07.12.2012

Справа № 232/2217/12

Провадження № 2/232/2094/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

07 грудня 2012 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л. В. ,

при секретарі Чумаченко С.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

08 листопада 2012 року до суду звернулася з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 20 квітня 1989 року у палаці реєстрації шлюбів та новонароджених м. Києва, позивач зареєструвала шлюб з відповідачем по справі, про що в книзі реєстраціі актів про одруження зроблено актовий запис за № 1606.

Від шлюбу в них є спільний повнолітній син.

Спільне життя подружжя не склалося, оскільки позивач з відповідачем мають несумісні характери та різні погляди на життя. Між ними постійно виникали конфлікти, склались неприязні стосунки, подальше спільне проживання стало недоцільним, вони фактично припинили подружні відносини, стали проживати окремо. Подальше формальне збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, тому позивач вирішила звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги і просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В зв'язку з цим суд, оскільки наявних у справі доказів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін та враховуючи те, що позивачка не заперечує, відповідно до ст.ст. 169 ч. 4, 224 ЦПК України ухвалює заочне рішення.

Розглянувши доводи та пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні, 20 квітня 1989 року у палаці реєстрації шлюбів та новонароджених м. Києва, позивач зареєструвала шлюб з відповідачем по справі, про що в книзі реєстраціі актів про одруження зроблено актовий запис за № 1606.

Від шлюбу в них є спільний повнолітній син.

Спільне життя подружжя не склалося, оскільки позивач з відповідачкою мають несумісні характери та різні погляди на життя. Між ними постійно виникали конфлікти, склались неприязні стосунки, подальше спільне проживання стало недоцільним, вони фактично припинили подружні відносини, стали проживати окремо. Подальше формальне збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.

Згідно з ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і зберігання шлюбу суперечили б інтересам одного із них, що має істотне значення.

Судом встановлено, що сторони припинили подружні стосунки, не ведуть спільне господарство. Сумісне життя суперечить інтересам подружжя та сім'ї.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Беручи до уваги, що сторони не виявили бажання перебувати у шлюбних відносинах, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову про розірвання шлюбу.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений та зареєстрований 20 квітня 1989 року у палаці реєстрації шлюбів та новонароджених м. Києва, про що в книзі реєстраціі актів про одруження зроблено актовий запис за № 1606.

Згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути з відповідача витрати пов'язанні зі сплатою судового збору в сумі 107, 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 0, 60, 169 ч. 4, 212 - 217, 224 -226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений та зареєстрований 20 квітня 1989 року у палаці реєстрації шлюбів та новонароджених м. Києва, актовий запис за № 1606 - розірвати.

Після розірвання шлюбу сторонам залишити прізвища, якими вони користувалися після реєстрації цього шлюбу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язанні зі сплатою судового збору в сумі 107, 30 грн.

Копію рішення суду в частині розірвання шлюбу з набранням ним законної сили направити до відповідного відділу органу реєстрації актів цивільного стану.

На рішення суду може бути подана апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення а відповідачем, у відсутність якого проводився судовий розгляд, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення до суду може бути подана заява про його перегляд.

Суддя: