РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-3524/11

03.12.2012 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Берберова Д.М.,

при секретарі Аблаєві С.С.,

за участю: - представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - Медведєва Федіра Сергійовича;

- представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Кримського регіонального управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Кримського регіонального управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,0998 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «КРУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, не меншою, ніж та, що буде визначена суб'єктом оціночної діяльності, з метою погашення заборгованості за Кредитним договором надати ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Філії «КРУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», право вчиняти будь-які дії та отримувати будь-які документи, необхідні для укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки - нерухомого майна, в тому числі, але не виключно, право на отримання дублікатів правовстановлюючих документів у відповідних установах, організаціях, підприємствах незалежно від форм власності та підпорядкування чи органах нотаріату на предмет іпотеки (у тому числі технічний паспорт); право отримати в органах, на які покладено обов'язки зі здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно; здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмета іпотеки; право на отримання довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у квартирі осіб; подавати від імені іпотекодавця до органів, на які покладено обов'язки зі здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності.

Позов мотивований тим, що між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, 11.07.2007 року було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-265, зі змінами від 26.07.2007 року, 03.08.2007 року, 26.10.2007 року, 12.11.2007 року, 23.11.2007 року, 21.12.2007 року, 01.02.2008 року, 01.04.2008 року та 01.09.2008 року, згідно з якому було відкрито відновлювальну кредитну лінію у розмірі 2 000 000 доларів США, зі сплатою 13,05 % річних за користування кредитом та з кінцевим терміном повернення до 08.07.2022 року.

В якості забезпечення зобов'язань за зазначеним вище кредитним договором позивач 13.07.2007 року уклав з ОСОБА_2 договір іпотеки, реєстровий № 5798, згідно до умов якого предметом іпотеки є земельна ділянка, площею 0,0998 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач свої обов'язки щодо сплати щомісячних платежів не виконує, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість, яка станом на 01.12.2011 року становить 75 707 315,89 гривень, з яких: 15 941 759,59 гривень - заборгованість за кредитом, 6 008 121,37 гривень - заборгованість за відсотками, 46 675 788,82 гривень - заборгованість за пенею, 1 594 175,96 гривень - штраф у розмірі 10%, 5 487 470,23 гривень - штраф у розмірі 25 %.

Представник позивача - Медведєв Ф.С., у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовної заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 та третьої особи - ОСОБА_3 - ОСОБА_4, у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, зазначав, що позовні вимоги не ґрунтуються на законі та підстав для дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки немає. Крім того, не погодився з висновком судової будівельно-технічної експертизи, зазначивши, що дійсна ринкова вартість предмету іпотеки значно вище та відповідає ціні, зазначеної в договорі іпотеки. Крім того, просив застосувати позовну даність щодо вимог про розмір пені.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа зобов'язаний надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

З положень, встановлених ст. 554 ЦК України слідує, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України , яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України .

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є позивач, 11.07.2007 року було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-265, зі змінами від 26.07.2007 року, 03.08.2007 року, 26.10.2007 року, 12.11.2007 року, 23.11.2007 року, 21.12.2007 року, 01.02.2008 року, 01.04.2008 року та 01.09.2008 року, згідно з якому було відкрито відновлювальну кредитну лінію у розмірі 2 000 000 доларів США, зі сплатою 13,05 % річних за користування кредитом та з кінцевим терміном повернення до 08.07.2022 року (а.с. 24-37).

п. 6.2. Зазначеного договору передбачена відповідальність позичальника у разі ненадання банку документів щодо свого фінансового стану, зміни адреси та ін., у розмірі 10% від загальної суми отриманих кредитних ресурсів.

Як вбачається з копій заяв на видачу готівки (а.с. 38-43), банківська установа виконала свої обов'язки щодо надання кредитної лінії та ОСОБА_3 отримав кошти відповідно до вищезазначеного договору.

В забезпечення зобов'язання позивач 13.07.2007 року уклав з ОСОБА_2 договір іпотеки, реєстровий № 5798, згідно до умов якого предметом іпотеки є земельна ділянка, площею 0,0998 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 44-47).

Відповідно до п. 1.5. зазначеного договору іпотеки, узгоджена вартість предмету іпотеки становить 11 224 190,97 гривень.

Відповідно до п. 7.1. договору іпотеки передбачена відповідальність іпотекодавця у розмірі 25 % від загальної суми заборгованості у разі невиконання вимог щодо страхування предмету іпотеки.

Як убачається з наданих позивачем доказів, третя особа - ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за договором щодо сплати заборгованості по кредиту, відсотків за користування кредитом належним чином не виконує, погашення кредиту згідно графіка щомісячних платежів кредитного договору не здійснює, чим порушує умови кредитного договору та вимоги цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України від 25.08.1996 року № 762/96 « Про грошову реформу в Україні» грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу на території України є гривня, у зв'язку з чим, на вимогу представника позивача, обчислення суми заборгованості здійснюється у національної валюті за курсом, станом на час звернення до суду з позовом.

Станом на 01.12.2011 року заборгованість становить 75 707 315,89 гривень, з яких: 15 941 759,59 гривень - заборгованість за кредитом, 6 008 121,37 гривень - заборгованість за відсотками, 46 675 788,82 гривень - заборгованість за пенею (27 092 168,21 гривень - з урахуванням строку позовної давності), 1 594 175,96 гривень - штраф у розмірі 10%, 5 487 470,23 гривень - штраф у розмірі 25 %.

Суд приймає розрахунок позивача, щодо стягнення суми кредиту, заборгованості по процентам, як належний по справі доказ, проте вважає за необхідне застосувати строк позовної давності в 1 рік до вимог щодо встановлення розміру пені, у зв'язку з чим встановлює її у розмірі 27 092 168,21 гривень. Суд не бере до уваги копію договору іпотеки, надану з боку представника відповідача та третьої особи, оскільки в ході судового засідання з боку позивача було надано оригінал цього договору, що відповідає копії, доданої до позовної заяви.

Відповідно до вимог ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Позивачем, відповідно до вимог діючого законодавства направлялись на адресу боржника та іпотекодавця листи про існуючу заборгованість за кредитом та про необхідність усунення порушень кредитного договору та про наслідки зазначеного невиконання, проте заборгованість не була сплачена (а.с. 53-60).

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пунктах 24 Постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі Постанова Пленуму № 5), убачається , що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

Відповідно до положень частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 вищенаведеної Постанови Пленуму № 5 передбачено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Під час розгляду справи таке клопотання не було заявлено представником відповідача, та, крім того, не надано жодного доказу того, що взагалі є підстави, передбачені ст. 551 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з частиною 6 статті 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Оскільки між сторонами спору у добровільному порядку не було визначено вартості, по якій буде відбуватися звернення стягнення, за клопотання банка ПАТ судом була призначена судова будівельна-технічна експертиза. Відповідно до висновків експертизи № 229 від 19.10.2012 року вартість предмета іпотеки - земельної ділянки, площею 0,0998 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, становить - 422 952 гривен, а об'єкту незавершеного будівництва, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 - 2 772 695 гривень (а.с. 164-181).

За таких обставин суд вважає за необхідне застосувати саме цей показник вартості предмету іпотеки, а не той, що було визначено у договорі іпотеки на 2007 рік. При цьому суд враховує, що ціна продажу предмета іпотеки, яка регламентована статтями 38, 39 Закону України «Про іпотеку», і поняття вартість предмета іпотеки, передбачене ст. 5 Закону України « Про іпотеку», не є тотожними.

Пунктом статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог тата всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог щодо надання банку права вчиняти будь-які дії та отримувати будь-які документи, необхідні для укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки оскільки вважає їх необґрунтованими.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судові витрати.

На підставі ст.ст. 526, 530, 536, 610, 611, 625, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в особі Кримського регіонального управління АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 13.07.2007 року, реєстровий № 5798 - нерухоме майно: земельну ділянку, площею 0,0998 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий № 01:247:5560 01 001:0008, та належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на підставі державного акту серії ЯА № 527868, та об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на праві власності на підставі дозволу на виконання будівельних робот Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Сімферопольського району, шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, не меншою, ніж та, що визначена суб'єктом оціночної діяльності, з метою погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-265 від 11.07.2007 року у розмірі 56 123 695,33 (п'ятдесят шість мільйонів сто двадцять три тисячі шістсот дев'яносто п'ять гривень 33 копійки), з яких 15 941 759,59 гривень - заборгованість за кредитом, 6 008 121,37 гривень - заборгованість за відсотками, 27 092 168,21 гривень - заборгованість за пенею, 1 594 175,96 гривень - штраф у розмірі 10%, 5 487 470,23 гривень - штраф у розмірі 25 % перед Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», судові витрати у розмірі 2 918,09 гривень судового збору та 3 000 гривень витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи, всього 5 918 гривень 09 копійок.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя