Справа № 1327/2-963/11 Головуючий у 1 інстанції: Кріль М.Д.

Провадження № 22-ц/1390/2844/12 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія 53

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого -судді Берези В.І., суддів: Павлишина О.Ф.,Федоришин А.В., при секретарі: Проворній Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 23 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»в особі головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк»про стягнення середнього заробітку за час невидачі трудової книжки і відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23 січня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Публічого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 2155 .44 грн. -середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та 200 грн.- відшкодування моральної шкоди, а всього - 2355 ( дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 44 коп. Стягнуто з ПАТ КБ «Приват Банк»на користь держави судові витрати в сумі 235,50 грн. . В решті частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржив відповідач -Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Просить таке скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначає , що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права . 28.01.2010 року позивачем у системі електронного документообігу «ПриватДок» власноруч створена заява про звільнення за згодою сторін, на підставі п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України), останнім робочим днем визначено 04.08.2010 року. З цієї дати позивач була звільнена з посади керівника Бізнесу «Кредитні картки»Західного ГРУ на підставі п.1 ст.36 КЗпП України відповідно до поданої нею заяви, в якій зазначено про власноручне отримання трудової книжки. Однак в день звільнення за трудовою книжкою не звернулась, письмової згоди на отримання трудової книжки поштою не надала. З зазначеним позовом звернулась до суду лише 24.05.2011 року. Відповідач не вчиняв протиправних дій , які б могли завдати моральної шкоди, суд з невідомих обставин визначив період затримки видачі трудової книжки -з 14.08.2010 р. по 22.08.2010 року., розрахунок суми середнього заробітку не відповідає встановленим самим рішенням обставинам.

В судове засідання апелянт -позивач не з»явилась, хоч належним чином повідомлялась про розгляд справи /а.с. 160,162,165,177,181,183/.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта на підтримання апеляційної скарги, позивача на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 працювала в Червоноградській філії ПАТ КБ «Приват Банк»в якості спеціаліста відділу пластикових карток з 18.11.2003 року, з 1.09.2006 року - керівником бізнесу кредитних карток, після чого - 4.08.2010 року звільнилася за згодою сторін.. . В банку ведеться електронний документообіг і працівник, який має намір звільнитися, подає заяву, в електронному вигляді на сайт КБ «ПриватБанк» та у заяві обирає спосіб отримання трудової книжки - особисто, або отримання поштою.

Позивачка спосіб отримання трудової книжки обрала -отримати особисто (заява про звільнення від 28.07.2010 року/ а.с.30/).

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції послався на пояснення позивачки про те, що така зверталась до відповідача про видачу трудової книжки близько середини серпня 2010 року ,тому визначив датою звернення позивачки про видачу трудової книжки -14 серпня 2010 року. Відтак визначив період затримки трудової книжки з вини відповідача з 14.08.2010 року по 22.08.2010 року ( день відправлення повідомлення позивачці отримати трудову книжку) , та стягнув середній заробіток в сумі - 2155 .44 грн.. та моральну шкоду в розмірі 200 грн.

Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Відповідно до ст. 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п. 4.2.Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника.

Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Як видно з матеріалів справи позивачем не оспорюється проведення розрахунку у день звільнення , відтак розрахунок проведено відповідно до ст.. 116 КЗпП України. В матеріалах справи відсутні будь-які дані, в т.ч. і письмові про те,що позивач у день звільнення, чи в будь який інший день серпня 2010 року зверталась до відповідача з вимогою отримати власноручно трудову книжку, разом з тим наявні письмові повідомленя Приватбанку на адресу проживання позивачки від 04.08.2010 р./а.с.64/ та від 20.08.2010 року/а.с.78/ про потребу з»явитись за трудовою книжкою, та довідка поштового відправлення про повернення зазначеного повідомлення за закінченням терміну зберігання /а.с.77/. Як видно з заяви позивача від 20.07.2011 року ,така зверталась до відповідача з письмовою вимогою надіслати трудову книжку поштою /а.с.69/, та таку отримала поштовим відправленням 30.07.2011 року,чого не заперечувала.

Наведене підтверджує про відсутність вини власника щодо видачі трудової книжки. На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, послався на обставини які вважав доведеними, не врахував ,що позивачем не дотримано вимог законодавства щодо встановленого порядку отримання трудових книжок, тому доводи апеляційної скарги відповідача є підставними та така підлягає задоволенню.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ч.1 п.2 ст.309, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

вирішила:

апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк»задовольнити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 23 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»в особі головного регіонального управління ПАТ КБ «Приватбанк»про стягнення середнього заробітку за час невидачі трудової книжки і відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженим в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Береза В.І.

Судді: Павлишин О.Ф.

Федоришин А.В.