ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   РІВНЕНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

33001 м.Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "10" листопада 2006 р.                                                                                Справа №  14/271

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді  Марач В.В.

за участю  

секретаря судового засідання   Катеринчик А.І.

представників сторін:  

від позивача    –представники Рогозін С.В.,Старчук Г.Г.

від відповідача –Якімець О.О.- начальник ДВС

віт третіх осіб: ТзОВ "Явір"-директор Дацішин В.В., від ДП "Райзагросервіс"-не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рівне справу

за позовом   Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" Рівненське обласне управління    

до відповідача  Державна виконавча служба у Демидівському районі

треті особи, які незаявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ "Явір", ДП "Райзагросервіс" ЗАТ "Команія "Райз""

про   часткове скасування постанови державного виконавця та звільнення майна з-під арешту

                                                              В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з адміністративним позовом про оскарження постанови державного виконавця Демидівської державної виконавчої служби від 16.05.2006 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю ”Явір” і вважає її незаконною в частині накладення арешту на майно, яке перебуває в заставі перед Ощадним банком по кредитних зобов”язаннях ТзОВ “Явір”. В обргунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 5 квітня 2006 року між Рівненським обласним управлінням ВАТ “Ощадбанк” та ТзОВ “Явір” с. Золочівка Демидівського району, було укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 22 згідно якого ТзОВ “Явір” отримав кредит в Ощадному банку в сумі 500 000 грн.

В забезпечення зобов”язаннь по кредитному договору з ним було укладено договори застави:

-          сільськогосподарської техніки від 7 квітня 2006 року;

-           зерна майбутнього врожаю від 7 квітня 2006 року;

-          рухомого майна від 7 квітня 2006 року.

Усе рухоме майно, що перебуває в заставі зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 7241142 від 18 квітня 2006 року.

Про факт накладення арешту Ощадному банку стало відомо 27 вересня 2006 року коли на їхню адресу надійшов лист Державної виконавчої служби у Демидівському районі №55-2617 від 18.09.2006 року.

Згідно ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового стягнення є звернення стягнення на майно боржника.

Згідно ст. 50 ЗУ “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті вилученні та примусовій реалізації.

На момент винесення постанови про накладення арешту на все рухоме майно частина майна знаходилась в заставі по забезпеченню зобов”язань перед Ощадним банком і дана застава була зареєстрована належним чином в державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Ст. 1 ЗУ “Про заставу” передбачає, що застава – це є спосіб забезпечення зобов”язань. На підставі застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

В даний час ТзОВ “Явір” має заборгованість по кредиту в сумі 500000 гривень, своєчасно сплачує відсотки і непорушує умов кредитного договору та договорів застави і тому в державного виконавця відсутні підстави звертати стягнення на предмет застави Ощадного банку.

Представник відповідача позов заперечує і пояснив, що постановою державного виконавця Демидівської державної виконавчої служби від 16.05.2006 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно було накладено арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю ”Явір”, при накладенні арешту державному виконавцю небуло відомо про те, що частина майна боржника знаходиться в заставі. Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна ним неотримувався. Після виявлення факту перебуванння майна в заставі на адресу Ощадного банку був направлений лист про те, що виконавча служба звертає стягнення на предмет застави, а також пояснив те, що державний виконавець діяв правомірно так, як ч. 3 ст. 52 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає можливість стягнення на предмет застави для задоволення вимог стягувачів, що не є заставодержателями.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ТзОВ “Явір” пояснив, що його підприємство на підставі договору відновлюваної кредитної лінії № 22 від 05 квітня 2006 року отримало кредит в Ощадному банку в сумі 500 000 грн.

В забезпечення зобов”язаннь по кредитному договору з ним було укладено договори застави:

-          сільськогосподарської техніки від 7 квітня 2006 року;

-           зерна майбутнього врожаю від 7 квітня 2006 року;

-          рухомого майна від 7 квітня 2006 року.

В даний час ТзОВ “Явір” виконує всі взяті на себе зобов”язання по кредитному договору і тому він вважає, що державний виконавець державної виконавчої служби у Демидівському районі немав права звертати стягнення на предмет застави так як в ТзОВ “Явір” існує інше майно на яке можна звернути стягнення.

Представник ДП "Райзагросервіс" ЗАТ"Компанія "Райз" в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1859287.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частина 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження”  передбачає, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 50 ЗУ “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті вилученні та примусовій реалізації.

Судом встановлено, що державний виконавець накладаючи арешт на все майно боржника не перевірив, що частина майна боржника перебуває в заставі і застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 7241142 від 18 квітня 2006 року, не витребував відомості з даного реєстра, не перевірив той факт, що договір застави був оформлений раніше виконавчого документа на підставі якого було порушено виконавче провадження, не перевірив наявність іншого майна боржника на яке можна звернути стягнення.

Крім того судом встановлено, що в даний час в заставі Банку знаходиться наступне майно ТзОВ "Явір":

- трактор Т-150 к - свідоцтво про реєстрацію № 043522;

- трактор Т-150 к - свідоцтво про реєстрацію № 043521;

- трактор Т-150 к – свідоцтво про реєстрацію №043523;

- трактор ДТ – 75 – свідоцтво про реєстрацію №043524.

-          2 сівалки,

-           3 культиватора,

-          2 щіпки, 2 плуги,

-          2 сівалки,

-          очисна машина,

-           оприскувач,

-          борона дискова.

Зерно майбутнього врожаю 2006 року (озима пшениця 3-4 класу).

Частиню першою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. В даному випадку ВАТ"Державний ощадний банк України" Рівненське обласне управління не є стягувачем, отже накладення арешту на майно боржника, що перебуває в заставі суперечить ч. 1 ст. 52 ЗУ “Про виконавче провадження”.

Статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна виконавча служба в Демидівському районі приймаючи постанову від 16.05.2006 року про арешт майна ТзОВ "Явір", яке перебувало під застовою ВАТ"Державний ощадний банк України" Рівненське обласне управління діяло всупереч наведеній нормі Конституції.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За наведених обставин вимоги позивача є правомірними, грунтуються на законі, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Скасувати постанову Державної виконавчої служби у Демидівському районі про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТзОВ “Явір” від 16 травня 2006 року, в частині накладення арешту на майно, що обтяжене заставою Ощадбанку, а саме:

- трактор Т-150 к - свідоцтво про реєстрацію № 043522;

- трактор Т-150 к - свідоцтво про реєстрацію № 043521;

- трактор Т-150 к – свідоцтво про реєстрацію №043523;

- трактор ДТ – 75 – свідоцтво про реєстрацію №043524.

-2 сівалки,

- 3 культиватора,

-2 щіпки, 2 плуги,

-2 сівалки,

-очисна машина,

-оприскувач,

-борона дискова.

- зерно майбутнього врожаю 2006 року (озима пшениця 3-4 класу) та звільнити вищевказане майно з-під арешту.   

Повний текст постанови оформлено та підписано 17.11.2006р.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

                              Суддя                                                          Марач В.В.