Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 2а-20/ 2008 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2008 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Кравець С.В.
при секретарях Кульчицькій І.М., Сизоненко Н.М.
з участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Петренка А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Карлівському і Машівському районах Полтавської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 серпня 2008 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
В С Т А Н О В И В :
В червні 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 04.03.2000 року при виконанні трудових обов'язків в ПСП «Калинівка» йому було заподіяне каліцтво та висновком МСЕК від 24.04.2002р. його визнано інвалідом 3 групи. Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 16.10.2002 року стягнуто з ТОВ «Калинівське» ( правонаступника ПСП «Калинівка» ) в зв'язку з ушкодженням його здоров'я матеріальну шкоду в розмірі 5518, 61 грн. та моральну шкоду в розмірі 4 000 грн. Оскільки ТОВ «Калинівське» було визнано банкрутом вимоги позивача були включені до реєстру кредиторів, але за відсутністю коштів виплачені не були. 12.03.2008р. проведено державну реєстрацію припинення ТОВ «Калинівське». Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що вказані виплати повинні бути здійснені Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату вказаних коштів, але вона останнім була проігнорована і відповіді не надано. В зв'язку з наведеним позивач просить визнати незаконною бездіяльність відповідача у ненаданні відповіді на заяву від 18.04.2008р. та зобов'язати виплатити кошти в сумі 5 518, 61 грн. та 4000 грн.
В судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача заперечує проти задоволення позову за безпідставністю, оскільки зазначені вимоги позивача не були включені до реєстру кредиторів, а до реєстру кредиторів були включені вимоги відповідача на виплати майбутніх періодів потерпілому від трудового каліцтва ОСОБА_1.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 16.10.2002 року з ТОВ «Калинівське» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю стягнуто 5 518, 61 грн. - матеріальної шкоди та 4 000 грн. - моральної шкоди ( а.с. 7 ).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.02.2008р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а ТОВ «Калинівське» ліквідоване ( а.с. 25 ), і 12.03.2008р. проведена реєстрація припинення зазначеної юридичної особи ( а.с. 4, 5 ).
Відповідно до абзацу третього пункту 3 розділу 1Х Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Абзацом 4 п. 3 розділу 1Х цього Закону передбачено, що - відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 4000 грн. задоволенню не підлягає, оскільки відшкодування цих виплат припинилося 01.01.2008р.
З повідомлення Господарського суду Полтавської області від 12.08.2008р. вбачається, що ухвалою цього суду від 16.08.2007р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Калинівське», зокрема включені вимоги відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та проф. захворювань у Карлівсько-Машівському районі в сумі 37 640, 49 грн. в тому числі 37 540, 69 грн. заборгованості на виплати майбутніх періодів потерпілому від трудового каліцтва ОСОБА_1. ( а.с. 44 -46 ).
В судовому засіданні позивач не заперечував того факту, що в даний час він отримує від відповідача виплати.
З копії ухвали Господарського суду Полтавської області від 16.08.2007р. вбачається, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Калинівське» заборгованості в розмірі 5518, 61 грн. та 4000 грн. не включені до реєстру кредиторів. В п.2 резолютивної частини Ухвали, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлено з порушенням встановленого строку або не заявлені взагалі вважаються погашеними відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( а.с. 47 ).
На підтвердження своїх вимог, позивачем надана копія довідки арбітражного керуючого ОСОБА_2. від 24.01.2006 року, з якої вбачається, що кредиторські вимоги позивача в сумі 9518, 61 грн. включені до реєстру вимог кредиторів «ТОВ «Калинівське» та станом на це число не відшкодовані ( а.с. 6 ). Але суд не приймає зазначену довідку як доказ позовних вимог, оскільки позивачем не надано її оригінал, та не доведено, що вказані кошти не відшкодовані станом на 12.03.2008р., тобто на момент проведення реєстрації припинення ТОВ «Калинівське». Крім цього, зазначена довідка істотно суперечить ухвалі Господарського суду від 16.08.2007р. з якої вбачається, що ці вимоги позивача не включені до реєстру кредиторів.
За змістом п. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів і за результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до п.1 ст. 14 цього Закону - кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
В п. 2 ст. 14 цього Закону зазначено, що - вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що оскільки позивач не звернувся з письмовою заявою до Господарського суду Полтавської області з вимогою до боржника ТОВ «Калинівське» про стягнення коштів в розмірі 5 518, 61 грн. та 4000 грн., не був включений до реєстру кредиторів, що тягне за собою погашення його вимог, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою від 18.04.2008р. з проханням розглянути питання про виплату йому коштів в розмірі 5 518, 61 грн. та 4000 грн. в зв'язку з ліквідацією ТОВ «Калинівське» і просив повідомити про прийняте рішення ( а.с. 2 ). Вказану заяву відповідач отримав 22.04.2008р. ( а.с. 3 ).
Відповідно до п. 2 ст. 32 Закону України «Про інформацію» - громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Статтею 33 цього Закону передбачено, що - термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.
В судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що відповідь заявнику направлена не була, в зв'язку зі складанням на час надходження заяви звітів, та послідуючим перебуванням його у відпустці.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушені вимоги Закону України «Про інформацію», які виразилися в бездіяльності, щодо ненадання відповіді позивачу в установлений законом строк на його звернення, причини неповідомлення заявника, суд знаходить не поважними, а тому приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 11, 17, 94, 157, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1- задоволити частково.
Визнати незаконною бездіяльність відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Карлівському та Машівському районах Полтавської області, щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на заяву від 18.04.2008р.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: ( підпис )
Копія вірна:
Суддя Машівського районного суду С.В. Кравець