Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16598/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-Гвардійської Дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., ознайомившись з адміністративним позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про стягнення невідшкодованої матеріальної шкоди, а також з матеріалами, доданими до нього, перевіривши дотримання вимог ст.ст.105-106 Кодексу адміністративного судочинства України, -

встановив:

5 грудня 2012 року Державне підприємство «Донецька залізниця» (далі - Позивач або ДП «Донецька залізниця») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції (далі - Відповідач або ВДВС), в якому просило суд стягнути з Відповідача на користь ДП «Донецька залізниця» 382,50 грн. - невідшкодовану матеріальну шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок невиконання ВДВС покладених на нього функцій та грубого порушення Закону України «Про виконавче провадження» ДП «Донецька залізниця» втратило можливість отримати відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 382,50 грн., а тому на підставі ч.2 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження» Відповідач має відшкодувати цю шкоду. Посилаючи на те, що ВДВС є суб'єктом владних повноважень, а також на положення ст.ст.6, 17-19 Кодексу адміністративного судочинства України, Позивач вважає, що справа має розглядатися окружним адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з п.4. ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, крім іншого, з'ясовує чи належить розглядати справу в порядку адміністративного судочинства.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, в тому числі спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, що вбачається зі змісту п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю, що передбачено п.4 ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що за правилами адміністративного судочинства можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, проте такі вимоги розглядаються виключно в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Зі змісту позовної заяви слідує, що ДП «Донецька залізниця» заявлена вимога про стягнення з ВДВС невідшкодованої матеріальної шкоди. Позивач пов'язує неможливість відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, з бездіяльністю Відповідача, однак вимоги вирішити публічно-правовий спір, (наприклад, шляхом визнання незаконними (протиправними) рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень), позовна заява не містить.

Таким чином, з огляду на приписи ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги ДП «Донецька залізниця» про стягнення з ВДВС матеріальної шкоди не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ч.1 ст.1173 Цивільного кодексу України).

Таким чином, спір, за вирішенням якого ДП «Донецька залізниця» звернулося до суду, має цивільно-правовий характер, а з огляду на його суб'єктний склад (обидві сторони є юридичними особами) - належить до юрисдикції господарських судів.

Крім того, суд вважає за необхідне, роз'яснити Позивачу наступне.

Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При визначенні юрисдикції суд виходить з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Ч.4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

До юрисдикції адміністративних судів належать справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні вироків судів у частині, що підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою (про стягнення штрафів, конфіскацію майна тощо), за винятком справ за позовами сторін виконавчого провадження.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами, у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Відповідна правова позиції сформульована в п.п.2, 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами за законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», викладеної в редакції постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5.

Як слідує зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, 6 березня 2012 року Волноваським районним судом Донецької області виданий виконавчий лист по справі № 1-34/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.185 ч.2 Кримінального кодексу України.

Згідно з цим виконавчим документом з ОСОБА_1 має бути стягнено на користь ДП «Донецька залізниця» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 382,50 грн., тобто ДП «Донецька залізниця» є стягувачем у виконавчому провадженні.

З урахуванням наведеного, у випадку оскарження ДП «Донецька залізниця» як стороною виконавчого провадження рішень, дій або бездіяльності ВДВС, пов'язаних з виконання виконавчого листа № 1-34/11, з відповідною позовною заявою слід звертатися до суду, який видав цей виконавчий документ, а саме до Волноваського районного суду Донецької області.

Приймаючи до уваги наведене, суддя дійшов висновку, що справу за позовом ДП «Донецька залізниця» до ВДВС про стягнення невідшкодованої матеріальної шкоди не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а захист порушених прав та інтересів Позивача шляхом застосування обраного ним способу захисту має здійснюватися за правилами господарського судочинства. В тому випадку, коли ДП «Донецька залізниця» матиме намір оскаржити рішення, дії або бездіяльність ВДВС, прийняті, вчинені або допущену під час виконання згаданого вище виконавчого документа, з відповідною позовною заявою слід звертатися до суду, який видав виконавчий документ, тобто до Волноваського районного суду Донецької області.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ДП «Донецька залізниця» до ВДВС про стягнення невідшкодованої матеріальної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами; у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п.1 ч.1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, що передбачено ч.ч.4, 6 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.107, п.1 ч.1 ст.109, ст.160, ст.165, ст.185, ст.186, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 2а/0570/16598/2012 за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця» до Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції про стягнення невідшкодованої матеріальної шкоди.

2. Повернути Державному підприємству «Донецька залізниця» судовий збір в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп., сплачений 28 листопада 2012 року платіжним дорученням № 8035.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративний справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлена ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

5. Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що розгляд спору, за вирішенням якого вона звернулася, віднесено до господарської юрисдикції. У випадку оскарження рішень, дій або бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Волноваського районного управління юстиції, пов'язаних з виконанням виконавчого листа № 1-34/11, з відповідним позовом слід звертатися до суду, який видав виконавчий документ, а саме до Волноваського районного суду Донецької області.

6. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

7. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравченко Т.О.