ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2006 р.                                                            Справа № 07/380-06

вх. № 11401/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання Спесивцева О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Коломієць В.А., дов. б/н від 30.07.06р.;  відповідача - Мащенко І.В., дов. б/н від 25.09.06р., Мандрика Л.М., дов.б/н від 25.0906р.;

розглянувши справу за позовом Закрите акціонерне товариство "Укрпромспілка"  

до  АТ "Харківпродмаш" м. Х-в  

про стягнення 44010,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ЗАТ „Укрпромспілка” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – АТ „Харківпродмаш”  44010,00 грн., в тому  числі, 26010, 00 грн.  вартості товару, 15000,00 грн.  збитків, 3000,00 грн. моральної шкоди та покладання на відповідача судових витрат по справі.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов*язань за договором поставки № 255 від 11.04.06 р., а саме, простроченням постачання, неналежною якістю товару, що призвело до спричинення збитків, а саме, сплати 15000 грн. штрафу за попереднім договором, укладеним  18.04.06 р. між  ТОВ „Агрофірма „Україна” та ВАТ „Укрпромспілка” та підриву його ділової репутації.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві (а.с.38), зокрема, посилаючись на недоведення позивачем факту поставки відповідачем неякісного товару, а саме, ковшового шнекового погрузчика Р6-КШП-6; порушення вимог Інструкції П-7 „Про  порядок приймання продукції  виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю”; відсутність прямого причинно-наслідкового зв*язку між порушенням позивачем попереднього договору, укладеного з ТОВ „Агрофірма „Україна” та простроченням поставки товару відповідачем, що виключає право позивача на стягнення моральної шкоди з відповідача.

05.10.06 р. від АТ „Харківпродмаш” надійшла зустрічна позовна заява про зобов*язання  ВАТ „Укрпромспілка”  вчинити дії щодо виконання договору поставки № 255 від 11.04.06 р., шляхом прийняття товару та стягнення 16275 грн. витрат, понесених внаслідок відмови  від прийняття товару. Зустрічна заява ухвалою  господарського суду Харківської області № 07/380-06 від 10.10.06 р. була прийнята судом до розгляду, як така, що  заявлена з додержанням вимог ст. 60 ГПК України. В судовому засіданні 10.10.06 р. АТ „ Харківпродмаш” заявив про уточнення зустрічних позовних вимог, визнавши належною до стягнення суму 16275 грн., яка складається з  суми збитків  13600 грн., пов*язаних зі зберіганням товару та 2675 грн. пов*язаних зі зворотнім його транспортуванням.

У задоволення клопотання відповідача ( ухвала суду від 10.10.06 р.), судом було вчинено запит до ТОВ „Агрофірма „Україна” про надання виписок з журналів реєстрації договорів та правочинів  за квітень 2006 р., де зареєстровано  факт і дату укладання  попереднього договору між ТОВ „Агрофірма „Україна”  та ВАТ „Укрпромспілка” від 18.04.06 р.;  поштово-телеграфної кореспонденції, яка підтверджує оферту та акцепт на укладання попереднього договору та виписки з журналу реєстрації претензій за червень 2006 р., де зареєстрована претензія ТОВ „Агрофірма „Україна” до  ВАТ „Укрпромспілка” від 22.06.06 р. про стягнення 15000 грн. штрафу.

У наданій суду відповіді ТОВ „Агрофірма „Україна” від 23.10.06 р. повідомила про відсутність журналів реєстрації договорів, претензій, вхідної та вихідної кореспонденції та підтвердила факт укладання попереднього договору з позивачем.

В судове засідання 30.10.06 р.  позивач – ЗАТ „Укрпромспілка”  надав заяву від 27.10.06 р. про уточнення позовних  вимог, відповідно до якої, просить суд розірвати договір поставки № 255 від 11.04.06 р. та задовольнити позовні  вимоги, зазначені в позовній заяві ЗАТ „Укрпромспілка” до АТ „Харківпродмаш”.

В зв*язку з порушенням позивачем вимог ст.22 ГПК України щодо реалізації права позивача на збільшення позовних вимог, а саме ненадання доказів доплати державного мита в сумі 85 грн. за заявлену додатково  немайнову вимогу про розірвання договору поставки № 255 від 11.04.06 р. та доказів направлення копії заяви відповідачу, заява від 27.10.06 р. до розгляду судом не приймається.

В судовому засіданні 30.10.06 р. оголошувалась перерва до 13.11.06 р. для витребування додаткових доказів від сторін.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

11 квітня 2006 р. між сторонами по справі було укладено договір № 255 від 11.04.06 р. (далі – договір) (а.с. 11), відповідно до якого, АТ „Харківпродмаш”  зобов*язалось  передати у власність ЗАТ „Укрпромспілка”  бувший у використанні відновлений ковшовий  шнековий погрузчик Р6-КШП-6 ( далі – товар), а останній – прийняти і оплатити його (п.1.1 договору). Постачання товару на склад покупця здійснюється постачальником за рахунок покупця (п. 1.2 договору).

