Справа № 1304/2-432/12 Головуючий у 1 інстанції: Городецька Л.М.

Провадження № 22-ц/1390/4258/12 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої судді: Берези В.І., суддів: Федоришина А.В., Штефаніци Ю.Г.,

при секретарі: Проворній Н.І.,

за участю апелянта: ОСОБА_2,

представника апелянта: ОСОБА_3,

відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 6 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Нижнєвартовська, Тюменської області, Російської Федерації, працюючого на посаді музиканта клейзмерського ансамблю фонду «Хесед-Ар`є», жителя АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, АДРЕСА_1, аліменти на утримання дитини -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ? усіх доходів, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з квітня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 194 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржила позивач -ОСОБА_2 Просить таке скасувати, ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача, ОСОБА_4, аліменти на утримання дочки, ОСОБА_5, у розмірі 50% від заробітної плати й інших доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, з 09.09.2011 року, та стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки, ОСОБА_5, за минулий час, починаючи з 01.09.2008 року в розмірі 1000 грн. 00 коп., але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.

В апеляційній скарзі зазначає, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим. Мотивує тим, що суд першої інстанції, відмовивши в задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів за минулий час, не врахував обставин вжиття позивачкою заходів щодо одержання аліментів з відповідача, які не могла отримати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. В обґрунтування своїх вимог посилається на наявні в матеріалах справи копії листування з відповідачем в мережі інтернет через електронну пошту, ISQ. Вважає, що аліменти на утримання дитини повинні бути стягнуті з відповідача з дня пред`явлення позову. Окрім того, не погоджується з розміром присуджених судом на її користь аліментів в сумі ? усіх доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий не забезпечить першочергові потреби дитини.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, пояснення відповідача, який заперечує проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статей 10, 60 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Судом встановлено, що сторони є батьками дочки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, подавши даний позов, зазначила, що зі середини березня 2008 року відповідач проживає окремо від неї та не підтримує з нею та дитиною жодних стосунків, ухиляється від виховання та утримання дитини. Бажання спілкуватися з дитиною не проявляв, окрім зустрічей з дитиною разом зі своїми батьками, які брали її до себе.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу (далі-СК) України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 СК України.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 цього Кодексу).

Згідно з ч.1 ст.184 СК України, розмір аліментів у твердій грошовій сумі може бути визначено судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Визначаючи розмір аліментів у частці від заробітку, суд вірно врахував матеріальне становище відповідача. Згідно з довідкою від 28.03.2012 року №17-юр та довідкою від 29.03.2012 року №15 (а.с.46-47), відповідач з 16.01.2012 року працює на посаді музиканта клейзмерського ансамблю Всеукраїнського Єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар`є»та, відповідно, отримує середній заробіток на в розмірі 326 грн. 00 коп.

Відповідно до положень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи даний спір і визначивши розмір аліментів по ? зі всіх доходів відповідача, починаючи з квітня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд правильно звернув увагу на обставину добровільної сплати аліментів на утримання дочки з вересня 2011 року, підтверджену копіями фіскальних чеків про електронний переказ коштів (а.с. 52-53).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неналежності доказів, наданих позивачкою, про стягнення аліментів за минулий час, а саме з 01.09.2008 року. Обставини вжиття позивачкою заходів для сплати аліментів ОСОБА_4 та його ухилення від такої сплати не можуть підтверджуватись перепискою в мережі інтернет.

Розглядаючи даний спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив, оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, п. 1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 6 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Береза В.І.

Судді: Федоришин А.В.

Штефаніца Ю.Г.