Справа № 212/3718/2012 Провадження № 22-ц/0290/3120/2012Головуючий в суді першої інстанції:Борисюк І.Е.

Категорія: 25 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Шемети Т. М.

суддів: Матківської М.В., Сороки Л.А.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

з участю позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 вересня 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»»про визнання договору страхування частково недійсним, стягнення страхового відшкодування, пені та відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

26.01.2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що12 серпня 2008 року між ним та відповідачем по справі було укладено договір страхування № 030902-02-02-01. Відповідач, користуючись його необізнаністю у правових тонкощах врегулювання спорів, нав'язав йому третейську угоду та включив в умови договору пункт 13.3. розділу 13, згідно якого «Усі розбіжності або вимоги, що виникають з вищенаведеного договору страхування або у зв'язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню в постійно діючому третейському суді при товарній біржі «ІННЄКС»(свідоцтво про реєстрацію від 25.05.2005 року за № 5, місцезнаходження суду: 83023 м. Донецьк, вул.. Ходаківського, 5). Такі спори будуть розглядатися третейським судом у складі одного третейського судді, формування складу суду (призначення судді) для розгляду конкретного спору здійснюється головою суду». Включення такого пункту договору не було його волевиявленням, а волевиявленням лише відповідача, тому просив суд визнати в цій частині договір страхування недійсним. Просив також стягнути з відповідач на його користь 413 975 грн. 40 коп. страхового відшкодування, пеню в розмірі 82 796 грн. за затримку виплати страхового відшкодування, стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. та понесені ним судові витрати.

Відбулося перейменування сторін: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія « ВУСО»»змінило найменування на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»»(а.с. 223-252, т.1); позивач після укладення шлюбу змінив прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 (а.с.265, т.1).

19.02.2010 року було відкрито провадження по справі (а.с.22, т.1) та призначено попередній розгляд справи на 23.03.2010 року.

23.03.2010 року попереднє судове засідання відбулося без участі представника відповідача, відомості про належне повідомлення про день та час проведення попереднього судового засідання відповідача в матеріалах справи відсутні.

12.04.2010 року, до початку з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представник відповідача, надавши заперечення проти позову, просила суд відмовити позивачеві в частині позову про визнання договору страхування в частині недійсним та одночасно заявила лопотання про залишення позову в іншій частині без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 207 ЦПК України. (а.с.38-40, т.1). Вказане клопотання судом вирішено не було.

15.04.2010 року Ленінським районним судом Вінницької області по справі було винесено заочне рішення (а.с.47- 49, т.1).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25.08.2010 року (а.с. 104 -108, т.1), заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.08.2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (а.с.184 -186, т.1) заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.08.2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 25.08.2010 року було скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

10.05.2012 року представник відповідача повторно звернувся з клопотанням про залишення позову ОСОБА_3 без розгляду на підставі п. 6 ч.1 ст. 207 ЦПК України.(а.с. 195-196, т.1).

Після неодноразового відкладення розгляду справи, судове засідання відбулося 20.09.2012 року і суд, вирішуючи клопотання представника відповідача, ухвалою від 20.09.2012 року задовольнив його: позовну заяву ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»»про визнання договору страхування частково недійсним, стягнення страхового відшкодування, пені та відшкодування моральної шкоди, - залишив без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 206 ЦПК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу та, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить винесену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення позивача, приходить висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 206 ЦПК України, виходив із того, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору страхування, усі спори, які можуть виникнути між сторонами з цього договору або у зв'язку з ним, будуть передаватись для остаточного врегулювання на розгляд третейського суду й від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в загальному суді.

Однак повністю погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" (в редакції Закону, що діяла на час вирішення питання), рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, зокрема, з підстав визнання третейської угоди недійсною компетентним судом.

Тобто, зі змістом цієї норми вбачається, що спір про визнання третейської угоди недійсною не підлягає розгляду у третейському суді, а здійснюється відповідним компетентним судом у порядку передбаченому процесуальним законом.

Проте, місцевий суд на зазначене уваги не звернув та в порушення цих вимог закону залишив без розгляду позов ОСОБА_3 в частині визнання недійсним пункту 13.3. розділу 13 договору страхування № 030902-02-02-01, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Страхова компанія «ВУСО»».

З огляду на наведене, постановлена в справі ухвала Ленінського районного суду м. Вінниці в частині закриття провадження за вимогою про визнання договору страхування в частині третейської угоди недійсною не можна визнати законною й обґрунтованою, тому ця ухвали підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, з направленням справи

-2-

в цій частині до місцевого суду для продовження її розгляду.

В решті ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права та наведені в апеляційній скарзі доводи висновок судів у цій частині не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 119, 293, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 20 вересня 2012 року в частині залишення без розгляду позовної вимоги ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»»про визнання договору страхування частково недійсним скасувати, а справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: підпис Т.М.Шемета

Судді: підпис М.В. Матківська

підпис Л.А.Сорока

З оригіналом згідно: Т.М.Шемета