ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03.10.2006р. в 11год.20хв. господарський суд Одеської області

у складі судді Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання Артем'євій В.В.,

за участю представників від позивача: ОСОБА_1 - представника, діючого на підставі довіреності №б/н від 10.07.06р.; від відповідача: Запорощенко О.М. - головного державного податкового інспектора юридичного відділу Ізмаїльської ОДПІ, діючого на підставі довіреності №6872/10 від 16.05.06р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №416 в м. Одесі адміністративну справу №34/252-06-6128А

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області

про визнання нечинними рішень Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1343,5грн. та НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових)санкцій на суму 474,5грн.

                                                       ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинними рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1343,5грн. та НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 474,5грн., посилаючись на не проведення відповідачем перевірки свої підприємницької діяльності щодо дотримання вимог законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій та не складання актів перевірки в передбаченому законодавством порядку.

Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов та доповненні до заперечення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив.

На підставі направлення на перевірку НОМЕР_3 відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 12.01.2005р. №2322, Закону України „Про міліцію”, Положення „Про державну службу боротьби з економічною злочинністю”, затвердженою Постановою КМУ №510 від 05.07.1993р. співробітниками Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області ст. оперуповноваженим УДСБЕЗ капітаном міліції Джулай А.Б., оперуповноваженим УДСБЕЗ капітаном міліції Бойчук В.В., оперуповноваженим в ОВС УБОЗ майором міліції Георгієвим Р.І., оперуповноваженим в ОВС УБОЗ Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області Минчевим А.П. проведена перевірка кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (як зазначено в акті перевірки, тоді як в направленняНОМЕР_3 зазначено об'єкт перевірки диско-бар ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2), за результатами якої складений Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області акт перевірки НОМЕР_4, розпочатої 14.04.2006р. в 00год.30хв. без зазначення часу закінчення перевірки.

В ході проведення перевірки Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області встановлений факт невідповідності суми, що знаходиться на місці проведення розрахунків, сумі, вказаній в Х-звіті, в розмірі 69,9грн., у зв'язку з чим відповідачем зроблений висновок щодо порушення позивачем п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. (із змінами та доп.). На підставі ст.22 цього ж Закону відповідачем до позивача застосований штраф у п'ятикратному розмірі суми невідповідності на загальну суму 349,5грн. Перевіркою було встановлено факт не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через РРО у розмірі 25грн., у зв'язку з чим відповідачем зроблений висновок щодо порушення позивачем п.1 ст.3 названого Закону. На підставі п.1 ст.17 цього ж Закону відповідачем до позивача застосований штраф у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів на загальну суму 125грн.

24.04.2006р. оперуповноваженим ОВС УБОЗ Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області ст. лейтенантом міліції А.М. Гавлицьким прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за матеріалами ЖРЗСП НОМЕР_5 по факту перевірки кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за відсутності в діянні складу злочину, матеріали перевірки за фактом порушення податкового законодавства -касової дисципліни, відокремлені для направлення з метою подальшого розгляду в Ізмаїльську ОДПІ.

На підставі цього акту перевірки Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області було прийнято рішення НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 474,5грн.

Крім того, на підставі направлення на перевірку НОМЕР_6 відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 12.01.2005р. №2322, Закону України „Про міліцію”, Положення „Про державну службу боротьби з економічною злочинністю”, затвердженою Постановою КМУ №510 від 05.07.1993р. співробітниками Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області оперуповноваженим УДСБЕЗ капітаном міліції Бойчук В.В., оперуповноваженим в ОВС УБОЗ майором міліції Георгієвим Р.І., оперуповноваженим в ОВС УБОЗ Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області лейтенантом міліції Гавлицьким А.М. 15.04.2006р. проведена перевірка ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 (як зазначено в акті перевірки, тоді як в направлення НОМЕР_6 зазначено об'єкт перевірки магазин ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_4), за результатами якої складений Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області акт перевірки НОМЕР_7, розпочатої 15.04.2006р. в 13год.50хв. та закінченої в 15год.00хв.

В ході проведення перевірки Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області встановлений факт не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та проведенні у фіскальний режим роботи РРО, у зв'язку з чим відповідачем зроблений висновок щодо порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. (із змінами та доп.). На підставі п.1 ст.17 цього ж Закону відповідачем до позивача застосований штраф у п'ятикратному розмірі суми невідповідності на загальну суму 1345,5грн.

18.04.2006р. оперуповноваженим ОВС УБОЗ Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області ст. лейтенантом міліції А.М. Гавлицьким прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за матеріалами ЖРЗСП НОМЕР_8 по факту проведення перевірки відділу лікеро-горілчаних виробів в магазині позивача ІНФОРМАЦІЯ_2, що розташований на території центрального ринку в м. Ізмаїл, за відсутності в діянні складу злочину, матеріали перевірки за фактом порушення касової дисципліни відокремлені для направлення в Ізмаїльську ОДПІ.

На підставі цього акту перевірки Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області було прийнято рішення НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових)санкцій на суму 1343,5грн.

Заявлені позивачем позовні вимоги про визнання нечинними рішень Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 та НОМЕР_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. (із змінами та доп.) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до абз.4 ст.16 цього закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Так статтею 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. (із змінами та доп.) встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності певних обставин.

Відповідно до ст.11-2 названого Закону, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

В порушення наведених вимог законодавства податковий орган підприємству зазначених документів під розписку не надав, відповідного наказу не видав, зокрема, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України орган владних повноважень доказів, які спростовували такі доводи позивача, не надав.

Крім того, з приписів Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованим в Мінюсті України 25.08.2005р. за №925/11205 вбачається, що за результатами проведення планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання посадова особа органу державної податкової служби зобов'язана оформити акт, з викладенням в ньому фактів виявлених порушень із посиланням на первинні або інші документи, що підтверджують наявність зазначених порушень, з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказівкою на конкретні їх пункти і статті. Після реєстрації акту перевірки (у той же день) в журналі реєстрації актів, який ведеться відповідним структурним підрозділом органу державної податкової служби, один його примірник (з відповідними додатками) передається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторонці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також жати одержання акту.

Відповідно до Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. N110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459 (із змінами та доп.) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової  відповіді платнику податків.

З аналізу вищезазначених норм Законів України, Наказів ДПА України вбачається, що застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95р. (із змінами та доп.) здійснюється за результатами проведених органами державної податкової служби України планових або позапланових перевірок у передбаченому законодавством порядку, оформлених відповідним актом перевірки з викладенням в ньому усіх фактів порушень вимог зазначеного закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач не вправі був застосовувати до позивача штрафні (фінансові) санкції та відповідно приймати оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі актів перевірок Ізмаїльського МВ УМВС України в Одеській області, а тому його дії є неправомірними.

Як встановлено ч.3 ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З цих підстав судом не приймаються до уваги надані до суду докази на підтвердження своїх заперечень стосовно законності спірних рішень, а інших доказів органом владних повноважень не надано.

Відповідач не довів належними засобами доказування правомірність своїх рішень.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що прийняті Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та підстави їх прийняття не відповідають вимогам, викладеним в п.п.1,3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позов про визнання нечинними зазначених рішень Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З урахуванням викладеного, позивачу підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір на суму 3,4грн., про що свідчить меморіальний ордер НОМЕР_9.

Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.          Визнати нечинними рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (на р/р 31117095600008 отримувач УДК у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460 банк-УДК в Одеській області МФО 828011 код платежу 22090200 адреса: м. Одеса, вул. Садова, 10) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10, адреса: АДРЕСА_5) судовий збір на суму 3(три)грн.40коп.

4.          Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС Украхни, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Фаєр Ю.Г.