У виконання  умов п.4.1 договору,  позивачем за первісним позовом була здійснена 100% попередня оплата товару та послуг з транспортування в  загальній сумі  29220 грн., що підтверджено копією платіжного доручення № 386 від 17.04.06. (а.с.14) та відповідає умовам договору (п. 2).

Постачання товару, на умовах п. 4.2 договору відповідач за первісним позовом зобов*язався виконати протягом 10 робочих днів з моменту надходження оплати на його поточний рахунок.

Згідно п.3.4 договору, товар вважається переданим від постачальника покупцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Як засвідчено у позовній заяві,  в порушення умов договору, поставка товару на адресу, вказану в договорі, була здійснена  відповідачем за первісним позовом 22.05.06 р., замість очікуваної 04.05.06 р.  Документи в підтвердження даного факту до позову додані не були.

Ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 10.10.06 р., у позивача за первісним позовом було витребувано оригінал накладної на одержання товару від відповідача за первісним позовом для огляду судом та належно завірену копію до справи. Витребувані документи суду надані не були, як пояснив позивач,  у зв*язку з їх відсутністю.

Не надано було суду і доказів додержання сторонами п. 3.4 договору, згідно якого, обов*язковою умовою прийому-передачі товару постачальником покупцеві було передбачено складання та підписання сторонами акту прийому-передачі.

В підтвердження постачання відповідачем за первісним позовом товару неналежної якості, позивачем був наданий суду акт виявлених недоліків від 23.05.06 р., складений в с. Холмовка,  Бахчисарайського району, АР Крим, комісією у складі трьох осіб, без зазначення їх місця роботи, фаху та займаної посади.

Пунктом 9.1 договору, сторони передбачили, що всі правовідносини, що виникають з цього договору, або пов*язані із ним, у тому числі пов*язані із дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням цього договору,  тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовуваними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів  добросовісності, розумності та справедливості. Тобто, при здійсненні перевірки якості товару при його прийманні,  позивачем за первісним  позовом  повинна була застосовуватись затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66 р. Інструкція П-7 „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю” ( далі – Інструкція), як єдиний чинний документ, який застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими  умовами постачання або другими, обов*язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю та комплектністю. Позивачем не надано суду доказів правомірності незастосування вимог Інструкції при здійсненні ним приймання товару 23.05.06 р.  

Наданий позивачем за первісним позовом  на підтвердження  виявлених недоліків акт від 23.05.06 р. вимогам даної Інструкції не відповідає.

Відповідач за первісним позовом у відзиві підтвердив факт постачання товару 22.05.06 р. за адресою, вказаною у договорі, а саме на територію ТОВ „Агрофірма „Україна”, що ззасвідчив відмітками печатки ТОВ „Агрофірма „Україна” у посвідченні про відрядження водія-експедитора АТ „Харківпродмаш” Тюпи М.І.(а.с.47). Тобто, можна допустити, що товар 23.05.06 р. взагалі приймався не комісією покупця за договором, а невідомими особами, без права  прийомки товару.

В порушення  Інструкції, приймання товару проводилось особами, не уповноваженими на те керівником підприємства - одержувача,  не підтверджена належним чином їх компетентність, відповідно до вимог п. 13 Інструкції. При виявленні недоліків товару, в порушення п. 16 Інструкції,  приймання не було призупинено, не складено акт, в якому б було зазначено кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.

Виклик представника постачальника, для даного виду поставки, обов*язковим не є, в зв*язку з чим, , у відповідності до п. 20 Інструкції для приймання дефектної продукції необхідно було залучити представника відповідної інспекції з якості чи  експерта  бюро товарних експертиз, а в разі  їх відсутності чи неможливості залучення -  компетентного представника іншого підприємства чи представника громадськості підприємства-одержувача. В порушення п. 29 Інструкції, позивачем за первісним позовом не складався акт з додержанням встановлених  вимог. В наданому позивачем  акті від 23.05.06 р. відсутні його номер,  час початку та закінчення приймання, місце роботи, посади та повноваження членів комісії, номер та дата договору на постачання продукції, не зазначено  рахунок – фактура або накладна на отримання товару, документ, яким підтверджено його якість, не зазначені умови зберігання товару до часу його прийняття за якістю, стан тари та упаковки на час приймання, не зазначені номери стандартів, технічних умов, згідно який проводилась перевірка якості товару, не зроблено висновків щодо характеру та причин  виникнення виявлених недоліків. І, нарешті, акт не  затверджений керівником підприємства – одержувача.

