ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2006 р. | № 12/499 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Інформтехнологія”, м. Київ,
на рішення господарського суду міста Києва від 05.01.2006
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2006
зі справи № 12/499
за позовом закритого акціонерного товариства “Інформтехнологія” (далі –ЗАТ “Інформтехнологія”)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Світ розваг” (далі –ТОВ “Світ розваг”), м. Київ,
товариства з обмеженою відповідальністю “Рекламне агентство “Високі технології” (далі –ТОВ “РА “Високі технології”), м. Київ,
приватного підприємства “Експерт-Софт” (далі –ПП “Експерт-Софт”), м. Кіровоград,
про захист авторських прав,
за участю представників:
ЗАТ “Інформтехнологія” – Литвина А.А.,
ТОВ “Світ розваг” –Славецької І.М.,
ТОВ “РА “Високі технології” –не з’явився,
ПП “Експерт-Софт” –не з’явився,
з оголошенням у судовому засіданні перерви з 20.06.2006 до 04.07.2006,
ВСТАНОВИВ:
ЗАТ “Інформтехнологія” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ “Світ розваг” компенсації за порушення майнових авторських прав у сумі 290 000 грн.
Ухвалою названого суду від 20.10.2005 до участі у справі як інших відповідачів залучено ТОВ “РА “Високі технології” та ПП “Експерт-Софт”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.01.2006 (суддя Прокопенко Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2006 (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В. - головуючий, судді Малетич М.М., Данилова Т.Б.), припинено провадження в частині позовних вимог до ТОВ “РА “Високі Технології” та ПП “Експерт-Софт”, а в задоволенні позову до ТОВ “Світ розваг” відмовлено.
Прийняті судові рішення мотивовано тим, що авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів, а правова охорона баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-якого авторського права, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ЗАТ “Інформтехнологія” просить прийняті судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову через неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відзиви на касаційну скаргу не находили.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників ЗАТ “Інформтехнологія” та ТОВ “Світ розваг”, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:
- 03.07.2000 ЗАТ “Інформтехнологія” і товариством з обмеженою відповідальністю “Системи НАУ” (далі –ТОВ “Системи НАУ”) укладено авторський договір № 162/2000 (далі –Договір № 162/2000), предметом якого є створення комп'ютерної бази даних “Судова практика” та підтримання її за змістом та обсягом в актуальному стані; відповідно до пункту 2.1 Договору № 162/2000 база даних створюється у співавторстві;
- згідно з наказом ТОВ “Системи НАУ” від 04.07.2000 № 12-С на виконання умов Договору № 162/2000 зобов'язано юриста Лазаренка М.В. здійснити роботу з впорядкування та розташування складових частин інформації, визначено винагороду автору та його немайнові авторські права;
- рішенням Держпатенту від 18.06.2003 зареєстровано авторське право Лазаренка М.В. на твір –база даних “Судова практика”, про що видано свідоцтво № 7822;
- 05.02.2004 громадянином Лелеко Р.О. та ПП “Експерт-Софт” укладено договір про передачу майнових авторських прав, відповідно до умов якого Лелеко Р.О. - автор - передав ПП “Експерт-Софт” виключні майнові права на використання об’єкту інтелектуальної власності –програмного продукту “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”;
- на підставі зазначеного договору від 05.02.2004 Держпатент рішенням від 13.04.2004 № 9763 зареєстрував за ПП “Експерт-Софт” авторське право на службовий твір –програмний продукт “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”, про що видав відповідне свідоцтво;
- 01.05.2003 ПП “Експерт-Софт” і ТОВ “РА “Високі Технології” укладено ліцензійний договір про передачу невиключного авторського права на твір, відповідно до умов якого ПП “Експерт-Софт” передало ТОВ “РА “Високі технології” право на використання твору (комп’ютерної програми “Експерт-Юрист”);
- 20.10.2003 ТОВ “РА “Високі технології” та ТОВ “Світ розваг” укладено ліцензійний договір про передачу невиключного авторського права на твір, відповідно до умов якого ТОВ “РА “Високі технології” надало ТОВ “Світ розваг” дозвіл на використання об'єкта інтелектуальної власності –комп'ютерної програми “Експерт-Юрист”;
- ТОВ “Світ розваг” розповсюджувало базу даних “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист” на оптичних носіях в упаковці, на якій видавцем зазначено ТОВ “РА “Високі технології”;
- позивач обґрунтовує свої вимоги посиланням на те, що до бази даних “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист” без достатніх на те підстав включено твір “База даних “Судова практика”, майнові авторські права на який належать йому;
