Справа № 223/215/2012 Провадження № 22-ц/0290/3114/2012Головуючий в суді першої інстанції:Мазурчак А.Г.

Категорія: 27 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Шемети Т.М.,

суддів: Мартьянової Л. І., Матківської М. В.,

при секретарі: Сніжко О. А.

з участю представника позивача Мартинюка А.П., відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

30.01.2012 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернувся до суду із позовною заявою, в якій вказує, що 29.02.2008 року між ВАТ«Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/035- 53/60044, згідно якого відповідачеві надано кредит у сумі 111900 грн. строком до 28.02.2015р. із сплатою 15,5 % річних. На забезпечення кредитного договору 29.02.2008р. між банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави автомобіля Landmark, 2007р.в.. 23.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору №014/035- 53/60044 від 29.02.2008 року, згідно якої відповідачеві тимчасово на період з 29.04.2009 року по 29.03.2010 року було запроваджено Кредитні канікули, протягом яких сторони домовились про зменшення розміру щомісячного платежу, визначеного кредитним договором.

Однак ОСОБА_3 взяті зобов'язання належним чином не виконував, тому позивач заявив вимогу про дострокове погашення грошових зобов'язань та просив суд стягнути з відповідача 83 575 грн. 07 коп. тіла кредиту, 12 152 грн. 28 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 5 992 грн. 83 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту та понесені судові витрати.

Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2012 року в задоволенні позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2012 року, та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд неправильно дійшов до висновку про переведення боргу ОСОБА_3 на ОСОБА_6, оскільки договір про переведення боргу банком не підписувався та не скріплювався печаткою, а тому за невиконання зобов'язань за кредитним договором повинен нести відповідальність саме позичальник ОСОБА_3.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах до водів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслу хавши пояснення учасників по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.

Так, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що 29.02.2008р. ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступник якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»уклав з ОСОБА_3 кредитний договір №014/035- 33/60044, за яким надав йому кредит у сумі 111900 грн., строком до 28.02.2015р. із сплатою 15,5 % річних. Заборгованість за договором не погашена, станом на 24.01.2012р. заборгованість по тілу кредиту складала 10261, 67грн., по процентах 12152, 28грн. Крім того, відповідно до п. 14.3 Кредитного договору за період з 28.02.2011р. по 29.12.2011р. нарахована пеня в сумі 5992,82грн. На забезпечення виконання кредитного договору 29.02.2008р. між ВАТ«Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 укладено договір застави автомобіля « Landmark », 2007р.в. 19.01.2011р. передав Вінницькій ОД АТ «Райффайзень Банк Аваль»на відповідальне зберігання для подальшої реалізації вищевказаний автомобіль « Landmark », 2007р.в., що стверджується заявою ОСОБА_3 та актом приймання- передачі від 19.01.2011р.. 04.02.2011р. ОСОБА_3 дав банку письмову згоду на переведення боргу за кредитним договором на ОСОБА_6. 08.02.2011р. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір про переведення боргу за вказаним кредитним договором на ОСОБА_6, однак переведення кредиту Банком не здійснено. На день ухвалення рішення суду заставний автомобіль позивачу не повернено, він знаходиться на стоянці Вінницької ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що вбачається із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.06.2012р., а відтак може бути реалізований позивачем на погашення боргу, тому банк не може пред'являти позичальнику вимоги щодо виконання ним грошових зобов'язань по кредитному договору.

Однак такий висновок суду не відповідає нормам права та обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається наступне:

- 29.02.2008 року між ВАТ«Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/035- 53/60044, згідно якого відповідачеві надано кредит у сумі 111900 грн. строком до 28.02.2015р. із сплатою 15,5 % річних (а.с.4-9);

- на забезпечення кредитного договору 29.02.2008р. між банком та ОСОБА_3 було укладено договір застави автомобіля Landmark, 2007 року випуску (а.с.10 -13);

- 23.04.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору №014/035- 53/60044 від 29.02.2008 року, згідно якої відповідачеві тимчасово на період з 29.04.2009 року по 29.03.2010 року було запроваджено Кредитні канікули, протягом яких сторони домовились про зменшення розміру щомісячного платежу, визначеного кредитним договором (а.с. 17-18).

- позивач виконав свої вимоги по наданню коштів 29 лютого 2008 року, що не заперечується ОСОБА_3 та підтверджується заявою на видачу готівки (а.с.23).

- відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання (а.с.21) та станом на 20.01.2012 заборгованість по кредиту склала 83 575грн. 07 коп. (а.с.19), заборгованість по процентах за користування кредитом склала 12 152 грн. 28 коп. (а.с. 20) належним чином.

- Пунктом 14.3. кредитного договору передбачено, що за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим Договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Розрахунком пені (а.с.15) доведено, що розмір пені за період з 28.02.2011 року по 29.12.2011 року складає 5 992 грн. 82 коп.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язанні припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно п. 1.1 Договору кредиту, ОСОБА_3 взяв на себе обов'язок повернути Кредитору

-2-

основну суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим Договором. Дійсно ОСОБА_3 після виникнення заборгованості по кредиту 19.01.2011 року було написано заяву про передачу транспортного засобу, який перебував у заставі, позивачеві по справі(а.с.33) та така передача була здійснена, що підтверджується актом приймання-передачі від 19.01.2011 року (а.с.34), однак на момент розгляду справи автомобіль не був реалізований та не відбулося погашення боргу за рахунок предмета застави.

З аналізу статей 520 та 513 Цивільного кодексу України вбачається, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, правочин про переведення боргу вчиняється в тій же самій формі, на підставі якого виникло зобов'язання.

Написання ОСОБА_3 заяви про згоду на перевід боргу на ОСОБА_6 (а.с.32) та підписання ОСОБА_3 і ОСОБА_6 8 лютого 2011 року договору про переведення боргу (а.с.54 а -54 д) не можна розцінювати як те, що переведення боргу відбулося, оскільки вказаний договір не був погоджений банком, не підписаний повноважним представником кредитора, а тому, виходячи з положень статей 638-640 ЦК України, такий договір не є укладеним та відповідно не породжує будь-яких правових наслідків і не може бути підставою звільнення ОСОБА_3 від виконання взятих ним на себе зобов'язань згідно кредитного договору від 29.02.2008 року.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Райффайзен банк «Аваль»»слід задовольнити в повному обсязі та в зв'язку із задоволенням позову, з відповідача слід стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, а саме: 1 017 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого при зверненні до суду (а.с.1), 509 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги (а.с.62).

За таких підстав, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен банк «Аваль»»задовольнити.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 25 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - скасувати та ухвалити нове:

Позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»»задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по кредитному договору №014/035- 53/60044 від 29.02.2008 року в розмірі 101 720 (сто одна тисяча сімсот двадцять) гривень 17 копійок, а саме:

83 575 (вісімдесят три тисячі п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 07 коп. заборгованості по тілу кредиту;

12 152 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят дві) гривні 28 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом;

5 992 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві )гривні 82 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 1 616 (одну тисячу шістсот шістнадцять) гривень 12 коп. понесених судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: підпис Т.М. Шемета

Судді: підпис Л. І. Мартьянова

підпис М. В. Матківська

З оригіналом згідно: Т.М.Шемета