ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5017/2389/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 900 від 08.11.2012 р.)

При секретарі: Станковій І.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Овчарук О.О., довіреність № 109/10, від 26.12.2011р.;

від відповідача - Зуб О.Ю., довіреність № 24/01-03, від 03.01.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012 р.

по справі № 5017/2389/2012

за позовом Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ"

про стягнення 21 498 625,92 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ", в якому просила стягнути на їхню користь з ПАТ "Одеська ТЕЦ" основний борг за поставлений природний газ в сумі 19 053 577 грн. 75 коп.; пеню в розмірі 1 433 781 грн. 73 коп.; суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 244 333 грн. 32 коп.; три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 766 933 грн. 12 коп.; судові витрати в розмірі 64 380 грн. 00 коп.

Позов обґрунтований частковим невиконанням з боку відповідача умов договору поставки природного газу № 06/10-2365ТЕ-23 від 20.12.2010р., укладеного між сторонами

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2012р. (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено повністю та стягнуто з ПАТ "Одеська ТЕЦ" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 19 053 577,75 грн. -основної заборгованості, 244 333,32 грн. - індексу інфляції, 766 933,12 грн. - 3% річних, 1 433 781, 73 грн. - пені та судовий збір в розмірі 64 380 грн.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність порушень умов договору щодо оплати за газ з боку відповідача.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, ПАТ "Одеська ТЕЦ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права просить рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012р. скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення з ПАТ "Одеська ТЕЦ" пені в сумі 1 433 781,73 грн. та стягнути з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на користь ПАТ "Одеська ТЕЦ" 14 337, 82 грн. судового збору.

Скаржник посилається на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не досліджені всі фактичні обставини справи, які мали суттєве значення для вирішення спору.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона наполягає на тому, що рішення в частині стягнення пені в сумі 1 433 781,73 грн. було прийнято з порушенням вимог статті 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та неправильного застосування статті 1 цього Закону внаслідок чого підлягає в цієї частині скасуванню. На думку сторони находження підприємства у стадії банкрутства позбавляє позивача права на стягнення штрафних санкцій внаслідок введення мораторію.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія дійшла таких висновків.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2010р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Одеська ТЕЦ" був укладений договір поставки природного газу №06/10-2365ТЕ-23 (а.с.11) за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. Договору.

Положеннями п.3.1. Договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м. газу становить 840, 196 гр. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того,: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ -2%; податок на додану вартість за ставкою 20%.

Згідно з положеннями п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у порядку визначеному в зазначеному пункті договору.

Строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

З наявних матеріалах справи актів передачі-прийманні природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 30.04.2011р., 31.05.2011р. вбачається, що ДК " Газ України" поставило, а ПАТ "Одеська ТЕЦ" прийняла імпортований природний газ, згідно договору №06/10-2365ТЕ-23 від 20.12.2010р. (а.с.24-, 27-28).

Сума заборгованості ПАТ "Одеська ТЕЦ" перед ДК "Газ України" відповідно до розрахунку боргу станом на 30.06.2012 р. становить 19 053 577, 75 грн. (дев'ятнадцять мільйонів п'ятдесят три тисячі п'ятсот сімдесят сім гривень 75 коп.) (а. с. 34 -35)

Таким чином, відповідач повинен сплатити суму коштів за отриманий природний газ на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України ст.193 ГК України. На підставі цього судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 19 053 577, 75 грн. заборгованості.

Відповідно до частині 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши суму нарахувань 3% річних та індексу інфляції за весь час прострочення судова колегія погоджується з висновком суду про стягнення 244 333,32 грн. індексу інфляції та 766 933, 12 грн. річних.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіряючи розмір пені, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ця сума у розмірі 1 433 781, 73 грн. нарахована виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за період протягом шести місяців, що передують моменту звернення до суду, а тому відповідно до вимог діючого законодавства є правильною.

Доводи апеляційної скарги про застосування мораторію на задоволення грошових вимог судом апеляційної інстанції відхиляються виходячи з такого.

Судовою колегією встановлено, що 15.06.2001р. відносно ДП "Одеська ТЕЦ" порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ( а. с. 45)

Згідно з приписами ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто дія мораторію розповсюджується на грошові вимоги, що виникли до порушення справи про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги позивача виникли після порушення справи про банкрутство, стягнення відбувається за період з 02.02.2011 по 30.06.2011 року.

Абзацем 4 п.17 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009р., № 15 роз`яснено, що за змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

У даному випадку пеня нарахована за невиконання обов'язків за договором, а не за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що стягнена сума основного боргу ПАТ "Одеська ТЕЦ" перед ДК „Газ України" НАК "Нафтогаз України" виникла після порушення 15.06.2006 року справи про банкрутство відповідача, то і застосування до нього позивачем за несвоєчасну сплату цієї суми заборгованості санкцій у вигляді пені, виходячи із розміру вказаної заборгованості, є таким, що відповідає вказаним вище нормам законодавства та обставинам справи.

Таким чином, твердження апелянта про порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права та неповноту досліджень обставин справи, які мали суттєве значення для вирішення спору, є хибними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду, викладені в оскарженому рішенні є такими, що відповідають обставинам справи.

Оскільки рішення суду прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права при повному з'ясуванні обставин справи, що мають істотне значення у справі, воно залишається без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Між тим судова колегія звертає увагу суду першої інстанції на наявність описки, що міститься в абз. 3 рішення суду на а.с. 67. Зазначена описка не впливає на суть прийнятого рішення та підлягає усуненню судом першої інстанції на підставі ст. 89 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103 п.1, 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 15.10.2012 р. по справі № 5017/2389/2012 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня ії прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 06.12.2012р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя І.Г. Філінюк