- згідно з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31.08.2004 зі справи № 2-794 (яке набрало законної сили) за позовом громадянина Лазаренка М.В., ЗАТ “Інформтехнологія”, ТОВ “Системи НАУ” до ТОВ “РА Високі технології”, треті особи ПП “Експерт-Софт”, Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України:
· власником немайнових авторських прав на твір “База даних “Судова практика” є Лазаренко М.В., а співвласниками майнових прав на зазначений твір є ЗАТ “Інформтехнологія” і ТОВ “Системи НАУ”;
· з боку ТОВ “РА “Високі технології” мало місце порушення авторських прав позивачів шляхом включення твору “База даних “Судова практика” до власного твору;
· позов ЗАТ “Інформтехнологія” задоволено частково: з ТОВ “РА “Високі технології” стягнуто на його користь 51 250 грн. компенсації;
- позивачем не подано доказів того, що у базі даних “Експерт-Юрист” використано базу даних “Судова практика” (запозичено систему підбору та розташування судових рішень), автором якої є Лазаренко М.В.
Причиною даного спору є питання про те, чи має місце порушення прав позивача шляхом розповсюдження ТОВ “Світ розваг” бази даних “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”.
Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, рішення Печерського районного суду міста Києва від 31.08.2004 зі справи № 2-794 не містить згадки про ТОВ “Світ розваг” та, тим більше, про порушення ним авторських прав ЗАТ “Інформтехнологія”.
За таких обставин взаємовідносини ЗАТ “Інформтехнологія” і ТОВ “Світ розваг” мали бути досліджені в повному обсязі господарським судом у межах провадження зі справи № 12/499.
Преамбулою Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII “Про авторське право і суміжні права” (далі –Закон № 3792) визначено, що він охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 3792 до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Стаття 52 цього Закону визначає грошову компенсацію як один із способів цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав.
Статтею 10 Закону № 3792 визначено, що не є об'єктом авторського права, зокрема, видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади.
Попередніми судовими інстанціями встановлено і сторонами не заперечується, що ТОВ “Світ розваг” здійснювало розповсюдження бази даних “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”.
При цьому позивач наполягає на факті протиправного включення до її складу створеної громадянином Лазаренком М.В. бази даних “Судова практика”, співвласником майнових авторських прав на яку є ЗАТ “Інформтехнологія”.
Водночас ТОВ “Світ розваг” стверджує про розповсюдження ним іншого об’єкта інтелектуальної власності - бази даних “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист”, автор Лелеко Р.О.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 8 Закону № 3792 бази даних є об'єктами авторського права.
Відповідно до статті 1 Закону № 3792 база даних (компіляція даних) –це сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі - електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.
З огляду на наведене попереднім судовим інстанціям належало з’ясувати, чи мало місце з боку ТОВ “Світ розваг” використання твору “База даних “Судова практика” за свідоцтвом України від 18.06.2003 № 7822 (т. 1, а.с. 47), що мало бути здійснено шляхом порівняльного аналізу бази даних “Судова практика” та бази даних “Інформаційно-правова бібліотека “Експерт-Юрист” (її складових частин). Проте цього ними зроблено не було.
Між тим лише після з’ясування зазначених фактичних обставин суди мали визначитись стосовно порушення ТОВ “Світ розваг” прав ЗАТ “Інформтехнологія”.
При цьому роз’яснення згаданих питань щодо встановлення фактичних обставин використання ТОВ “Світ розваг” такого об’єкту авторського права, як база даних потребує спеціальних знань, а тому господарському суду відповідно до статті 41 ГПК України належало призначити судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функції експерта.
У вирішенні питань, пов'язаних з призначенням судової експертизи, господарському суду слід враховувати викладене в роз’ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 № 02-5/424 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”, рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 29.03.2005 № 04-5/76 “Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності” та рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 10.06.2004 № 04-5/1107 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності”.
Отже, місцевий та апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства “Інформтехнологія” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.01.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2006 зі справи № 12/499 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Суддя В.Селіваненко
Суддя В.Джунь
Суддя Б.Львов