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників групи, а позивачка - сплатити поточну ціну автомобілю, внески зі страхування автомобіля після його отримання та винагороду надавачу послуг шляхом внесення періодичних платежів. При цьому сторони визначилися, що основою для розрахунку розміру платежів, передбачених угодою, є поточна ціна автомобілю, яка встановлюється щомісячно постачальником, а ціна, зазначена в додатку № 1 до угоди, є поточною ціною автомобіля на день укладення угоди.
На зазначені в угоді умови позивачка погодилась, що підтверджується її підписами та не заперечувалось при розгляді справи.
Відповідно до ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 204, ст. 215 ч. 1 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що недійсними є правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики.
Проте, таких обставин по справі не встановлено і суду не доведено.
Давши оцінку зазначеним позивачем обставинам, суд першої інстанції вірно встановив відсутність у спірних правовідносинах незаконної пірамідальної схеми, проте, в порушення принципу диспозитивності цивільного судочинства дійшов помилкових висновків про недійсність правочину.
На підтвердження несправедливості умов укладеної угоди та нечесної підприємницької практики відповідача суд першої інстанції послався на відсутність в угоді даних щодо підприємства, з яким відповідачем укладено договір на постачання автомобіля, виробника, імпортера та/або дистриб'ютора, інших характеристик автомобіля, кінцевого терміну дії угоди, групи і порядкового номеру у групі позивача, що на думку суду могло ввести ОСОБА_2 в оману, оскільки не зазначало, що споживач буде учасником програми через систему придбання автомобілів у групах, а також встановлений договором невиправдано малий строк для розірвання угоди та відмови позивача від подальшої участі в системі АвтоТак, та невідповідність фактичної вартості автомобіля його договірній ціні створює на думку суду очевидний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Вказані доводи є необґрунтованими, не відповідають характеру та змісту укладеного між сторонами правочину та є надуманими.
Предметом оспорюваної угоди є надання учаснику системи АвтоТак послуг, спрямованих на придбання автомобілю, а не його купівля-продаж, що здійснюється учасником безпосередньо у виробника або імпортера шляхом укладення окремої угоди, укладення якої гарантує відповідач, що і було здійснено сторонами по справі.
Марка, модель та вартість автомобіля базової комплектності на час укладення угоди вказано в додатку № 1. За умовами угоди після надання учаснику права на отримання автомобіля, останній особисто обирає автомобіль, який бажає придбати, в тому числі може бути обрано інший автомобіль ніж зазначений у додатку № 1, відповідно вартість якого може бути меншої або більшою за попередньо обраний. При цьому відповідач має право відмовити у виборі автомобіля лише в залежності від можливостей постачальника.
У додатках № 1 та № 2, що є невід'ємною частиною угоди, також визначено характер та розмір внесків у відсотках від поточної ціни автомобілю, що має сплатити позивач для повної оплати автомобіля, послуг з обслуговування та адміністрування системи АвтоТак, що надаються відповідачем, та страхових платежів, та встановлено графік у 120 повних щомісячних внесків.
Вказані умови узгоджені сторонами угоди при підписанні останньої та відповідних додатків до неї, та спростовують доводи позивача та висновки місцевого суду про введення позивача в оману та її необізнаність на час укладення угоди про характер та строк дії договору, обсяг та вартість послуг відповідача, та загальну суму, що вона має сплатити за договором.
Помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, є і висновки місцевого суду щодо порушення прав споживача в частині строків розірвання угоди, оскільки, норми ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»на спірні правовідносини не поширюються, а 7-денний строк від дня підписання угоди для відмови від договору є достатнім та справедливим для позивача переконатися в можливості та доцільності подальшої участі в системі АвтоТак і підстав вважати його невиправдано малим не вбачається. Крім того, право розірвати угоду надано учаснику системи АвтоТак до моменту отримання автомобіля.
Колегія суддів вважає, що умови укладеної між сторонами угоди ознак несправедливості не містять, прав позивача як споживача відповідних послуг не порушують та відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».
За вказаних обставин підстав для задоволення позову та визнання оспорюваної угоди недійсною у суду першої інстанції не було, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»задовольнити.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто»про захист прав споживача, визнання угоди недійсною -відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: підписи
З оригіналом вірно. Суддя