Справа № 22ц-1517/2008 р. |
|
Головуючий у першій інстанції |
|
|
Овсієнко Ю.К. |
Категорія - цивільна |
|
Доповідач - Хромець Н.С. |
У Х В А Л А
Іменем України
29 серпня 2008 року |
|
м. Чернігів |
|
Апеляційний суд Чернігівської області у складі: |
|||
головуючого-судді |
Хромець Н.С., |
||
суддів: |
Бобрової І.О., Демченко Л.М. |
||
при секретарі: |
Вареник О.М. |
||
з участю: |
Представника позивача Мурач Т.Б., відповідача ОСОБА_1, представника відповідачів адвоката ОСОБА_3, представників третіх осіб Приходько М.М. та Поповича І.М. |
||
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 липня 2008 року по справі Комунального підприємства „Новозаводське” до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Новозаводське” про визнання права на житлову площу,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 14 липня 2008 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 до КП „Новозаводське” про визнання права на житлову площу та задоволено позов КП „Новозаводське” до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про виселення без надання іншого житлового приміщення і виселено останніх з квартири АДРЕСА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог та відмову позові КП „Новозаводське”. Апелянти вважають, що судом при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, посилаються на порушення судом ст.213 ЦПК України, ст.ст. 64-65, 116 ЖК України та ст. 257 ЦК України і вказують на те, що вони зайняли спірне житлове приміщення за бажанням і пропозицію осіб, які набули право на це житло, з 26.10.2003 року постійно в ньому проживають, сплачують комунальні послуги, тобто набули права наймачів на користування квартирою. Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наполягають на застосуванні строку позовної давності при вирішенні спору про їх виселення, вказуючи, що КП „Новозаводське” мало інформацію про смерть наймача спірної квартири ОСОБА_5 ще з 21.11.1996 р., проте продовжували визнавати за ними, як за членами сім”ї померлої, право на користування житлом.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та задовольняючи позовні вимоги КП „Новозаводське”, суд виходив з того, що ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4 не дотрималися встановленого порядку вселення до спірної квартири, не набули прав наймачів або членів сім”ї наймача квартири у встановленому порядку.
Висновки суду відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказах.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду. Наймачем квартири з 03.03.1994 року була ОСОБА_5, яка померла 21.11.1996 року у с. Білилівка Ружинського району Житомирської області (а.с. 37). На даний час в цій квартирі проживають ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 без укладення договору найму і реєстрації, будучи зареєстрованими у квартирі АДРЕСА_2 (а.с.32-33).
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 не є і не були членами сім”ї ОСОБА_5 В спірній квартирі зазначені особи проживали з дозволу дочки померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_6, яка також з 25.04.1995 року зареєстрована та фактично проживає в квартирі АДРЕСА_1.
Позивач КП „Новозаводське” і посилається як на підставу для виселення відсутність у відповідачів документів, які дають їм право законно проживати в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4належного юридичного оформлення зміни місця свого проживання не проводилось, як і не укладалось будь-якого договору з приводу користування жилим приміщенням.
За таких обставин суд обгрунтовано прийшов до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 із спірної квартири, виходячи із положень ч.3 ст. 116 ЖК України.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не були і не є членами сім”ї наймача житла, виходячи із положень ст. 64 ЖК України, оскільки не були вселені в спірне приміщення за життя ОСОБА_5, не проживали разом з нею і не вели спільного господарства, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом ст.ст. 64, 65, 116 ЖК України є безпідставними і грунтуються на невірному тлумаченні апелянтами положень зазначених норм закону.
Посилання апелянтів на те, що вони є законними та повноправними користувачами житлового приміщення, оскільки на протязі тривалого часу їх сім”я проживає в квартирі, сплачує комунальні послуги, а тому має право на житлову площу, не можуть бути правовою підливою для задоволення апеляційної скарги і не дають підстав вважати, що апелянти мають право користування спірною квартирою. Відповідно до ст. 58 ЖК України, єдиною підставою для вселення у житлове приміщення державного житлового фонду є, виданий у встановленому порядку виконкомом місцевої ради, ордер. Сам по собі факт тривалого проживання у квартирі не свідчить про законність користування цим житлом. Доводи апелянтів про фактичне визнання житлово-експлуатаційною організацією за ними права користування даним житлом не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги з огляду на наведені вище норми житлового законодавства про порядок надання житла громадянам.
Не ґрунтуються на вимогах закону і посилання апелянтів на необхідність застосування строку позовної давності. Незаконне користування житловим приміщенням є триваючим порушенням права власника житлового приміщення. До того ж, судом встановлено, що про смерть наймача квартири позивачеві стало відомо у грудні 2007 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення суду, яке ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: