печерський районний суд міста києва
Справа № 4-4477/12
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого -судді Фаркош Ю.А.,
при секретарі Павлишин В.І., Захаровій Ю.В.,
з участю прокурора Труша С.А.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури м. Києва ОСОБА_2 від 20.08.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом внесення неправдивих даних до протоколу від 21.05.2002 року затримання ОСОБА_1 як підозрюваного за ст. 115 ч.2, п.п.3,12 КК України, який знаходиться в його особовій справі Київського слідчого ізолятора № 13 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області у зв»язку з тим, що про відмову в порушенні кримінальної справи за цим же фактом є не скасована постанова прокурора; щодо працівників прокуратури міста Києва за фактами неналежного розгляду його звернень, клопотань щодо законності його затримання, арешту та подальшого утримання під вартою, у зв»язку з відсутністю в їх діях складу злочину, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій ставить питання про скасування постанови старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури м. Києва ОСОБА_2 від 20.08.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи, з поверненням матеріалів до прокуратури м. Києва для проведення додаткової перевірки.
В обґрунтування вимог скарги посилається на неповноту проведеної перевірки, під час якої не в повній мірі перевірені доводи його заяв про злочин від 30.03.2008, 28.09.2008, 20.12.2009 та фактів, викладених в них, а також недостатню вмотивованість оскаржуваної постанови.
Також в обґрунтування поданої скарги вказує на невиконання постанов Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2009, 19.08.2009, 26.02.2010, 17.08.2010, 13.05.2011, 25.10.2011, якими були скасовані попередні постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали направлялись для проведення додаткової перевірки
Заявник ОСОБА_1, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не доставлявся, клопотання про свою участь у розгляді справи не заявляв, а тому суд визнав за можливе розглянути скаргу у його відсутність.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами № 06/03-9764-07, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 236-2 КПК України, суд при розгляді скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, перевіряє виконання вимог ст. 99 КПК України і в залежності від встановленого скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та повертає матеріали для додаткової перевірки або залишає скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 4 ст. 97 КПК України, коли потрібно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи така перевірка здійснюється шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що виносять постанову. При цьому слід зазначити, що стаття 99 КПК України за своєю природою є бланкетною нормою і її положення потрібно оцінювати у сукупності з вимогами ст. 94 КПК України, яка встановлює підстави та приводи до порушення кримінальної справи.
Судом встановлено, що матеріали про відмову в порушенні кримінальної 06/3-9764-07 вже були предметом судового контролю.
Так, постановами Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2009, 19.08.2009, 26.02.2010, 17.08.2010, 13.05.2011, 25.10.2011 скасовувались постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а матеріали направлялись для проведення додаткової перевірки. Вказані постанови були залишені без змін апеляційною інстанцією.
В подальшому, постановою Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2012 було скасовано постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури м. Києва від 11.01.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом складання екземпляру протоколу від 21.06.2002 затримання ОСОБА_1 як підозрюваного за п.п.3,12 ч.2 ст. 115 КК України, який знаходиться в його особовій справі Київського СІЗО № 13 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, у зв»язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України; щодо працівників прокуратури міста Києва за фактами неналежного розгляду його звернень та клопотань щодо законності його затримання, арешту та подальшого утримання під вартою, у зв»язку з відсутністю складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 366 КК України ( а.м.384).
При цьому, суд вказував на те, що прокурором належним чином не було організовано перевірку доводів скаржника, не виконано вимог постанов Печерського районного суду м. Києва, оскільки не відібрано пояснення у ОСОБА_1, неможливості відібрати пояснення з цього приводу у ОСОБА_1, у зв»язку з неможливістю отримати дозвіл в Апеляційному суді м. Києва, за яким рахується вказана особа, не підтверджено.
В подальшому, постановою від 15.08.2012 за матеріалами перевірки за заявами ОСОБА_1 Заступником прокурора м. Києва Софієвим С.О. була скасована постанова від про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.06.2012. При цьому прокурор вказав на передчасність прийнятого рішення, необхідність під час додаткової перевірки відібрання пояснень у ОСОБА_1 щодо предмету перевірки.
