Справа № 2-371

                                                                                                                                                                        Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І  М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

            4 серпня 2008 року                                         Маневицький районний суд Волинської області

в складі:      головуючого - судді                      Невара О.В.,

                    при секретарі                                  Каращук В.С.,

з участю      позивача                                         ОСОБА_1,

                     відповідача                                    ОСОБА_2,                   

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

7 липня 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом доОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 19.09.1987 року Довжицькою сільською радою  Маневицького району Волинської області було зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис № 15. Від даного шлюбу вони мають троє неповнолітніх дітей: дочок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спільне життя з відповідачем не склалося. Між ними часто почали виникати сварки та непорозуміння. Відповідач став зловживати спиртними напоями, проявляти неповагу до позивача. ОСОБА_1 намагалася зберегти сім'ю, але її намагання виявилися марними. З вини відповідача подальше спільне життя та збереження сім'ї стали неможливими. Вони проживають окремо, не підтримують шлюбно-сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Між ними відсутнє взаєморозуміння, вони втратили повагу одне до одного. Фактично їх сім′я розпалася, шлюб збережений бути не може. Вважаючи, що їх сім'я розпалась з вини відповідача, ОСОБА_1 просила шлюб між ними розірвати, неповнолітніх дітей залишити у неї на проживанні.

            В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у поданій до суду заяві, вважає, що їх шлюб носить лише формальний характер, а тому настоює на його розірванні та просила неповнолітніх дітей залишити у неї на проживанні.

Відповідач ОСОБА_2. позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснивши, що спільне життя з позивачем у них не склалося, вони втратили взаєморозуміння та повагу одне до одного. З червня 2008 року вони спільно не проживають, не підтримують шлюбно-сімейних відносин. Спільного господарства не ведуть. ОСОБА_2. переконаний, що їх сім'я розпалася повністю, а тому проти розірвання шлюбу не заперечує. Спору про їх місце проживання та місце проживання неповнолітніх дітей між ними немає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до повного задоволення.

  Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            В судовому засіданні встановлено, що сім'я між подружжям розпалася повністю. Про це свідчить небажання подружжя спільно проживати, їх наполягання на розірванні шлюбу, а також те, що вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Спору про місце проживання і виховання неповнолітніх дітей між ними немає.

Наведені обставини дають суду підстави вважати, що сім'я між даним подружжям розпалась і збережена бути не може, а тому шлюб між ним слід розірвати. Подальше збереження подружжям шлюбу є недоцільним, оскільки стосунки між ними істотно суперечать їх інтересам та інтересам неповнолітніх дітей.

Виходячи із інтересів неповнолітніх дітей і враховуючи бажання батьків, суд вважає за доцільне залишити дітей після розірвання шлюбу на проживанні у позивача ОСОБА_1

Державне мито в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян при реєстрації в органах РАЦСу розірвання шлюбу слід стягнути з відповідачаОСОБА_2

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачаОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 7 грн. 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при поданні позову.

            Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212 ЦПК України та ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

            Позов задовольнити повністю.

            Шлюб, зареєстрований 19 вересня 1987 року Довжицькою сільською радою Маневицького району Волинської області, актовий запис № 15, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, від якого є троє неповнолітніх дітей, розірвати.

Дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишити на проживанні у ОСОБА_1.

Державне мито в розмірі 17 гривень при реєстрації в органах РАЦСу розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 (сім) гривень 50 копійок судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

                                                           Суддя                                О.В. Невар