Таким чином, наданий позивачем за первісним позовом акт від 23.05.06 р. не містить доказів вини відповідача  в постачанні неякісного товару, що є умовою ст. 679 ЦК України, згідно якої, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Дані факти а ні актом, а ні іншими документами, які є в матеріалах справи, не  підтверджені, що виключає можливість покладання відповідальності за постачання неякісного товару на відповідача.

При цьому, слід зазначити, що, відповідно до п. 5.1 договору, встановлено  гарантії постачальника на нормальну і безперебійну роботу товару протягом 6 місяців з дати введення товару в експлуатацію, а  п. 5.2  договору передбачає умову про те, що якщо протягом строку гарантії товар  виявиться дефектним або таким, що не відповідає умовам договору, то, незалежно від того, вимогли бути такі недоліки виявлені при прийманні товару, постачальник, за вимогою покупця, негайно, без будь-якої оплати, має усунути виявлені недоліки, а у випадку неможливості їх усунення у строк більше двох тижнів – замінити товар на той самий . Покупець гарантійними послугами, передбаченими договором, не скористався, від послуг прибувших спеціалістів відповідача відмовився.

На підставі викладеного, суд визнає правомірність вимог позивача за первісним позовом по стягненню вартості неякісного товару належним чином не доведеною, а самі вимоги – не підлягаючими задоволенню.

В зв*язку з визнанням судом недоведеним факт постачання відповідачем за первісним позовом  неякісного товару, суд не вбачає підстав для покладання на нього обов*язку відшкодування понесених позивачем збитків по сплаті 15000 грн. штрафу  ТОВ „Агрофірма „Україна”, відповідно до п.  3.1 попереднього договору від 18.04.06 р.,  за  порушення п.  2.1  щодо  укладання основного договору в момент отримання товару ТОВ „Агрофірма „Україна” але не пізніше 05.05.06 р.

Не підлягає задоволенню і заявлена позивачем за первісним позовом вимога про стягнення 3000 грн. моральної шкоди, нібито, спричиненої відповідачем за первісним позовом,  в зв*язку з неукладанням основного договору між ВАТ „Укрпромспілка” та ТОВ „Агрофірма „Україна” і порушенням ділової репутації. Позивачем за первісним позовом не доведений причинно – наслідковий зв*язок, вина відповідача за первісним позовом у неукладанні основного договору та протиправність його дій чи бездіяльності, які, відповідно до ст. 1167 ЦК України є умовою відшкодування  винною особою  моральної шкоди, завданої  фізичній або юридичній особі.

Невиконання ВАТ „Укрпромспілка” зобов*язань по належному прийманню товару після його доставки  АТ „Харківпродмаш”, призвело до необхідності  останнього  транспортувати товар назад за власний рахунок, що спричинило додаткові витрати в сумі 2675 грн. вартості перевезення товару, відповідно до п. 2.2 договору та зберігання його на власних складах.

З метою покриття понесених витрат, АТ „Харківпродмаш” звернувся до суду з зустрічним позовом, прийнятим судом до розгляду, про стягнення з ВАТ „Укрпромспілка, з урахуванням уточнень, 16275,00 грн., в тому числі, 2675 грн. транспортних витрат та 13600 грн. затрат на зберігання повернутого  товару.

Відповідач за зустрічним позовом  проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на правомірність відмови від прийняття неякісного товару, доведеність  його неякісності відповідним актом від 23.05.06 р., непереходом права власності на товар до нього, що свідчить про те, що товар залишився у власності АТ „Харківпродмаш”, який і повинен нести витрати по його зберіганню, тощо.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов*язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб*єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата  або пошкодження її майна...

Як зазначено в ст. 225 ГК України,  додаткові витрати, що підлягають відшкодуванню повинні бути стороною понесені. Тобто, позивачем за зустрічним позовом повинні бути надані суду відповідні докази сплати 2675 грн. транспортних витрат та   13600 грн. по зберіганню товару на складі, що останнім не зроблено. Надана копія картки обліку роботи  вантажного автомобіля (а.с. 89), калькуляція  на автомобільне перевезення ( а.с.91), наказ директора АТ „Харківпродмаш”  від 28.11.05 р. № 30-ОД „Про  встановлення вартості зберігання обладнання” (а.с. 92) та розрахунок затрат на зберігання виробу КШП-3.21 ПО ЗПИ г. належними доказами понесення затрат не визнаються. Крім того, позивачем  за зустрічним позовом не доведено вжиття будь-яких заходів по недопущенню понесення додаткових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень, суд визнає зустрічні позовні вимоги належним чином  не доведеними та не підлягаючими задоволенню.

Відповідно до вимог чинного господарського процесуального законодавства, в разі відмови у первісному та зустрічному позовах, сплачені сторонами судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.  22, 33, 44, 46, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 679, 1167 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

В первісному позові відмовити.

В зустрічному позові відмовити.

Рішення підписано 14 листопада 2006 року.

Суддя                                                                                            Інте Т.В.