Справа № 1320/2-7/11 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.

Провадження № 22-ц/1390/5415/12 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 5

У Х В А ЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Берези В.І., Федоришина А.В.

за участі судового секретаря: Дідуся О.Р.,

представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третіх осіб Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської райдержадміністрації, інспекція державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області про реальний поділ житлового будинку і земельної ділянки, відшкодування моральної шкоди, визнання частково недійсним державного акту, знесення самочинного будівництва, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третіх осіб Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, Сколівської райдержадміністрації, інспекції державного архітектурно будівельного контролю у Львівській області про реальний розподіл земельної ділянки, належної до житлового будинку, відшкодування шкоди, визнання частково недійсним державного акту, знесення самочинного будівництва відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_4 В апеляційній скарзі зазначає, що таке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи. Апелянт зазначає, що є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 Сколівського району Львівської області. Друга половина вказаного будинку належала його дружині, котра відчужила її відповідачу. Відповідач, скориставшись його відсутністю розпочав роботи по реконструкції своєї половини будинку, що призвело до початку руйнування цілого будинку, зокрема на стінах з'явилися розломи, почав протікати дах. Окрім цього, відповідач, самовільно, зламавши замки, зайняв його і половину будинку, розмістивши там робітників будівельної бригади та будівельні матеріали. Зазначив, що земельна ділянка, яка належить до даного будинку також засипана гравієм га камінням, які використовуються відповідачем для будівельних |робіт. Крім того зазначає, що відповідач отримав Державний акт на земельну ділянку площею 0.08 га, який він просить визнати частково недійсним, оскільки загальна площа земельної ділянки, яка належить до будинку по АДРЕСА_1, становить 0.15 га. з яких 0.075га повинно належачи йому і на які він просить визнати за ним право власності. Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (а.с. 280-281).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи з урахуванням доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою та всебічністю дослідив надані сторонами докази, вірно встановив фактичні обставини справи, спірні правовідносини та правильно застосував матеріальне і процесуальне право при вирішенні даного позову.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є співвласниками садиби по АДРЕСА_1 Сколівського району Львівської області, кожному з яких належить на правах власності по ? частині цього будинковолодіння, що підтверджується рішенням народного суду Сколівського району від 28.06.1978 року (а.с.113), реєстраційним посвідченням Стрийського БТІ про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, щодо належності позивачу ОСОБА_4 половини спірного будинковолодіння (а.с.114) свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.04.2001 року (а.с.234) та договором дарування від 20.09.2002 року про придбання ОСОБА_2 у власність іншої половини цього ж житлового будинку та відповідної частини приналежних до нього господарських будівель і споруд, а також земельної ділянки площею 0,08000 га. (а.с.7).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Славської селищної ради №214 від 14.10.2002 року, за ОСОБА_2 закріплено у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га. по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку(а.с.12), про що видано відповідний державний акт на право приватної власності на землю (а.с.13).

ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Славської селищної ради Сколівського району Львівської області за №243 від 30.07.2003 року надано із земель запасу селищної ради земельну ділянку площею 0,07 га. для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним рішенням виконкому (а.с.17) та Державним актом на право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку.

При цьому судом не встановлено порушення ОСОБА_2 меж користування своєю земельною ділянкою та порушення ним земельних прав позивача. Позивання останнього про належність йому 0,075 га земельної ділянки спростовані матеріалами справи та не відповідають фактичним обставинам справи.

В супереч твердженням апелянта, судом беззаперечно встановлено і те, що ОСОБА_2 у встановлений законом порядку, за рішенням Славської селищної ради №231 від 14.10.2002 року, з розробкою проекту забудови земельної ділянки, погодженого з головним архітектором 8 січня 2003 року, отримав дозвіл на реконструкцію житлового будинку по АДРЕСА_1, дозвіл на виконання відповідних будівельних робіт №111 виготував будівельний паспорт земельної ділянки та на підставі цих документів правомірно розпочав будівельні роботи, пов'язані з реконструкцією належної йому половини даного житлового будинку(а.с. 26, 29, 31, 33).

В супереч твердженням апелянта, судом не здобуто належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме здійснювані будівельні роботи по реконструкції частини будинку ОСОБА_2 призвели до руйнування будинку позивача. Не надані такі і апелянтом.

Виходячи із сукупності наявних у справі та наданих сторонами доказів, встановлених судом обставин справи, та вимог норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції не встановив порушень прав та законних інтересів позивача щодо володіння і користування належними йому частиною будинку та земельною ділянкою і дійшов вірного висновку про безпідставність його позовних вимог, навівши в своєму рішенні належні обґрунтування своїм висновкам, з якими погоджується і судова колегія.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене,колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив дійсні обставини справи та ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для скасування цього рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Берези В.І.

Федоришин А.В.