На виконання вищезазначених рішень суду та вказівок прокурора, особою, яка проводила додаткову перевірку, було вжито заходи, спрямовані на відібрання пояснень у ОСОБА_1, який утримується в Київському СІЗО, для чого у останнього 20.08.12 було відібрано пояснення, які долучено до матеріалів перевірки, в яких детально відображено обставини, що підлягали з'ясованню додатковою перевіркою (а.м. 388-393).
В матеріалах перевірки також містяться пояснення слідчого прокуратури Шевченківського району м. Києва Іванова І.І., який проводив затримання ОСОБА_1, а також прокурорів відділу прокуратури м. Києва, які підтримували державне обвинувачення в Апеляційному суді м. Києва під час розгляду по суті кримінальної справи за обвинуваченням останнього - прокурорів Деченка Г.В., Сьолена Н.Б. в яких детально відображено обставини, що підлягали з'ясовуванню перевіркою ( а.м.18-20, 277-282).
За таких обставин, додаткова перевірка прокурором відділу прокуратури м. Києва проведена з урахуванням висновків постанов суду та вказівок прокурора, а тому доводи скарги ОСОБА_1 щодо невиконання рішень суду при винесенні оскаржуваної постанови судом до уваги не приймаються.
Таким чином, матеріали дослідчої перевірки свідчать про те, що оскаржувана постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.08.2012 року винесена з урахуванням обставин, викладених у постановах Печерського районного суду м. Києва та вказівок Заступника прокуратури м. Києва, а тому доводи ОСОБА_1 про неповноту дослідчої перевірки судом до уваги не приймаються.
Водночас, перевіряючи надані матеріали у повному обсязі щодо відповідності рішення про відмову в порушенні кримінальної справи вимогам п. 2 ст. 6, ст. 99 КПК України, суд також зазначає наступне.
Зміст постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відповідає вимогам ч.2 ст. 130, ст. 99 КПК України, постанова є належним чином вмотивованою з аналізом отриманих в ході перевірки фактичних даних.
Як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, відмовляючи в порушенні кримінальної справи за фактом внесення неправдивих даних до протоколу затримання прокурор виходив з того, що за цим же фактом існує не скасована постанова прокурора (а.м.21-22), а також тієї обставини, що питання щодо законності затримання ОСОБА_1, арешту та подальшого тримання були предметом розгляду прокуратури м. Києва та Апеляційного суду м. Києва. Відмовляючи в порушенні кримінальної справи за фактом неналежного розгляду звернень та клопотань ОСОБА_1 працівниками прокуратури, прокурор виходив з того, що питання законності затримання ОСОБА_1, його подальшого тримання під вартою, про що він вказував в зверненнях та клопотаннях, не входить до компетенції органу, який проводив додаткову перевірку, це питання було предметом розгляду апеляційної інстанції при перевірці постанови місцевого суду про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою.
Такі висновки прокурора ґрунтується на положеннях закону, відповідають зібраним під час додаткових перевірок матеріалам справи.
25.01.2012 Апеляційним судом м. Києва за результатами розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та інших осіб у вчиненні ряду злочинів постановлений вирок, яким ОСОБА_1 та інші особи засуджені до довічного позбавлення волі.
За таких обставин, скарга ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.08.2012, задоволенню не підлягає.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. 236-2 КПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури м. Києва ОСОБА_2 від 20.08.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом внесення неправдивих даних до протоколу від 21.05.2002 року затримання ОСОБА_1 як підозрюваного за ст. 115 ч.2, п.п.3,12 КК України, який знаходиться в його особовій справі Київського слідчого ізолятора № 13 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області у зв»язку з тим, що про відмову в порушенні кримінальної справи за цим же фактом є не скасована постанова прокурора; щодо працівників прокуратури міста Києва за фактами неналежного розгляду його звернень, клопотань щодо законності його затримання, арешту та подальшого утримання під вартою, у зв»язку з відсутністю в їх діях складу злочину,- залишити без задоволення.
На постанову може бути подана апеляція прокурором чи особою, яка подала скаргу, її представником протягом 7 діб з дня її винесення до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Ю.А. Фаркош