ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2006 р. Справа № 11/415-06
вх. № 12377/4-11
Суддя господарського суду Черленяк М.І.
при секретарі судового засідання Хорунжа Є.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Кріцина Н.Г.
позивача - Осипова Н.В.
відповідача - Кудрявцев В.І.
розглянувши справу за позовом Прокуратури м. Харкова, м. Харків в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради м. Х-в
до СП в формі АТ "Українська пивна компанія", м. Х-в
про розірвання договору оренди та виселення
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Харкова звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір № 1954 від 13.02.2001 року, укладений між сторонами, веселити відповідача із об’єкту оренди.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач систематично порушує умови договору щодо погодження призначення об’єкту оренди з органами пожежної державної охорони і санітарно-епідеміологічної служби. Також прокурор посилається в позовній заяві на те, що відповідач допускає порушення умов договору щодо своєчасної оплати орендної плати. Прокурор стверджує, що відповідач не ефективно використовує об’єкт оренди, про що свідчить акт перевірки фахівців позивача, зокрема відповідач взагалі не приступив до використання приміщення.
В судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовну заяву в повному обсязі та вказав, що в позовній заяві помилково визначено, що відповідач порушує умови договору щодо своєчасної оплати орендної плати. Проте наполягає на тому, що відповідачем допускаються інші порушення умов договору, вказані в позовній заяві.
Представник позивача підтримав позовні вимоги прокурора.
Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів, вказаних у відзиві на позов. Зокрема відповідач зазначає, що належним чином виконує умови договору оренди, а посилання прокурора на не погодження призначення об’єкту оренди з органами пожежної державної охорони і санітарно-епідеміологічної служби є безпідставним, оскільки здійснюється ремонт приміщення та відповідач не приступив до його використання.
В судовому засіданні для витребування додаткових доказів оголошувалася перерва з 23.10.2006 року до 31.10.2006 року та з 31.10.2006 року до 14.11.2006 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
13 лютого 2001 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір № 1954 оренди нежитлового приміщення (будівлі), відповідно до умов якого орендодавець надав орендареві в оренду нежитлове приміщення площею 113,4 кв. м., розташоване за адресою м. Харків, пр. Правди, буд. 7, літ. “Г-7” строком до 13.02.2002 року. Відповідно до п. 8.8. договору дія його продовжувалася, та договір діє до 13.02.2007 року.
Нежитлове приміщення площею 113,4 кв. м., розташоване за адресою м. Харків, пр. Правди, буд. 7, літ. “Г-7” належить на праві власності територіальній громаді міста Харкова, на підставі Рішення Харківської міської ради Харківської області від 28.09.1992 року "Про комунальну власність міста". Проте позивач не надав Свідоцтво про право власності територіальної громади міста Харкова на нежитлове приміщення площею 113,4 кв. м., розташоване за адресою м. Харків, пр. Правди, буд. 7, літ. “Г-7”, пояснивши, що в теперішній час здійснюється його оформлення.
Судом також встановлено, що приміщення, яке є об’єктом оренди, не є допоміжним та не відноситься до тих категорій приміщень (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.), що передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, що підтверджується висновком спеціаліста № 11702 від 28.12.2005 року.
Матеріали справи свідчать, що нежитлове приміщення площею 113,4 кв. м., розташоване за адресою м. Харків, пр. Правди, буд. 7, літ. “Г-7”, для використання в якості адміністративно-господарського приміщення (офісу) не пристосоване, що підтверджується фотозображеннями у висновку спеціаліста № 11702 від 28.12.2005 року, поясненнями відповідача. Цей факт не спростований прокурором та позивачем.
Відповідач розпочав ремонт нежитлового приміщення, зокрема встановив металеві двері з новим замком, але в подальшому ремонт був зупинений і на час судового розгляду справи не проводиться.
Згідно з ч. 3 ст. 19 Господарського Кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері виробництва і праці з ряду питань, в тому числі за пожежною та санітарно-гігієнічною безпекою.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про пожежну безпеку” введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих, жилих та інших об'єктів без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняються.
Статтею 22 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” підприємства зобов'язані утримувати надані в користування виробничі приміщення відповідно до вимог санітарних норм.
З огляду на ці приписи законодавчих актів, суд доходить висновку, що відповідач не мав змоги використовувати орендовані ним приміщення до здійснення в них ремонту. Оскільки ремонт не був здійснений, а само приміщення не було введено в експлуатацію, фактично не використовувалось у виробничій діяльності і знаходилося в стадії реконструкції, то обов'язок отримати погодження призначення об’єкту оренди з органами пожежної державної охорони і санітарно-епідеміологічної служби у відповідача, є таким, виконання якого не настало. Відповідач, як орендар приміщення зобов’язаний здійснити виконання умов п. 4.11. договору оренди, при настанні обставин, при яких такий обов’язок може бути виконано, зокрема закінчення ремонтних робіт та введення приміщення до експлуатації. До настання таких обставин, отримання погодження з вказаними органами, є передчасним та неможливим в силу наведених норм законодавчих актів. Тому висновок прокурора та позивача, що відповідач порушує умови договору щодо не отримання дозволу на призначення об’єкту оренди від органів пожежної державної охорони і санітарно-епідеміологічної служби, є помилковим.
Також суд враховує, що відсутня вина відповідача в тривалому здійсненні ремонту та не використанні його з цієї причини. Позивач - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, не надав відповідачу свідоцтво про право власності територіальної громади міста Харкова на об’єкт оренди. Відсутність свідоцтва про право власності унеможливила вирішення питань між відповідачем та мешканцями будинку де знаходиться це приміщення, що зробило неможливим подальше здійснення та закінчення ремонту, отримання необхідних дозволів та початок роботи в цих нежитлових приміщень.
Такі фактичні обставини справи дають підстави суду стверджувати, що прокурор та позивач не довели суду наявність обставин для дострокового розірвання договору оренди та виселення відповідача із об’єкту оренди, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, є неналежним позивачем по заявленому позову.
Оскільки судом було встановлено, що нежитлове приміщення площею 113,4 кв. м., розташоване за адресою м. Харків, пр. Правди, буд. 7, літ. “Г-7”, не належить до допоміжних та не відноситься до тих категорій приміщень (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.), що передаються безоплатно у спільну власність мешканців громадян - мешканців будинку, то Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004, на яке посилається відповідач не може бути застосоване для цієї правової ситуації. Підприємство, яке здійснює експлуатацію житлових будинків, зокрема Дзержинське ПЖРЕП, не вправі робити висновки відносно належності чи неналежності приміщень до допоміжних, можливості їх приватизації та права власності на ці приміщення.
Відсутність свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, не є обставиною, що ставить під сумнів право власності територіальної громади міста Харкова на це приміщення, оскільки право власності підтверджується іншими документами, ніким не оспорюється, само свідоцтво не було отримане з технічних обставин, та в теперішній час здійснюється його оформлення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення підписано 16.11.2006 року.
Суддя Черленяк М.І.
Справа 11/415-06