Категорія №3.7.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7697/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Яковлева Д.О.

при секретарі: Олейнік О.О.,

в присутності сторін: від позивача - не з'явився;

від 1 відповідача - не з'явився;

від 2 відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Луганської області, Управління Державної казначейської служби України в м. Стаханові Луганської області, третя особа - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення сплаченого збору у розмірі 15 943,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов в якому позивач, з урахуванням уточнень просив визнати незаконною бездіяльність, стягнути сплачений збір у розмірі 15 943,55 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що у 2011 році нею був придбаний автомобіль Lexus RX 350. При реєстрації даного автомобіля позивачем було сплачено до Пенсійного фонду збір з відчуження автомобіля в сумі 15 943,55 грн. Позивач вважає, що у відповідності до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадках відчуження, а не при купівлі автомобілів.

У зв'язку з чим позивач просить визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області та стягнути з Державного бюджету України сплачений збір в сумі 15 943,55 грн.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник 1 відповідача - Управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Луганської області у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких послався на наступне. Відповідно до п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торговельних організацій. Пунктом 13, 14 Порядку визначено розмір вказаного збору, який складає три відсотки вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, актів експертної оцінки вартості автомобіля, договорів міни тощо. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник 2 відповідача - Управління Державної казначейської служби України в м. Стаханові Луганської області у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав заперечення, де просив розглянути справу без його участі, в обґрунтування яких послався на наступне. Відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торговельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством), міни, дарування, успадкування та з інших підстав, передбачених законодавством. Позивачем відповідно до Порядку було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при реєстрації автомобіля в органах ДАІ тому, на думку другого відповідача вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.10.2011 позивач, згідно договору купівлі-продажу № 375 придбав легковий автомобіль марки «Lexus RX 350 LUXURY», колір перлинно-білий (077), двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 (а.с.58-65), за який, згідно видаткової накладної від 07.11.2011 № РН-0000255, сплатив без урахування ПДВ 531 451,67 грн. (а.с.66).

Для реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ позивач 30.11.2011 сплатив до Державного бюджету м. Стаханова Луганської області на розрахунковий рахунок 31212224700085, код бюджетної класифікації 290261261, МФО 804013, призначення платежу: 3% відчуження автомобіля в сумі 15 943,55 грн., що підтверджується квитанцією від 30.11.2011 № 0052580 (а.с.7) та листом Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області від 22.08.2012 за вих. № 12869/03-2-08 (а.с.9).

Крім того, на виконання ухвали суду від 09.11.2012, Управлінням Державної казначейської служби України у м. Стаханові Луганської області надано суду відомості, які підтверджують фактичну сплату ОСОБА_1 30.11.2011 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля у сумі 15 943,55 грн. (а.с.76).

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 26.06.1997 № 400/97 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», у п. 7 ст. 1 якого зазначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Згідно п. 6 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об`єктом оподаткування для платників збору, визначених п.7 ст. 1 цього Закону, є вартість легкового автомобілю.

Відповідно до ст. 4 цього Закону для платників збору, визначених п. 7 ст. 1 цього Закону, на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставка збору у розмірі 3 відсотки від об`єкта оподаткування, визначеного п. 6 ст. 2 цього Закону.

Статтею 3 Закону встановлено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 1 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 визначено, що цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.12 вищезазначеного «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Тобто цією нормою чітко визначено поняття відчуження автомобілів для сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та суб'єкти сплати збору, а саме підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.

Відповідно до п.п. 13-15 цього Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість. Органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 на даний час є чинною.

Слід зазначити, що відчуженням майна у цивільному праві є передача майна у власність іншій особі. Розрізняють відчуження майна платне (купівля-продаж) і безоплатне (дарування). Відчуження майна може здійснюватися на основі договору або в примусовому порядку (наприклад, реквізиція майна у власника). Відчужене майно пов'язане з припиненням права власності.

Згідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Законодавець у п.7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» зазначив, що пенсійний збір сплачується при відчуженні майна, а не при купівлі автомобілів. Позивач згідно договору купівлі-продажу від 10.10.2011 № 375 не відчужував, а придбав транспортний засіб «Lexus RX 350 LUXURY», колір перлинно-білий (077), двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2.

Відповідно до п. 15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Вищезазначеним Законом передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні). За таких обставин позивач не є платником збору з відчуження автомобіля, тому необґрунтовано сплачені кошти в сумі 15 943,55 грн.

Проте, відповідно до п. 12 даного Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно чинним законодавством).

Частиною 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правових актів Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якою надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 № 9 зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Таким чином, Позивач як особа, яка придбала автомобіль, а не здійснила його відчуження, не належить до платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розумінні п.7 ст.1 Закону № 400/97-ВР, а тому не зобов'язаний сплачувати вказаний збір.

З приводу наявності правових підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача сплаченого ним збору на обов'язкове державне пенсійне страхування суд відзначає наступне.

Частина 2 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлює, що Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджений наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, в редакції наказу Державного казначейства України від 29 травня 2008 року № 181, (далі - Порядок № 226), і визначає процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії.

Відповідно до п.3 Порядку № 226 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державного казначейства України, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, що не мають рахунків у банках, може здійснюватись у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, вказані у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, що визначено п.5 Порядку № 226.

Відповідно до п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, до основних завдань Пенсійного фонду України, крім іншого, належить забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» від 16 лютого 2011 року № 106 визначено, що за Пенсійним фондом України закріплений контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету за наступними кодами бюджетної класифікації - 24140000, 24140200, 24140300, 24140500, 24140600.

Згідно з п.п.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 106 органам, що контролюють справляння надходжень бюджету доручено забезпечити відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, п.п.1 п.16 якого встановлено, що для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів.

Зі змісту наведених норм слідує, що повернення надмірно або помилково зарахованих коштів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з Державного бюджету України здійснюється органами Державної казначейської служби України за поданням органу Пенсійного фонду України.

З огляду на те, що УПФУ не виконало вимоги чинного законодавства, а саме не направило до відповідного органу казначейської служби України подання, а також фактично відмовило Позивачу у застосуванні заходів щодо повернення примусово сплаченого ним збору - бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Луганської області, щодо не повернення сплаченого збору є незаконною, а сплачена Позивачем сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 15 943,55 грн. підлягає поверненню йому за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 26 листопада 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Луганської області, Управління Державної казначейської служби України в м. Стаханові Луганської області, третя особа - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення сплаченого збору у розмірі 15 943,55 грн. задовольнити повністю.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м.Стаханові Луганської області щодо не повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 15 943,55 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 15 943,55 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок три гривні 55 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 159,50 грн. (сто п'ятдесят дев'ять гривень 50 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 26 листопада 2012 року.

СуддяД.О. Яковлев