ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"30" жовтня 2006 р. Справа №6/123-нА
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краяни-Поділля", м. Хмельницький
та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „Галла””, м. Київ
до Хмельницького обласного управління у справах захисту прав споживачів м. Хмельницький
про визнання нечинним та скасування рішення Хмельницького обласного управління у справах захисту прав споживачів
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники сторін:
від позивача Іваненко В.О. –представник за дорученням від 01.12.05р.
від відповідача Баюк О.О. –представник за довіреністю №03111-1631 від 26.05.06р.
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Суть спору: Позивач звернувся з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницького обласного управління у справах захисту прав споживачів №33 від 17.10.05р., яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення вимог Закону України „Про рекламу” в зв’язку із розміщенням реклами виробу медичного призначення –нормалізатора енергоінформаційного обміну „Біоактиватор”.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вказуючи, що не погоджується із накладенням на нього штрафу в сумі 400 грн., оскільки рекламований ним засіб –нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” не відноситься до виробів медичного призначення, що підтверджується наказами МОЗ України №229 від 26.09.00р. „Про порядок державної реєстрації виробів медичного призначення” та №393 від 04.08.05р. „Про затвердження Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні”, зареєстрованими в Мінюсті України 19.10.05р. за №1229/11509.
На підставі вищезазначеного, просить спірне рішення визнати протиправним та скасувати.
За клопотанням позивача до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено рекламодавця рекламного оголошення - Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „Галла””, оскільки вирішення питання про те, чи є рекламована продукція - нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” медичним препаратом виходить за межі компетенції рекламіста –ТОВ „Краяни-Поділля”, а рішення суду в подальшому може вплинути на його права та обов’язки щодо позивача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача –ТОВ „Медичний центр „Галла”” повноважного представника в дане судове засідання не направив, однак на адресу суду надійшла заява ТОВ „Медичний центр „Галла””, в якій третя особа повідомляє про отримання позовної заяви з додатками, однак просить розглядати справу без участі його представника.
Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву та його повноважний представник в судових засіданнях проти позовних вимог заперечують, вказуючи, що із реклами нормалізатора енергоінформаційного обміну „Біоактиватор”, розміщеної в газеті „Хмельницький та Хмельничани” №33 від 03.09.05р., засновником та видавцем якої є позивач, вбачається, що рекламований засіб використовується для лікування різних хвороб, тому є лікарським засобом.
Однак, із листа Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України №18.1205/11-06 від 15.02.06р., наданого на запит відповідача випливає, що нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” не внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, і відповідно до не дозволений для застосування в медичній практиці України.
В зв’язку з цим, відповідачем зроблено висновок, що позивачем розміщено рекламу лікарського засобу, який не дозволений для застосування на території України, чим порушено вимоги ЗУ „Про рекламу”, а спірне рішення №33 від 17.10.05р. є правомірним.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Краяни -Поділля”, м. Хмельницький зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа, що підтверджується довідкою Хмельницького обласного управління статистики №1245 від 17.06.02р., з якої вбачається, що одним із основних видів діяльності ТОВ „Краяни - Поділля” є реклама та поліграфічні послуги, діє на підставі установчого договору та статуту із змінами та доповненнями.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії ХЦ №432 від 01.11.02р. позивачем зареєстровано щотижневу рекламно-інформаційну газету „Хмельницький та хмельничани”.
17.10.05р. Хмельницьким обласним управлінням у справах захисту прав споживачів проведено перевірку з питань дотримання позивачем законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів, за результатами якої складено протокол №000104 від 20.09.05р., в якому зафіксовано порушення позивачем вимог ст.10 Закону України „Про рекламу”, а саме: розміщення у №33 (464) від 03.09.05р. щотижневої рекламно-інформаційної газети „Хмельницький і хмельничани” рекламного оголошення ТОВ Медичний центр „Галла” про рекламу енергетичного приладу „Біоактиватор”, в якій містилися спеціально виявлені подяки, уривки з листів з розповідями про результати дії рекламованого препарату та розповідями про його застосування. Також в даному рекламному оголошенні містяться посилання на висновки незалежних експертиз провідних установ МОЗ України. Вартість розміщення даного рекламного оголошення, згідно довідки ТОВ „Краяни - Поділля” №78-б від 10.10.05р. склала 100,00 грн.
Враховуючи, що в оголошенні відсутні посилання на дозвіл застосування рекламованого позивачем препарату в медичній практиці України, відповідачем прийнято рішення №33 від 17.10.05р. про накладення штрафу на позивача за розповсюдження недобросовісної реклами в чотирикратному розмірі суми реклами, тобто в сумі 400,00 грн.
Позивач не погодившись із даним твердженням, звернувся безпосередньо до рекламодавця –Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр „Галла”, м. Київ, (ліцензія МОЗ серії АА №828516 від 06.11.03р.), яким надано листи Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України від 08.04.03р., та пізніше його правонаступника –Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення №188М-980/к-18 від 11.11.05р., в яких вказується, що рекламований позивачем нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” не значиться в Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні, тому не відноситься до виробів медичного призначення.
Також, рекламодавцем надано складений за результатами дослідження поданих ТОВ „Галла” документів, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/4582 від 08.02.05р., відповідно до якого нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор”, виготівник ТОВ „Джус Сіті”,(Росія), імпортований на підставі договору поставки №1 від 14.01.05р., за накладною №1, призначений для біокорекції енергоінформаційного поля людини, відповідає вимогам санітарно-епідеміологічного законодавства України, є безпечним для здоров’я людей та може використовуватися за призначенням у заявленій сфері застосування.
