Справа № 422/4861/12

Справа №2/422/4002/2012р.

422/4861/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

за участю: позивача - ОСОБА_1, відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

ОСОБА_1 (далі -Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги, обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дід, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1. Далі позивач вказує, що її батько, син спадкодавця, ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно вона є спадкоємцем за правом представлення. Через декілька місяців після смерті діда, 11.05.2008 року, за домовленістю зі своєю тіткою, ОСОБА_2 (далі -Відповідач), позивач зі своєю сім'єю переїхала в спадкову квартиру, де і по цей час проживає. Позивач також зазначає, що упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, вона не скористалась своїм правом на спадкування у зв'язку з тим, що, по-перше, на час смерті діда, знаходилась у декретній відпустці з місячним немовлям, і не виходячи з першої декретної відпустки 30.10.2010року народила другу дитину і знову таки продовжувала знаходитись у декретній відпустці. По-друге, відповідач, ввела позивача в оману, повідомивши, що саме вона є єдиною спадкоємицею за заповітом. По-третє, позивач вказує, що вона є спадкоємицею за правом представлення, тобто для подання заяви про прийняття спадщини, їй потрібно було надати необхідні документи, такі як свідоцтво про смерть діда, яке можливо отримати тільки в тому випадку, коли буде підтверджено спорідненість, також потрібно надати свідоцтво про народження батька, але батько не проживав з нею з 1984 року і вона не має жодної інформації стосовно того, де він народився. На теперішній час позивач зазначає, що вона володіє інформацією про місце народження свого батька, та отримала через органи РАЦС свідоцтво про смерть свого діда. З цими документами вона звернулася до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, з заявою про прийняття спадщини, але отримала відповідь про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку з пропущеним строком подачі такої заяви, та порекомендовано звернутися до суду. У зв'язку з чим, позивач змушена звернутися до суду та просити суд надати їй ОСОБА_1 додатковий строк протягом трьох місяців, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її діда, ОСОБА_4, до Другої державної дніпропетровської нотаріальної контори.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення уточнених позовних вимог, вважала їх надуманими, незаконними та просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу за його відсутності та винести рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на нижчевикладене. .

Так, судом встановлені наступні обставини і визначенні відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого відділом реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції (а.с.4). Після його смерті відкрилась спадщина, що складається в тому числі із квартири АДРЕСА_1.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 належала на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі -продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 29.07.2004р., реєстровий № 1748, зареєстрованого в МБТІ м. Дніпропетровська від 02.09.2004року реєстраційний № 4570055.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5, що був сином ОСОБА_4. Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_5 і онукою померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвами про народження (а. с.5,6) та свідоцтвом про шлюб (а.с.7).

Померлий ОСОБА_5 заповіт не складав. Таким чином Позивач є спадкоємицею за правом представлення, згідно ст.1266 ч.1 ЦК України, що підтверджується свідоцтвом про смерть, та свідоцтвом про народження (а.с. 4, 6).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно із вимогами ст.ст. 1270, 1272 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 24 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7 при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що протягом строку визначеного у ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1, не зробила жодних дій щодо прийняття спадщини, або відмови від неї, тобто, вважається такою, що спадщину не прийняла (а.с. 42). Разом з цим, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 заведена спадкова справа за № 44831776 (а.с. 43), і справа містить відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, у тому числі, з підстав пропуску заявником (позивачем) строку звернення до органів нотаріату (а.с. 10).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що причини, які обумовлюють пропуск позивачем строку, що встановлений законом, для звернення із відповідною заявою про прийняття спадщини до Другої Дніпропетровської нотаріальної контори у встановленому порядку, слід визнати поважними, адже судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_4 позивач знаходилась у декретній відпустці по догляду за дитиною, не виходячи із останньої 30.10.2010 року позивач народила другу дитину та продовжувала знаходиться у декретній відпустці (а.с. 8,9).

На думку суду зазначені причини, у їх сукупності, зробили неможливим своєчасне звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в передбачений законом строк, та є поважними, а позов слід задовольнити та встановити позивачеві додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини з моменту вступу рішення в законну силу.

Разом з цим, суд звертає увагу позивача, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Адже спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК звернувшись в нотаріальну контору або, в разі наявного спору між спадкоємцями, звернутись з окремим позовом у встановленому законом порядку до суду.

Також відповідно до приписів ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 107(сто сім) грн. 30 грн.

На підставі викладеного та керуючись, ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВирішиВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -задовольнити частково.

2. Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, додатковий строк для подання нею заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 -один місяць з дня набрання рішення суду законної сили.

3. В решті позову -відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених вимог понесені нею та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 107грн. 30коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Мовчан Д.В.