ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________

УХВАЛА

03.12.12 Справа № 29/5014/2612/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«УніКредит Лізинг», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Автотрейд», м. Луганськ,

про стягнення 1 486 650 грн. 72 коп.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Автотрейд», м. Луганськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«УніКредит Лізинг», м. Київ,

про визнання недійсним договору фінансового

лізингу.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача за первісним

позовом та відповідача за

зустрічним позовом: повноважний представник у судове засідання

не прибув;

від відповідача за первісним

позовом та позивача за

зустрічним позовом: Волохова М.С., представник за довіреністю

№ 197 від 19.12.2011.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 09.10.2012 (дата поштового штемпеля на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(далі -ТОВ «УніКредит Лізинг», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотрейд»(далі -ТОВ «Автотрейд», відповідача у справі) з вимогами стягнути з останнього 1 486 650 грн. 72 коп., з яких:

- 1 232 227 грн. 58 коп. -основний борг за договором фінансового лізингу № 534-LD від 16.04.2008;

- 95 227 грн. 36 коп. -неустойка (пеня) за прострочення сплати лізингових платежів;

- 48 769 грн. 07 коп. -3 % річних;

- 110 726 грн. 71 коп. -неустойка за несвоєчасне повернення предмету лізингу.

Позивач з посиланням на норми статей 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 509, 543, 553, 554, 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов договору фінансового лізингу № 534-LD від 16.04.2008.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотрейд»(далі -ТОВ «Автотрейд») відповідач у справі, до початку розгляду справи по суті подав зустрічний позов до позивача за первісним позовом з вимогами:

- визнати недійсним договір фінансового лізингу № 534-LD від 16.04.2008, укладений між ТОВ «Автотрейд»та ТОВ «УніКредит Лізинг», застосувавши реституційні наслідки;

- зобов'язати ТОВ «УніКредит Лізинг»повернути ТОВ «Автотрейд»грошові кошти в розмірі 1 858 925 грн. 87 коп. шляхом їх стягнення.

Обґрунтовуючи вимоги за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом, зокрема, вказав, що статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»визначено вичерпний перелік лізингових платежів.

Обумовлені договором фінансового лізингу періодичні платежі за їх структурою відносяться саме до відшкодування частини вартості майна та винагороди Лізингодавця. Через їх вираження виключно в іноземній валюті розмір фактичного належного платежу в гривнях покладений у залежність від коливання офіційного курсу НБУ гривні, внаслідок якого через інфляційні процеси та девальвацію має тенденцію до постійного збільшення на користь Лізингодавця без будь -якого еквівалентного збільшення зустрічного надання Лізингоодержувачу.

Якщо Лізингодавець ще до моменту передачі майна в лізингове користування Лізингоодержувачу у визначеній і незмінюваній в подальшому сумі поніс витрати з придбання предмету лізингу, сплативши його вартість в межах правовідносин з купівлі -продажу з продавцем, то і обсяг складової лізингових платежів з відшкодуванням Лізингодавцю таких витрат у валюті платежу останнього (гривнях) не може змінюватися, що об'єктивно унеможливлює правомірність застосування частини 2 статті 632 ЦК України до лізингових платежів з відшкодуванням частини вартості майна.

Фактично спрямованість спірного договору до безпідставного збагачення однієї сторони за рахунок іншої є несумісним із визначеними діючим законодавством наслідками лізингових правовідносин з точки зору його від платності в контексті приписів частини 2 статті 1, пункту 2 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», частини 1 статті 806 ЦК України та частини 1 статті 292 ГК України, та дозволяє стверджувати про порушення вимог частин 1, 5 статті 203 ЦК України, що є безумовною підставою для висновку про недійсність у світлі приписів частини 1 статті 215 ЦК України, положень розглядуваного договору фінансового лізингу, викладених у розділу 7, а також Графіку лізингових платежів в цілому, адже ними обсяг зобов'язань відповідача визначався виключно в Євро.

На думку позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом безпідставно отримав грошову суму в розмірі 1 858 925 грн. 87 коп., що були сплачені позивачем за зустрічним позовом у виконання договору фінансового лізингу № 534-LD від 16.04.2008, а тому в силу статті 1212 ЦК України, зобов'язаний повернути отримані кошти позивачу за зустрічним позовом.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, надав відзив на зустрічний позов від 16.11.2012, в якому не погоджується з вимогами зустрічного позову, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

По - перше, вираження грошового зобов'язання -ціни договору -лізингових платежів у іноземній валюті не заборонено чинним законодавством та є погодженою умовою укладеного сторонами договору фінансового лізингу та не є тотожною ціні предмету лізингу, відшкодування якої включено в лізинговий платіж.

Умовами договору не передбачено зміни ціни предмету лізингу впродовж дії договору фінансового лізингу, навпаки, така ціна, як і витрати понесені Лізингодавцем є незмінною складовою лізингового платежу.

Так, згідно розділу 7 (пункту 7.1.3) договору фінансового лізингу, лізинговий платіж складається із відшкодування ціни предмета лізингу, лізингових відсотків та ПДВ на суму нарахованих до сплати відсотків.

