ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2006 р. 13:40 Справа № АС-11/445-06
вх. № 13153/4-11
Суддя господарського суду Харківської області Черленяк М.І.
за участю секретаря судового засідання Хорунжа Є.В.
представників сторін
позивача - Барбіна І.О.
відповідача - Варламов Д.В.
по справі за позовом Харківського національного університету ім. Каразіна, м. Харків
до Харківського міського управління земельних ресурсів, м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Харківський Національний Університет ім. В.Н. Каразіна, звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить зобов’язати Харківське міське управління земельних ресурсів погодити Проект відведення земельної ділянки позивачу по пров. Отакара Яроша, 14, у м. Харкові та Акт встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки від 31.01.2005 р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно ухиляється від вчинення вказаних дій, без наявності на то правових підстав.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що при розгляді зазначеного проекту було встановлено, що частина земельної ділянки з південно-східної сторони розташована в межах прибережної захисної смуги струмка Саржин Яр. Обґрунтовує свої заперечення тим, що згідно ст. 60 Земельного Кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. У наданому позивачем проекті відведення на плані відведення земельної ділянки масштабу 1:1000 прибережна захисна смуга струмка не нанесена.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до рішення ХХІ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 28.04.2004 року № 53/04 «Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам», ХНУ ім. В.Н.Каразіна надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, розташованої по пров. Отакара Яроша, 14, для експлуатації та обслуговування спортивного комплексу університету.
Матеріали справи також свідчать, що дана земельна ділянка була відведена на підставі рішень міськвиконкому № 166-2 від 02.04.1966р. та № 453-9 від 20.08.1966р. обласній раді студентського спортивного добровільного товариства «Буревісник» в Дзержинському районі для будівництва стадіону.
Згідно реєстраційного посвідчення, наданого КП ХМБТІ від 28.03.2003р. Р № 4700, нежитлова будівля літ. «А-5» загальною площею 11257,30 кв.м., яка розташована по пров. Отакара Яроша, № 14, зареєстрована за Державою в особі Верховної Ради (користувач Харківський національний Університет ім. В.Н.Каразіна) на праві державної власності.
У листопаді 2004р. за замовленням позивача № 1801-264 від 29.07.2004р. ДП «Східгеоінформ» був розроблений проект відводу земельної ділянки по пров. Отакара Яроша, 14, на якій з 1976р. розташований спортивний комплекс «Каразинський». Проект надано до Харківського міського управління земельних ресурсів для присвоєння кадастрового номеру, погодження акту встановлення та погодження меж земельної ділянки у квітні 2005 року. Проте відповідач до цього часу не здійснив погодження, що свідчить про його ухилення від таких дій.
Відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного Кодексу України, Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Стаття 58 Земельного кодексу України відносить прибережні захисні смуги до земель водного фонду.
Згідно із ст. 60 Земельного кодексу України розмір та межі таких смуг в межах населених пунктів встановлюються проектами землеустрою з урахуванням містобудівної документації.
Відповідно до ст. 59 Земельного кодексу України юридичні особи мають право на отримання в оренду земельних ділянок в межах прибережних захисних смуг.
Пунктом 6 «Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р. № 486 визначено, що межі водоохоронних зон встановлюються з урахуванням цільового призначення земель, що входять до складу водоохоронної зони.
Відповідно до п. 10 «Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них», на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.
Технічне завдання, видане відповідачем, визначає категорію земель, із яких передбачається вилучення земельної ділянки як «землі житлової та громадської забудови» та умови надання як «постійне користування».
Відповідачем не надано жодного документу в підтвердження того, що в містобудівній документації м. Харкова прибережна захисна смуга вздовж струмка Саржин Яр віднесена до земель водного фонду.
Разом з тим, судом встановлено, що у пункті 6 Пояснювальної записки Проекту зазначено, що у формах державної статистичної звітності (ф.ф. 6-зем. 2-зем.) земельна ділянка рахується як «землі під житловою та громадською забудовою».
Згідно абз. 5 п. 12 «Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них», прибережні захисні смуги у межах водоохоронної зони можуть використовуватися для провадження господарської діяльності за умови обов’язкового виконання вимог, передбачених статтями 89 та 90 Водного кодексу України.
Цими статтями встановлено вичерпний перелік обмежень господарської діяльності, що здійснюється на прибережних захисних смугах, які є природоохоронною територією, а саме: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Діяльність вищезазначеного спорткомплексу позивача не підпадає ні під один з перелічених видів господарської діяльності, забороненої у прибережних захисних смугах та відповідач не спростував цього висновку.
Відповідачем не надано жодного доказу того, що за час існування спорткомплексу ним було завдано будь-якої шкоди (забруднення, засмічення чи зменшення водності) струмку Саржин Яр, а також доказів того, що Проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки виконаний з порушенням існуючих вимог.
Суд встановив, що Проект виконаний з дотримання Обґрунтування меж та розмірів земельної ділянки для оформлення права користування, виданим управлінням містобудування та архітектури 26.06.2003р. та згідно з «Технічним завданням на виконання робіт по розробці проекту відводу зазначеної земельної ділянки», виданим Харківським міським управлінням земельних ресурсів.
Таким чином, запропоноване доопрацювання Проекту неможливе без зміни та затвердження виданого відповідачем «Технічного завдання на виконання робіт по розробці проекту відводу зазначеної земельної ділянки».
Оскільки відповідач не змінював та не скасовував «Технічне завдання на виконання робіт по розробці проекту відводу зазначеної земельної ділянки», він повинен підготувати в установленому законом порядку «Проект відведення земельної ділянки», виконаний на його підставі, для надання його на розгляд сесії Харківської міської ради.
Вищевстановлені фактичні обставини справи та аналіз приписів нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини дають підстави суду дійти висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
За заявою позивача за результатами розгляду справи судові витрати покладаються на нього.
Керуючись статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Зобов’язати Харківське міське управління земельних ресурсів погодити Проект відведення земельної ділянки ХНУ ім. В.Н.Каразіна по пров. Отакара Яроша, 14 у місті Харкові та Акт встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки від 31.01.2005р.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова у повному обсязі складена 16.11.2006 року о 10 годині 00 хвилин.
Суддя Черленяк М.І.
Справа АС-11/445-06