Однак, відповідачем, подано в матеріали справи лист Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України №181205/1106 від 15.02.06р., направлений на запит відповідача, відповідно до якого нормалізатор енергоінформативного обміну не внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та не дозволений для застосування в медичній практиці в Україні.
Враховуючи наявність в матеріалах справи двох листів Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я України із суперечливим змістом, суд за клопотанням позивача зробив запит до Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я України для з’ясування питання про те чи є рекламований ним засіб - нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” (виробництва ТОВ „Джус-Сіті” (Росія) медичним засобом, чи внесений він до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та чи значиться в Реєстрі на даний час, в зв’язку з чим провадження по даній справі зупинялося до 31.08.06р.
10.07.06р., 06.10.06р. та 18.10.06р. на адресу господарського суду надійшли листи Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, в яких повідомлено про факт невнесення рекламованого позивачем препарату до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та, як наслідок, заборона застосування в медичній практиці в Україні, але чіткої відповіді на питання про віднесення чи не віднесення даного препарат до виробів медичного призначення не дано в зв’язку із не проведенням експертизи документації по даному препарату.
Аналізуючи надані по справі докази та пояснення позивача , оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України „Про рекламу”, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів.
Ст. 27 даного Закону передбачена відповідальність за порушення законодавства про рекламу, яку несуть розповсюджувачі, винні: в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Так, п.3 ч.2 ст.27 вказаного Закону передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, що полягають в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження реклами.
Відповідно до п.1 ст.8 Закону України „Про рекламу”, забороняється рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії.
При цьому, відповідно до п.4. даної статті, реклама видів діяльності, які відповідно до законодавства потребують спеціального дозволу, ліцензії, повинна містити посилання на номер спеціального дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав спеціальний дозвіл, ліцензію.
В зв’язку з цим, судом враховується, що виробами медичного призначення та медичною технікою можуть вважатися лише препарати та техніка зареєстровані у встановленому законом порядку.
Державна реєстрація та перереєстрація виробів медичного призначення в Україні регулюється Порядком державної реєстрації виробів медичного призначення та медичної техніки, затв. постановою КМ України від 09.11.04р. №1497, п.1 якого передбачає, що державній реєстрації підлягають виготовлені в Україні та імпортовані медичні вироби за переліком, який визначається Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення визначено Перелік медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні, затв. наказом МОЗ України №393 від 04.08.05р. „Про затвердження Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні”, зареєстров. у Мін’юсті за №1229/11509 від 19.10.05р.
При цьому, суд зважає на те, що рекламований позивачем засіб - нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” до зазначеного Переліку не входить, тому державній реєстрації не підлягає, а відповідно виробом медичного призначення не являється. Дане твердження підтверджується листами Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України від 08.04.03р. та листом його правонаступника –Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України від 11.11.05р. Не спростовується даний факт і отриманими на запити суду повідомленнями Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, так як в них повідомляється лише про невнесення даного препарату до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення.
Крім того, судом враховується, що відповідно до ст.1 Закону України „Про рекламу”, недобросовісна реклама - реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження; відповідно до ст.10 даного Закону, недобросовісна реклама забороняється. При цьому, відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа.
Згідно ч.2 ст.8 Закону України „Про рекламу”, рекламодавець на вимогу розповсюджувача реклами зобов'язаний надати документи, необхідні для розповсюдження реклами.
Однак, рекламодавцем –ТОВ Медичний центр „Галла”, м. Київ, було надано позивачу лист Державного департаменту з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України від 08.04.03р., в якому вказується, що рекламований препарат - нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” не значиться в Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні, тому не відноситься до виробів медичного призначення, а також, складений за результатами дослідження поданих ТОВ „Галла” документів, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-03/4582 від 08.02.05р., відповідно до якого нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор”, виготівник ТОВ „Джус Сіті”,(Росія), імпортований на підставі договору поставки №1 від 14.01.05р., за накладною №1, призначений для біокорекції енергоінформаційного поля людини, відповідає вимогам санітарно-епідеміологічного законодавства України, є безпечним для здоров’я людей та може використовуватися за призначенням у заявленій сфері застосування.
З даних документів вбачається, що рекламований препарат - нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” не являється медичним препаратом.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що поданих документів було достатньо для розміщення позивачем реклами нормалізатора енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” як звичайного товару, що не підлягає ліцензуванню.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 даної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не подано достатньої кількості належних доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог, а саме не доведено, що рекламований позивачем препарат - нормалізатор енергоінформаційного обміну „Біоактиватор” є засобом медичного призначення, тому спірне рішення Хмельницького обласного управління у справах захисту прав споживачів №33 від 17.10.05р. про застосування до позивача штрафу в розмірі 400,00 грн. за недобросовісну рекламу є протиправним і підлягає скасуванню.
За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову згідно ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому. При цьому згідно ч.1 ст. 94 Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Краяни - Поділля”, м. Хмельницький та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичний центр „Галла””, м. Київ до Хмельницького обласного управління у справах захисту прав споживачів, м. Хмельницький про визнання нечинними та скасування рішення Хмельницького обласного управління у справах захисту прав споживачів №33 від 17.10.05р. задоволити.
Скасувати рішення Хмельницького обласного управління у справах захисту прав споживачів №33 від 17.10.05р. про накладення на ТОВ „Краяни Поділля” штрафу в сумі 400,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краяни Поділля”, (м. Хмельницький, вул. Свободи,53) судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.)
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 4 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
4- третій особі