Таким чином, лізинговий платіж, визначений у Графіку лізингових платежів, включає в себе (в цій сумі) частину платежу, яка є відшкодуванням та частину платежу, яка є комісією Лізингодавця.

Згідно Графіку лізингових платежів (додаток № 2), як лізингові платежі (перший та періодичні), так і складова частина лізингового платежу -відшкодування ціни предмету лізингу, виражені в еквіваленті євро.

Ціна предмету лізингу як і відшкодування ціни предмету лізингу є фіксована, визначена сума в гривні, яка виражена в євро виходячи з курсу євро до гривні на день передачі предмета лізингу, тобто така складова лізингового платежу як відшкодування ціни предмету лізингу є незмінною впродовж дії договору фінансового лізингу.

Зміна гривневої суми лізингового платежу в цілому, який включає в себе (в цій сумі) таку незмінну складову, як відшкодування ціни предмету лізингу, не суперечить частині 2 статті 632 ЦК України, якою допускається можливість зміни ціни (лізингового платежу) після укладення договору у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна розміру (гривневої суми) лізингових платежів згідно розділу 7 договору фінансового лізингу не призводить до збільшення загальної вартості майна -предмету лізингу, відповідно, не збільшується і складова частина лізингових платежів, які відшкодовують частину ціни предмету лізингу. Зміна (гривневої суми) лізингових платежів за рахунок зміни курсу валюти лише змінює ту частину лізингового платежу, яка є комісією (винагородою) Лізингодавця за передане в лізинг майно.

По - друге, позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом, не навів обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість визнання договору фінансового лізингу недійсним.

Застосувати двосторонню реституцію, визначену частиною 1 статті 216 ЦК України, при визнанні недійсним договору неможливо, оскільки неможливо повернути користування Предмету лізингу.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, не скористався правом участі в судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, витребувані судом докази не подав, що перешкоджає вирішенню спору по суті у даному судовому засіданні.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, у судовому засіданні надав письмові пояснення, в яких просить відмовити позивачу за первісним позовом у повному обсязі та задовольнити повністю зустрічний позовом.

Відповідач за первісним позовом в цих поясненнях зазначив, що оскільки в межах даної справи за первісним позовом відповідачем за первісним позовом був заявлений зустрічний позов, то по суті він і є запереченнями на первісний позов.

На відзив позивача на зустрічний позов позивач за зустрічним позовом вказав, що він не оскаржує договір фінансового лізингу з підстав його невідповідності вимогам статті 533 ЦК України.

Що стосується посилання позивача за первісним позовом на судову практику щодо застосування реституційних наслідків до вимог про визнання недійсними договорів оренди, то дані наслідки не застосовуються до вимог про застосування реституційних наслідків визнання недійсними договорів фінансового лізингу, оскільки лізинг за своєю юридичною природою не є орендою в класичному її розумінні, тому що в склад лізингового платежу входить частина вартості майна та метою фінансового лізингу є придбання в розстрочку предмета лізингу.

Враховуючи на неприбуття позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним, та ненадання сторонами всіх витребуваних судом документів, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, розгляд справи слід відкласти.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Керуючись статтями 65, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду сумісно з первісною позовною заявою.

2. Розгляд справи № 29/5014/2612/2012 відкласти на 17.12.2012 об 11 год. 00 хвил.

3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду в каб. 325.

4. Зобов'язати позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, надати: платіжні документи (платіжні доручення, квитанції, тощо), як доказ внесення відповідачем платежів по лізинговим платежам, включаючи винагороду (комісію), платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна згідно Графіку сплати лізингових платежів, а також, при наявності, докази часткового/повного погашення заявленої до стягнення суми -оригінали для огляду у судове засідання, належні копії до справи; розрахунок пені з урахуванням пункту 7.5 договору фінансового лізингу № 534-LD від 16.04.2008 та норм пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України; прийняти участь у звіренні розрахунків за договором фінансового лізингу № 534-LD від 16.04.2008, акт звірення надати до суду; забезпечити участь повноважного представника у судове засідання.

5. Зобов'язати відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, надати: письмові пояснення до розрахунку первісного позову, нормативне обґрунтування викладених доводів; при наявності заперечень щодо заявленої суми боргу, пені, 3 % річних та неустойки за несвоєчасне повернення Предмету Лізингу надати відповідні контррозрахунки; у разі часткового/повного погашення заявленої до стягнення суми позову надати оригінали відповідних платіжних документів для огляду у судове засідання, належні копії до справи; за своєю ініціативою здійснити звірення розрахунків за договором фінансового лізингу № 534-LD від 16.04.2008, акт звірення надати до суду; розрахунок заявлених вимог за зустрічним позовом, нормативне та документальне його підтвердження; забезпечити участь повноважного представника у судове засідання.

Звертаємо увагу сторін, що всі копії документів, що додаються до матеріалів справи та довіреності представників сторін повинні бути належним чином засвідчені відповідно до вимог п. 2 ст. 36 ГПК України. Крім того, п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Суд вважає за необхідне попередити сторони, що за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторони цією ухвалою, на підставі пункту 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд має право з них стягнути штраф в доход Державного бюджету України у розмірі до 1700 грн.

Суддя Р.Є. Якушенко