Справа № 1510/7105/12
Провадження № 2/1510/3718/12
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
03 грудня 2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
при секретарі: Івановій Ю.П.
за участю позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - Одеська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за ним права власності на нерухоме майно. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.09.1993 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, з одного боку, та ОСОБА_4, яка діяла від його імені, з іншого боку, був укладений договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, який посвідчений представництвом Одеської товарної біржі в м. Ізмаїлі в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №8. Всі умови угоди до її реєстрації на біржі виконані, його представником проведений повний розрахунок, а продавцями в свою чергу передано необхідну документацію на будинок, отже, претензій відносно виконання умов договору немає. З моменту укладення договору він відкрито володіє та користується домоволодінням. Оскільки договір, на підставі якого він придбав житловий будинок, нотаріально не посвідчений, він позбавлений можливості розпоряджатися ним.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідачі та представник третьої особи, будучи своєчасно та належним чином сповіщеними про дату, час та місце розгляду справи через оголошення у пресі, у судове засідання не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслали, своєї думки щодо позову не висловили.
Вислухавши позивача, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 14.09.1993 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, з одного боку, та ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_1, з іншого боку, укладений договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, який зареєстровано Одеською товарною біржею в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №8 (а.с.8-10).
Сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору та відбулося повне його виконання: до підписання договору купівлі-продажу відповідачі одержали від представника позивача гроші в сумі 3 000 000 крб., а позивач вселився у придбане домоволодіння і відкрито користується ним по даний час.
На час розгляду справи зазначений договір не оскаржений і не скасований.
Згідно довідки КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації»за вих. №1568 від 03.12.2012 року право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Одеською товарною біржею від 14.09.1993 року (а.с.32).
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 року передбачено, що положення зазначеного Кодексу застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК 2003 року, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки правовідносини виникли до набрання новим Кодексом чинності, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року, і не мають подовжувального характеру, суд при розгляді справи керується положеннями ЦК 1963 року.
Так, нормами ст.47 ЦК УРСР 1963 р., діючими на момент укладення договору купівлі - продажу, встановлювалося, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, передбачених законом та недотримання в цих випадках нотаріальної форми угоди, тягне за собою її недійсність, але якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Зі змісту ч.2 ст.11 Закону України «Про власність», який діяв на час укладення угоди, слідує, що громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок укладення угод, не заборонених законом.
На час укладення зазначеного договору діяла ст.15 Закону України "Про товарну біржу", згідно якої не вимагалось подальше нотаріальне посвідчення угоди, укладеної на біржі. Отже, діючим законодавством не була встановлена заборона укладати договори купівлі-продажу квартир на біржі.
Це також підтверджується положеннями Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року за № 121, де в переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, зазначені договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею.
Відповідно до п.49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року і чинної на момент укладення договору між сторонами (24.09.1998 року), - договір-купівлі продажу, зареєстрований на біржі є документом, що підтверджує право власності на жилий будинок, що відчужується.
Приймаючи до уваги, що обидві сторони повністю виконали умови договору купівлі-продажу домоволодіння, зареєстрували його на товарній біржі і відразу ж в КП «Ізмаїльське МБТІ», що не суперечило ч.3 ст.9 ЖК УРСР, суд доходить висновку про можливість визнання договору купівлі-продажу нерухомості дійсним відповідно до ст.47 ЦК України в редакції 1963 року і визнання за позивачем права власності на придбаний об'єкт нерухомості.
На підставі викладеного, керуючись ст.47 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст.10, 11, 60, 158, 174, 197, 208, 209, 212 - 215, 218, 222 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - Одеська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 14.09.1993 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з одного боку, та ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_1, з іншого боку, зареєстрований на Одеській Товарній біржі в Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №8.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
Копію рішення надіслати для відома відповідачам і третій особі.
Рішення, як заочне, може бути переглянуте за заявою відповідачів, що подається до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене позивачем і третьою особою до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: