АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2012 року м. Чернівці
Апеляційний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Косована Т.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з доповненнями від 03 грудня 2012 року на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 листопада 2012 року.
В С Т А Н О В И В :
Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 листопада 2012 року,-
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого начальником комп'ютерного відділу ТОВ «Дефіс», громадянина України,
визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1, визнаний винним в тому, що 16.10.2012 року, о 08 год. 00 хв. допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 транспортним засобом марки Джилі 7162 д/н НОМЕР_1 на перехресті вул. Винниченка -Ковальчука у м. Чернівці, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, а саме забій обох колінних суглобів з розтягненням зв'язок. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненнями від 03.12.2012 року, в яких просить суд, постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 листопад 2012 року про накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП скасувати, а справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції, при цьому посилається на те, що постанова суду не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, протокол складений з порушенням закону, крім того, потерпілий переходив проїзну частину у забороненому місці.
Заслухавши апелянта ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями, перевіривши доводи апелянта та матеріали адміністративної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху відповідає фактичним обставинам справи, тому незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення його вина підтверджується зібраними у справі доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення СЕ 1 №168347 від 19.10.2012 року вбачається, що ОСОБА_1, 16.10.2012 року, о 08 год. 00 хв. допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 транспортним засобом марки Джилі 7162 д/н НОМЕР_1 на перехресті вул. Винниченка - Ковальчука у м. Чернівці.
З пояснень ОСОБА_2, які містяться в матеріалах справи вбачається, що 16.10.2012 року близько 08 год. 00 хв., останній дійсно переходив дорогу на розі вулиць Винниченка - Ковальчука м. Чернівці, поза межами пішохідного переходу тому. На середині даного перехрестя, на нього здійснив наїзд автомобіль марки Джилі д/н НОМЕР_1. Після чого автомобіль почав маневрувати і поїхав з місця пригоди у невідомому напрямку, а він пішов у лікарню.
Даний факт підтверджується актом судово-медичного дослідження (обстеження) №1991 від 17.10.2012 року, відповідно до якого, у громадянина ОСОБА_2 виявлено синці в ділянці обох нижніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Не заперечує даний факт ОСОБА_1, який в своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення та в апеляційному суді, пояснив, що дійсно близько 08 год. 00 хв. 16 жовтня 2012 року, на розі вулиць Проспект Незалежності та Винниченка керуючи автомобілем марки Джилі д/н НОМЕР_1. допустив зіткнення з пішоходом. Переконавшись, що з пішоходом все нормально, він поїхав на роботу, а пішохід пішов у невідомому напрямку.
Однак, відповідно до пункту 18.1 правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 даних правил не дотримався внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2
Вина ОСОБА_1 також підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.10.2012 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди від 16.10.2012 року та протоколом огляду транспортного засобу від 16.10.2012 року.
Твердження апелянта про те, що працівник ДАІ складаючи протокол, не роз'яснив йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП і суд не звернув на це увагу не відповідають обставинам справ і є необґрунтованими оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення СЕ 1 №168347 від 19.10.2012 року, у ньому стоїть підпис громадянина ОСОБА_1 про те, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Садгірському районному суді м. Чернівці.
Громадянин ОСОБА_1 також поставив свій підпис у полі (підпис особи яка притягується до адміністративної відповідальності) чим зазначив, що зі змістом протоколу ознайомлений, всі дані правильні і жодних доповнень чи зауважень у нього немає.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення СЕ 1 №168347 від 19.10.2012 року відносно ОСОБА_1 і у поясненнях громадянина ОСОБА_1 від 16.10.2012 року, які містяться у матеріалах справи, немає жодних даних про те, що протокол про адміністративне правопорушення складався з порушенням закону та йому не було роз'яснено прав передбачених ст. 268 КУпАП.
Необґрунтованими є вимоги апелянта в частині скасування постанови районного суду і направлення її на новий розгляд в суд першої інстанції тому, що відповідно до ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін, скасувати постанову та закрити провадження у справі, скасувати постанову та прийняти нову постанову, змінити постанову.
Що стосується накладення адміністративного стягнення, то відповідно до ст.33 КУпАП адміністративне стягнення накладається з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкція ст. 124 КУпАП наряду з позбавленням права керування транспортними засобами передбачає і більш м'яке адміністративне стягнення у виді штрафу.
Районний суд при призначенні адміністративного стягнення не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону, не врахував обставини правопорушення та причини, які призвели до його вчинення. При накладені адміністративного стягнення суд, не обговорив питання про неможливість застосування до ОСОБА_1 інших видів стягнень а ніж, застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
За огляду на вище наведене, беручи до уваги відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність, а також те що вина у вчиненні злочину лежить також і на потерпілому, який переходив перехрестя на ділянці дороги, де відсутній пішохідний перехід вважаю, що постанова суду підлягає зміні та застосуванні до правопорушника більш м'якого виду покарання, передбаченого ст. 124КУпАП у вигляді штрафу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд Чернівецької області, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 09 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 - змінити.
За ст. 124 КУпАП призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень.
В решті частині постанову суду залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області Т.Т. Косован