Справа № 2-631/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2012 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мунтян О. О.

при секретарі Скоріній М. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в м. Одесі Подання Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Одеська міська рада, Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління земельних ресурсів Одеської міської ради про зобов'язання звільнити земельну ділянку та знести об'єкти самочинного будівництва

"про зміну способу та порядку виконання Рішення суду ", суд -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Перший Суворовський відділ ДВС ОМУ звернулись до Суворовського районного суду міста Одеси із вищевказаним Поданням.

На обґрунтування Подання заявником вказано, що Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власний рахунок знести відповідні самовільно збудовані об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці площею 437 кв.м. по АДРЕСА_1.

Оскільки, як вказано ДВС, боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власний рахунок знести відповідні самовільно збудовані об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці площею 437 кв.м. по АДРЕСА_1 відмовляються та у зв'язку із тим, що стягувачем ОСОБА_1 до ДВС подано заяву, згідно якої він проти сплати вартості послуг пов'язаних із знесенням нерухомого майна за Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.11р. не заперечує, вважають за необхідне звернутись до суду із даним Поданням про зміну способу та порядку виконання Рішення суду.

У судовому засіданні представник ДВС вимоги Подання підтримав просив суд змінити спосіб та порядок виконання Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2011 року, а саме здійснити примусове виконання рішення не за рахунок боржника а за рахунок стягувача ОСОБА_1.

У судовому засіданні сторони які приймали участь у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення зазначеного Подання не заперечували.

Інші сторони які приймали участь у справі до судового засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду Подання сповіщались судом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволені вищевказаного Подання, з наступних підстав.

Положення ст. 373 ЦПК України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду за заявою державного виконавця, або за заявою сторони суд який видав виконавчий документ розглядає питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення і у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Так, судом встановлено що Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за власний рахунок знести відповідні самовільно збудовані об'єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці площею 437 кв.м. по АДРЕСА_1 (Т. 1 а.с. 325-327).

Рішення набрало чинності та 06 червня 2012 року за заявою стягувача ОСОБА_1 Суворовським районним судом м. Одеси було видано Виконавчі листи за № 2-631/11 за якими в свою чергу Першим ВДВС ОМУЮ відкрито виконавчі провадження (т. 2 а.с. 3-5, 9-11).

Як вбачається з актів державного виконавця боржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2011 року не виконано та не проведено дії із несення вищевказаного нерухомого майна (т. 2 а.с. 6-8, 12-14).

Як не заперечувалось сторонами, стягувач ОСОБА_1 звернувся до ДВС із заявою про проведення примусового виконання Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2011 року за його рахунок.

При цьому положеннями п. 19 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»з урахуванням змін та доповнень які набули чинності 08.03.2011 року (надалі Закон) передбачено право державного виконавця у разі необхідності залучати до проведення та організації виконавчих дії суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі за рахунок авансового внеску стягувача.

Порядок авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій передбачений вимогами ст. 42 Закону.

Частиною 2 ст. 41 Закону визначено, що витрати виконавчого провадження здійснюється за рахунок в т.ч. коштів виконавчого провадження. Частиною 3 ст. 41 Закону встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються в т.ч. з авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій.

В свою чергу, вимогами ч. 4 ст. 41 Закону визначено, що до витрат пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дії, належать кошти, за рахунок яких у встановленому законом порядку здійснено оплату в т.ч. витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання Рішень органами ДВС.

Частиною 5 зазначеної норми встановлено, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу ДВС.

Розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника грошових сум в т.ч. витрат виконавчого провадження визначений вимогами ст. 43 Закону.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення передбачені вимогами ст. 75 Закону.

Отже, виходячи зі змісту вищенаведених норм суд приходить до висновку про наявність визначених Законом порядку та способу примусового виконання зазначеного рішення та безпідставність вимог Подання.

Враховуючі вищевикладене та керуючись ст..ст. 208-210, ст.ст. 293, 373 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені Подання Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про зміну способу та порядку виконання Рішення суду - відмовити в повному обсязі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: